Ухвала суду № 88643681, 06.04.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 квітня 2020 року м. Рівне №460/389/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. розглянувши заяву позивача в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доВійськової частини А 1008 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з позовом до Військової частини А 1008, у якій позивач просить суд

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій в період з 2015 року по 2018 рік виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 03.12.2018;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 03.12.2018.

Ухвалою суду від 30.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивач подав через канцелярію суду заяву, у якій просить суд розглянути справу з повідомленням сторін та за його участі (а.с.27).

У період з 24.03.2020 по 02.04.2020 (наказ від 17.03.2020 № 83-від) суддя Нор У.М. перебувала у додатковій соціальній оплачуваній відпустці та 03.04.2020 у щорічній оплачуваній відпустці (наказ від 31.03.2020 № 102-від).

Розглянувши подану заяву, суд зазначає таке.

У пункті 2 частини першої статті 263 КАС України зазначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною сьомою цієї ж статті КАС України передбачено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Як встановлено судом, копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 04.02.2020, проте відзиву на позовну заяву з доказами надіслання позивачу не подав, про причини суд не повідомив, що не дає можливості перевірити дотримання строку подання позивачем клопотання (заяви) про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні.

Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд враховує, що особливості розгляду даної категорії справ визначено у статті 263 КАС України.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Врахувавши наявні докази в матеріалах справи, предмет та підстави позову, категорію справи та склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін та доходить висновку, що в задоволенні заяви позивача слід відмовити.

Водночас, судом при вирішенні спору по суті будуть враховані письмові доводи учасників справи та надані ними докази.

Керуючись статтями 241, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Нор У.М.