Рішення № 88643629, 08.04.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/572/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/572/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2020 року адвокат Павлюк Ігор Олександрович, діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області , визначивши в якості третьої особи Малобакайську сільську раду Решетилівського району Полтавської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 22.01.2020 №2289-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту, а також зобов`язати відповідача надати такий дозвіл у відповідності до поданої ним заяви від 16.12.2019.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача вказує на неправомірну, як на його думку, поведінку відповідача, що перешкоджає у реалізації права особи на отримання у власність земельної ділянки.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). При цьому, суд не знайшов підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

25.02.2020 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Вказує, що частина земельної ділянки, з приводу якої подано заяву позивачем, за даними публічної кадастрової карти відноситься до земель водного фонду, тоді як Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не є розпорядником таких земель (а.с. 23-28).

Правом на подачу відповіді на відзив позивач не скористався.

Розгляд даної справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи суд встановив, що 16.12.2019 Гудзенко В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га, земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, додавши до заяви графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с. 29-30).

22.01.2020 наказом в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Прудкої І. №2289-СГ відмовлено у наданні такого дозволу з підстави невідповідності поданого на розгляд клопотання вимогам частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України (а.с. 31).

Позивач, не погодившись із прийнятим щодо неї рішенням, вважаючи його необґрунтованим та протиправним, звернулася до суду за правовим захистом порушеного права.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частина сьома статті 118 ЗК України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Крім того, вказаною нормою наведено альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Як встановлено судом, 22.01.2020 наказом в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №2289-СГ відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу з підстави невідповідності поданого на розгляд клопотання вимогам частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

Таким чином, спірний наказ містить лише загальне посилання на норму Земельного кодексу України без конкретизації невідповідностей, які відповідач мав на увазі.

Тобто, Головним управління Держгеокадастру у Полтавській області у спірному наказі не зазначено, у чому саме полягала невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам.

Аналіз спірного наказу дає підстави вважати, що відповідачем не надано заявнику обґрунтованих пояснень та не наведено будь-яких конкретних доводів щодо того, що обрана ним земельна ділянка через її місце розташування порушує вимоги закону.

За викладених обставин, відмова відповідача, оформлена наказом від 22.01.2020 №2289-СГ, не ґрунтується на вимогах закону, а тому підлягає скасуванню як протиправна.

Надаючи оцінку твердженням відповідача відносно того, що спірна земельна ділянка, стосовно якої подано клопотання за даними публічної кадастрової карти відноситься до земель водного фонду, суд звертає увагу на таке.

Позивач, заявляючи клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, окреслила бажану нею земельну ділянку з прив`язкою до земельної ділянки з кадастровим номером 5324281900:00:001:0484 (а.с. 30).

За актуальними даними публічної кадастрової карти бажана позивачем земельна ділянка входить до земельного масиву з кадастровим номером 5324282200:00:007:0062 площею 9.8298 га з цільовим призначенням: землі запасу.

В той же час, відповідач у відзиві на позов, як на підставу відмови у наданні дозволу, посилається на земельну ділянку з кадастровим номером 5324282200:00:007:0050, надавши відповідний витяг з публічної кадастрової карти (а.с. 32).

Таким чином, очевидним є те, що позивач і відповідач ведуть мову про різні земельні ділянки. При цьому, відповідач належної оцінки вказаній обставині не надав, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості усунути виявлені розбіжності та вирішити спір по суті, оскільки розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з прив`язкою до земельної ділянки з кадастровим номером 5324281900:00:001:0484 фактично не відбувся.

Відтак, єдиним можливим способом захисту порушеного права позивача суд визнає за необхідне зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту, з урахуванням наведених заявником даних з приводу розташування земельної ділянки.

Відтак позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 840,80 грн підтверджується квитанціями за №131 та №77601 від 03.02.2020 (а.с. 8-9).

Зважаючи на обставини часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь частину витрат зі сплати судового збору у розмірі 420,40 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 22.01.2020 №2289-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 16.12.2019 (вх. №В-22122/0/25-19 від 19.12.2019) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту з урахуванням висновків суду, сформульованих у даному рішенні.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) частину витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, у сумі 420 (чотириста двадцять) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун