Рішення № 88643581, 07.04.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1413/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі – позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі – відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:

- визнання протиправними дій щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати державної пенсії;

- зобов`язання здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати державної пенсії, нарахованої та виплаченої на підставі постанови Глобинського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2011 року у справі №2а-2267/11 з урахуванням ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року (справа №1604/2а-2267/11) за період з 21 вересня 2010 року по 30 листопада 2011 року, та яка визначається як різниця між розміром пенсії, яка була нарахована та виплачена йому на підставі вказаної постанови суду, та розміром фактично сплаченої пенсії, починаючи з 21 вересня 2010 року по день фактичної виплати пенсії, тобто по 12 квітня 2017 року /а.с.1-3/.

Позов обґрунтований тим, що відповідно до постанови Глобинського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2011 року у справі №2а-2267/11 з урахуванням ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року (справа №1604/2а-2267/11) відповідачем здійснено перерахунок пенсії та виплачено позивачу перераховану пенсію 12 квітня 2017 року у сумі 64987,75 грн. Позивач звернувся до відповідача із заявою від 06 вересня 2019 року про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії згідно із постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2011 року у справі №2а-2267/11 з урахуванням ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року (справа №1604/2а-2267/11) за період з 21 вересня 2010 року по день фактичної виплати пенсії. Листом ГУ ПФУ в Полтавській області №4798/Б-02 від 24 вересня 2019 року позивачу повідомлено, що судові рішення виконані відповідно до покладених ними зобов`язань, а тому підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів відсутні. З діями відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів позивач не погоджується та вважає, що відповідно до частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21 лютого 2001 року, він має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасною виплатою пенсії з вини відповідача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 45-48/ зазначив, що пенсія позивачу в новому розмірі обрахована на виконання рішення суду одноразово та виплачена одним платежем, а тому така сума не є недоотриманою пенсією, на яку нараховується компенсація втрати частини доходів.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /а.с.22-23, 33-34/.

Відповідно до постанови Глобинського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2011 року у справі №2а-2267/11 р. /а.с.9/ позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області в перерахунку ОСОБА_1 за період з 17 серпня 2010 року його пенсій (основної державної та додаткової) відповідно до вимог ст. 50, ч.4 ст.54 та ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-12 від 28 лютого 1991 року, виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області донарахувати та здійснити дії по виплаті ОСОБА_1 щомісячної основної державної пенсії по інвалідності, як інваліду ІІ групи, щодо захворювання якого встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ч.4 ст. 54, ч.3 ст 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із встановленого законом мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 17 серпня 2010 року, з урахуванням проведених виплат; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області донарахувати та здійснити дії по виплаті ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як інваліду ІІ групи, щодо захворювання якого встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст. 50, ч.3 ст 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із встановленого законом мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 17 серпня 2010 року, з урахуванням проведених виплат.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року у справі №1604/2а-2267/11 /а.с.10-12/ постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2011 року у справі №2а-2267/11 скасовано в частині визнання неправомірною відмови Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області в перерахунку ОСОБА_1 його пенсій (основної державної та додаткової) відповідно до вимог ст. 50, ч.4 ст.54 та ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-12 від 28 лютого 1991 року, виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат; зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області донарахувати та здійснити дії по виплаті ОСОБА_1 щомісячної основної державної пенсії по інвалідності, як інваліду ІІ групи, щодо захворювання якого встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ч.4 ст. 54, ч.3 ст 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із встановленого законом мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області донарахувати та здійснити дії по виплаті ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю, як інваліду ІІ групи, щодо захворювання якого встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст. 50, ч.3 ст 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із встановленого законом мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за період з 17 серпня 2010 року по 20 вересня 2010 року та прийнято у цій частині нову постанову, якою позовні вимоги у зазначеній частині залишено без розгляду; в іншій частині постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2011 року у справі №2а-2267/11 залишено без змін.

На виконання вказаних судових рішень управлінням ПФУ 05 серпня 2013 року здійснено відповідний перерахунок пенсії /а.с.33-34/ та 12 квітня 2017 року проведено фактичну виплату такої пенсії у сумі 64987,75 грн, що підтверджується випискою з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №1PLQLEAO1SF0D2UM від 09 жовтня 2019 року /а.с. 13/.

ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою від 06 вересня 2019 року (вх. №4798/Б-02 від 11 вересня 2019 року) /а.с. 42/, в якій просив повідомити чи було проведено нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії згідно з постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2011 року у справі №2а-2267/11 з урахуванням ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року (справа №1604/2а-2267/11), а у разі непроведення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів відповідно до частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статей 1-2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21 лютого 2001 року, просив вчинити такі дії.

Листом ГУ ПФУ в Полтавській області №4798/Б-02 від 24 вересня 2019 року /а.с.41/ ОСОБА_1 повідомлено, що у зазначених ним рішеннях судів відсутні зобов`язання щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати". Також вказаним Законом та постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21 лютого 2001 року не передбачено нарахування компенсації втрати частини доходів на суми, що виплачуються за минулий час за рішенням суду.

Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ від 19 жовтня 2000 року /далі – Закон №2050-ІІІ/ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно зі статтею 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Статями 3 та 4 Закону №2050-ІІІ встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2001 року прийнято постанову №159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати /далі - Порядок №159/.

Пунктом 1 Порядку №159 визначено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Із наведеного слідує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів.

Основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі №681/423/15-а (реєстраційний номер в ЄДРСР 72088956), від 21 червня 2018 року у справі №523/1124/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 74870749), від 05 жовтня 2018 року у справі №127/829/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 76941071), від 12 лютого 2019 року у справі №814/1428/18 (реєстраційний номер в ЄДРСР 79817749) та від 08 серпня 2019 року у справі №638/19990/16-а (реєстраційний номер в ЄДРСР 83513436).

У цій справі позивач просить нарахувати компенсацію на суму пенсії, яка виплачена йому на підставі постанови Глобинського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2011 року у справі №2а-2267/11 з урахуванням ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року (справа №1604/2а-2267/11), що набрали законної сили 10 серпня 2011 року.

Беручи до уваги те, що суму пенсії, нараховану на виконання судових рішень, вчасно не виплачено, суд доходить висновку про наявність у позивача права на одержання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії.

Таким чином, дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, які знайшли своє відображення у листі №4798/Б-02 від 24 вересня 2019 року, є протиправними.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована та виплачена ОСОБА_1 на підставі постанови Глобинського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2011 року у справі №2а-2267/11 з урахуванням ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року (справа №1604/2а-2267/11), починаючи з 21 вересня 2010 року по день фактичної виплати пенсії, тобто по 12 квітня 2017 року.

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

Клопотання позивача про допуск до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць задоволенню не підлягає з огляду на його необґрунтованість та наступне.

Перелік судових рішень, які виконуються негайно, визначено положеннями статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи ту обставину, що судом питання про стягнення суми компенсації не вирішується та належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів, то відсутні підстави для допуску до негайного виконання судового рішення.

Оскільки позивач витрат по сплаті судового збору за подання цього позову не поніс, то відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована та виплачена ОСОБА_1 на підставі постанови Глобинського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2011 року у справі №2а-2267/11 з урахуванням ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року (справа №1604/2а-2267/11), починаючи з 21 вересня 2010 року по день фактичної виплати пенсії, тобто по 12 квітня 2017 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк