Рішення № 88642838, 08.04.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/37/20

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо непризначення за п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах, незарахування до пільгового стажу періоди роботи, що дають право на пільгову пенсію за віком та непроведення перерахунку пенсії з часу звернення з заявою про призначення пенсії, незаконними;

- зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи:

- в проектно-виробничому підприємстві ЗАТ "Спецбурбуд" з 01.01.1999 по 25.10.2000 в якості машиніста бурової установки 5 розряду з повним робочим днем;

- в проектно-виробничому підприємстві ЗАТ "Спецбурбуд" з 01.11.2000 по 15.06.2005 в якості машиніста бурової установки 5 розряду з повним робочим днем;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до трудового стажу період перебування у Житомирській виправній колонії №4 з 25.12.1981 по 19.02.1986.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач за період своєї трудової діяльності працював на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, а тому отримав право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Однак у призначенні пільгової пенсії йому відмовлено, що підтверджується листом відповідача від 22.05.2019 №1787/03-1, з чим позивач не погоджується.

Ухвалою суду від 08 січня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом учасників справи на 03 лютого 2020 року о 12:20.

В судове засідання 03 лютого 2020 року о 12:20 прибули позивач, представник позивача та представник відповідача. Без виходу до нарадчої кімнати протокольною ухвалою відкладено розгляд справи на 11.03.2020 об 11:00, про що засвідчено секретарем судового засідання в протоколі від 03 лютого 2020 року.

Через відділ документального забезпечення суду 11 березня 2020 року до відділу документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Вказує, що у період з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року необхідний страховий стаж для призначення пенсії за вислугу років чоловікам повинен становити не менше 27 років. Однак, періоди роботи з 01.01.1999 по 25.10.2000 та з 01.11.2000 по 15.06.2005 ОСОБА_1 не зараховано до пільгового стажу роботи, оскільки відсутні відомості про безпосередню зайнятість в польових умовах, однак зараховано до страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком. Підтверджуваний стаж позивача, що дає право на пенсію за вислугу років за наявними документами становить 12 років 23 дні, тоді як необхідно не менше 12 років 6 місяців, а тому право на пенсію ОСОБА_1 набуде за нормами статті 26 Закону №1058 в 60 років - за умови наявності страхового стажу не менше 30 років.

Крім того, зазначено, що до страхового стажу позивача не зараховано період перебування у Житомирській виправній колонії №4 з 25.12.1981 по 19.02.1986, так як відповідно до п.12 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено постановою КМУ від 12.08.1993 №637, робота в`язнів підтверджується довідкою МВС і довідкою про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Згідно довідки від 04.03.2019 №5/4/15-34 -19/т-35, яка видана Житомирською виправною колонією №4 із заробітної плати ОСОБА_1 відрахування до Пенсійного фонду та соціального страхування не здійснювалися. А тому, з огляду на викладене, підстав для призначення пільгової пенсії позивачу за вислугу років немає.

В судове засідання 11 березня 2020 року об 11:00 прибув позивач та представник відповідача.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Без виходу до нарадчої кімнати протокольною ухвалою від 11 березня 2020 року суд перейшов у письмове провадження, про що засвідчено секретарем судового засідання в протоколі від 11 березня 2020 року.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 звернувся до Хорошівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Листом №178/03-1 від 22.05.2019 відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з тим, що згідно наданих документів підтверджений пільговий стаж позивача, що дає право на пенсію за вислугу років становить 12 років 23 дні. Також зазначено, що страховий стаж за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 становив 25 років 3 місяці. А тому, у зв`язку з відсутністю страхового стажу, право на призначення пенсії позивач набуде після досягнення віку 63 роки.

Також зазначено, що до страхового стажу не зараховано період перебування у Житомирській виправній колонії № 4 з 25.12.1981 по 19.02.1986, так як відповідно до п. 12 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 робота в`язнів підтверджується довідкою МВС і довідкою про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Згідно довідки від 04.03.2019 року № 5/4/15-34 -19/т-35, яка видана Житомирською виправною колонією №4 із заробітної плати ОСОБА_1 відрахування до Пенсійного фонду та соціального страхування не здійснювалися.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Право громадянина на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом закріплене у статті 46 Конституції України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно із частиною першою статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 3 ст.44 Закону №1058-IV).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до статті першої Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-ХІІ) пенсії за вислугу років встановлюють окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втраті професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Пунктом "б" ст.55 Закону №1788-ХІІ передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах, - після досягнення 55 років і при стажі роботи:

для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;

для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим - третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п`ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.

При цьому період роботи безпосередньо в польових умовах протягом півроку або більше півроку зараховується за рік роботи, менше півроку - за фактичною тривалістю, а на сезонних роботах - відповідно до статті 61 цього Закону.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.

Зокрема, за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок (абз.18 п."б" ч.1 ст.13 Закону №1788-ХІІ).

Як зазначалось раніше, листом Хорошівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.05.2019 № 1787/031 позивачу відмовлено у призначенні пільгової пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу по Списку №2 та підтверджувальних документів.

Згідно зі статтею 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вказана вище норма Закону №1788-ХІІ, кореспондується із положеннями Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) відповідного до яких основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи: розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція №58).

Відповідно до пункту 1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Таким чином, нормою вказаного Порядку №637 чітко визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. І лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" ст.13 та пункту "б" ст.55 Закону №1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, в тому числі виконання робіт в польових умовах.

Згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 позивач працював повний робочий день в польовій пошуково-геологорозвідувальній партії (експедиції) №49 Кіровського виробничого геологічного об`єднання, експедиції №49 казенного підприємства "Кіровгеологія" на посадах передбачених Списком №2 виконував буріння геологорозвідувальних свердловин в безпосередньо польових умовах праці постійно, а саме:

- з 26.11.1986 по 25.12.1986 працював приготувальником глиняного розчину ІІ розряду (запис №1);

- з 25.12.1986 по 01.01.1988 переведений на посаду помічника бурильника ІІІ розряду (запис №2);

- з 01.01.1988 року по 20.05.1989 переведений на посаду помічника машиніста бурильної установки третього розряду (запис №3);

- з 20.05.1989 по 18.03.1992 позивач переведений на посаду помічника машиніста бурильної установки четвертого розряду (запис №4);

- з 18.03.1992 по 25.10.2000 працював машиністом бурової установки 5 розряду (запис №5);

- з 15.09.2005 по 28.12.2007 працював машиністом бурової установки 5 розряду (запис №9);

- з 28.07.2008 по 03.11.2008 року працював машиністом бурової установки розряду пільговий (запис №13).

Крім того, у період з 01.11.2000 по 15.06.2005 позивач працював в проектно-виробничому підприємстві "Спецбурбуд" в якості машиніста бурової установки 5 розряду (запис №7);

- з 11.05.2010 по 03.09.2010 позивач працював в ТОВ "Геолог-Буд" в якості машиніста бурової установки 5 (запис №17);

- з 11.05.2011 по 12.10.2011 позивач перебував в ТОВ "Геолог-Буд" на посаді машиніста бурової установки 5 розряду (запис №19);

- з 17.08.2012 по 18.12.2012 працював в ТОВ "БУ-1 Прилуки" машиністом бурової установки по 5 розряду (запис №21);

- з 01.08.2019 по 30.10.2019 позивач працював в ПАТ "Проектно-виробничому підприємстві" Спецбурбуд" в якості машиніста бурової установки 5 розряду (запис №23).

Записи в трудовій книжці позивача були зроблені у відповідності до вимог ІнструкціЇ про порядок ведення трудових книжок па підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 (втратила чинність) та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства прані України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (а.с.5-7).

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства. Разом з тим, у записах трудової книжки відсутні відомості про характер виконуваної роботи, а тому позивачем було надано до органу Пенсійного фонду підтверджуючі довідки.

Відповідно до поданої позивачем довідки КП "Кіровгеологія" від 25.05.2019 №79, у період з 26.11.1986 по 25.12.1986, з 25.12.1986 по 01.01.1988, з 01.01.1988 по 18.03.1992, з 18.03.1992 по 25.10.2000, з 15.09.2005 по 28.12.2007, з 28.07.2008 по 03.11.2008 ОСОБА_1 виконував буріння геологорозвідувальних свердловин в безпосередньо польових умовах праці постійно та повний день (а.с.16).

Отже, з трудової книжки та вказаної довідки вбачається, що ОСОБА_1 працював па посадах помічника бурильника, машиніста бурових установок та був безпосередньо зайнятий на виробництві польових геологорозвідувальних, пошукових роботах в складі комплексних експедицій та геологічних партій повний робочий день, що відповідає професіям, посадам та виробництвам, вказаних у п."б" ст.55 Закону №1788-ХІІ.

До вказаних періодів увійшов період з 01.01.1999 по 25.10.2000, який не був зарахований органом Пенсійного фонду до пільгового стажу.

Позивач у позовній заяві просив зарахувати даний період , але як роботу в проектно-виробничому підприємстві ЗАТ "Спецбурбуд" в якості машиніста бурової установки 5 розряду з повним робочим днем.

Водночас, відповідно до довідки №16-01 від 02.08.2019 ОСОБА_1 працював у ЗАТ проектно-виробничому підприємстві "Спецбурбуд" в період з 07.09.1998 по 31.10.2000 за сумісництвом в якості машиніста бурової установки 5 розряду. При цьому, не вказано чи виконувались дані роботи в польових умовах (а.с.33), тоді як це є безумною обставиною для призначення пенсії в порядку пункту "б" ст.55 Закону №1788-ХІІ.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача та зобов`язання зарахувати до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи в проектно-виробничому підприємстві ЗАТ "Спецбурбуд" з 01.01.1999 по 25.10.2000 в якості машиніста бурової установки 5 розряду з повним робочим днем, не підлягають задоволенню.

Разом з тим, враховуючи, що КП "Кіровгеологія" підтверджено факт праці позивача у польових умовах у оспорюваний період, суд для захисту прав позивача, керуючись ч.2 ст.9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо незарахування до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за вислугу років період роботи з 01.01.1999 по 25.10.2000 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи у КП "Кіровгеологія" з 01.01.1999 по 25.10.2000 в якості машиніста бурової установки 5 розряду з повним робочим днем.

Щодо зарахування до пільгового стажу період роботи з 01.11.2000 по 15.06.2005 в якості машиніста бурової установки 5 розряду з повним робочим днем в проектно-виробничому підприємстві ЗАТ "Спецбурбуд", суд зазначає наступне.

Як зазначалось, у трудовій книжці позивача відсутні відомості щодо характеру виконуваної роботи в цей період.

Відповідно до довідки ПАТ "Проектно-виробниче підприємство "Спецбурбуд" від 02 серпня 2019 №17-01 позивач у період з 01.11.2000 по 15.06.2005 дійсно працював машиністом бурової установки 5 розряду

В свою чергу, у вказаній довідці відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 працював безпосередньо в польових умовах, що є безумною обставиною для призначення пенсії в порядку пункту "б" ст.55 Закону №1788-ХІІ. Інших доказів для підтвердження роботи позивача у період з 01.11.2000 по 15.06.2005 в польових умовах позивачем не надано.

Крім того, як пояснив позивач в судовому засіданні, роботу у зазначений період він виконував як в польових умовах, так і в межах міста.

За таких обставин, суд вважає правомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо незарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.11.2000 по 15.06.2005 в якості машиніста бурової установки 5 розряду з повним робочим днем в проектно-виробничому підприємстві ЗАТ "Спецбурбуд", а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до трудового стажу період перебування у Житомирській виправній колонії №4 з 25.12.1981 по 19.02.1986, суд зазначає наступне.

Відповідно ч.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із пунктом "а" частини 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується, крім іншого: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Статтею 50 Виправно-трудового кодексу України, прийнятого Верховною Радою УРСР 23 грудня 1970, який діяв на час відбування кримінального покарання позивачем, та зупинив свою дію з 1 січня 2004 року, передбачено, що час роботи засуджених у період відбування ними покарання у вигляді позбавлення волі до трудового стажу не зараховується. Однак, ч.4 ст.122 КВК України встановлено, що з 01.01.2004 (останні зміни на час звернення до відповідача) час роботи таких засуджених зараховується у стаж роботи для призначення трудової пенсії.

Тобто, саме ця норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Статтею 122 Кримінально-виконавчого кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року зазначено, що час роботи засудженого у період відбування ним покарання у вигляді позбавлення волі зараховується до стажу роботи для призначення трудової пенсії після звільнення, за умови оплати ним страхових внесків до Пенсійного фонду України в порядку і розмірах, передбачених законодавством.

Як встановлено, позивач відбував покарання в Житомирській виправній колонії №4 з 25.12.1981 по 19.02.1986, докази на підтвердження сплати страхових внесків за період відбування ним покарання в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, достатньою та необхідною правовою підставою для зарахування до страхового стажу особи, який враховується при призначенні їй пенсії, періоду відбування покарання у відповідному закладі обмеження чи позбавлення волі є наявність сукупності двох умов: 1) підтвердження трудового стажу особи відповідною довідкою; 2) сплата страхових внесків протягом такого періоду.

Пунктом 12 абз. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 встановлено, що робота в`язнів підтверджується довідкою МВС і довідкою про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно положень абзацу 5 частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що період страхового стажу до 1 липня 2000 року підтверджується даними, обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

Відповідно до довідки Житомирської виправної колонії №4 від 04.03.2019 №5/4/15-34-19/т-35 із заробітної плати ОСОБА_1 відрахувань до Пенсійного фонду та соціального страхування не здійснювались (а.с.17).

Отже, враховуючи те, що у період відбування покарання позивачем у виправній колонії у вигляді позбавлення волі не здійснювалась сплата страхових внесків, суд приходить до висновку, що вказаний період не може бути зарахований до страхового стажу особи, який враховується при призначенні пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем частково доведено правомірність своїх дій у даній справі, а тому, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги.

Питання про розподіл судових витрат вирішується судом відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в КП "Кіровгеологія" з 01.01.1999 по 25.10.2000, що дає право на пільгову пенсію за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за п. "б" ст. 13 та п."б" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення період роботи з 01.01.1999 по 25.10.2000 в якості машиніста бурової установки 5 розряду з повним робочим днем в КП "Кіровгеологія".

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003. ЄДРПОУ: 13559341) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 08 квітня 2020 року.

Суддя Л.А.Шуляк