Ухвала суду № 88642663, 08.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 квітня 2020 року Справа № 160/3649/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03.04.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми "Ф" від 07.05.2015р. №1598-15 на суму 10131,20 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми "Ф" від 23.06.2016р. №10185-1302 на суму 14940,93 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 21.06.2017р. №11793-1302 на суму 158,37 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми "Ф" від 30.03.2018р. №525938-1319-0464 на суму 158,37 грн.

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми "Ф" від 12.04.2019р. №82106-5353-0464- 0464 на суму 158,37 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо невизнання безнадійним податкового боргу ОСОБА_1 , який виник на підставі податкового повідомлення-рішення форма «Ф» №5931-15 від 27.06.2014р. на загальну суму 6104 грн.00 коп.;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області списати податковий борг ОСОБА_1 , форма «Ф» №5931-15 від 27.06.2014р на загальну суму 6104 грн.,00 коп., як безнадійний;

- визнати протиправними дії податкового керуючого ОСОБА_2 призначеним на цю посаду наказом ГУ ДФС у Дніпропетровській області №28 від 10.09.2019 року щодо складання акту опису майна №380/23657171552/52-60-64 від 11.02.2020 року на суму 32337,94 грн та скасувати акт опису майна №380/23657171552/52-60-64 від 11.02.2020 року, затверджений начальником Лівобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській звільнити майно, зазначене в акті опису майна №380/23657171552/52-60-64 від 11.02.2020 року., який складено податковим керуючим ОСОБА_2 , з під податкової застави, з виключенням запису щодо обтяження цього майна з Державного реєстру обтяжень рухомого майна згідно з акту опису майна №380/23657171552/52-60-64 від 11.02.2020 року.

Відповідно до пунктів 1, 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали адміністративного позову відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність його повернення позивачеві, виходячи з наступного.

Згідно п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно частини 1 статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Статтею 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна (частина 1).

Відповідно до частини другої вказаної статті довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Частиною 6 статті 59 КАС України, передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду з позовною заявою через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява підписана представником позивача – Штойка Д.С.

На підтвердження своїх повноважень до позовної заяви долучено копію довіреності від ННІ 664544, яка засвідчена представником, якому вона видана.

Згідно з частиною першою статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до частин першої, третьої статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Довіреність може бути видана як на укладення правочину, так і на здійснення інших юридично значимих дій. Довіреність є правочином і, як будь-який правочин, повинна відповідати всім вимогам, встановленим діючим законодавством до правочинів. Так, довіреність може бути видана тільки на виконання правомірних юридичних дій. Воля довірителя повинна відповідати його волевиявленню.

Отже, суд виходить з потреби перевірки саме наявності волевиявлення особи, що її видала.

Надана до суду копія довіреності, яка засвідчена представником, не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, засвідченої у визначеному законом порядку), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому довірителем. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво.

Отже, позивачем додано копію довіреності, з якої неможливо встановити дійсне волевиявлення довірителя, та не є копією, засвідченою у встановленому законом порядку (відповідно до частини 3 статті 55 та частини 6 статті 59 КАС України).

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм процесуального права викладена в ухвалах Верховного Суду від 25 лютого 2020 року по справі №640/20104/18 та від 05.07.2019 року у справі № 400/3208/18.

З урахуванням наведеного, відповідно до правил ст. 169 КАС України, позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись ст. 59, 169, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв