Рішення № 88642608, 08.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб –порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

08 квітня 2020 року Справа № 160/851/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЖукової Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю науково-проектна фірма «Архпроект» до Управління Державної аріхітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про скасування постанови №1021-01-12-31 від 16.12.2019 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на загальну суму 60 210,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю науково-проектна фірма «Архпроект» до Управління Державної аріхітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, в якій позивач просить суд скасувати постанову №1021-01-12-31 від 16.12.2019 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на загальну суму 60 210,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

14 січня 2020 р. на адресу TOB НПФ «Архпроект» надійшла постанова 1021-01-15-31, яка була складена 16 грудня 2019 року Управлінням Державної архітектурно - будівельної інспекції у Херсонській області. Зазначеною постановою було накладено на TOB НПФ «Архпроект» адміністративно-господарський штраф у сумі 60 210,00 грн.

Представник позивача зазначає, що підставою для накладення штрафу стало нібито скоєне 29.11.2019 р. порушення п. 1 ч.3 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп. 1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 р. № 553, що зафіксовано актом від 29.11.2019 р.

У відповідності до зазначеного акта, керівником TOB НПФ «Архпроект» - ОСОБА_1 Наталією Миколаївною було вчинено правопорушення у вигляді недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на «будівництво бази відпочинку «Софія». Перший початковий комплекс: Будівництво 10-ти спальних корпусів, адміністративно-приймального корпусу, гуртожитку для персоналу, павільйону для приготування їжі» За межами с. Стрілкове на території Стрільківської сільської ради Генічевського району, Херсонської області, для проведення планової перевірки.

Представник позивача зазначає, що винесена відповідачем постанова є не законною та підлягає скасуванню на підставі наступного.

В документах, наданих відповідачем, зазначено, що TOB НПФ «Архпроект» здійснює авторський нагляд та є проектуальником, однак така інформація не відповідає дійсності оскільки, як у відповідності до ч. 2 Порядку дійсяеиня авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури затвердженого постановою КМУ від 11.07.2007 р. № 903, авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі -генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту. Форма здійснення авторського нагляду на підставі укладеного договору передбачено також ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про архітектурну діяльність».

При цьому, представник позивача зазначає, що TOB НПФ «Архпроект» не укладало жодного договору щодо проектування вказаного вище об`єкту.

Водночас, представник позивача зазначає, що дійсно TOB НПФ «Архпроект» розглядалась така можливість, навіть було частково проведено роботи, однак між сторонами так і не було досягнуто домовленості й договір не було укладено.

На підставі викладеного вище, представник позивача зазначає, що TOB НПФ «Архпроект» не є суб`єктом містобудування, щодо зазначеного вище об`єкту, відтак відповідач не мав права перевіряти позивача, та приймати відносно нього будь-які рішення.

Відповідач в повідомленні про проведення планового заходу зазначив, що перевірка буде здійснюватися у період 18.11.2019 р. по 02.12.2019 р., тобто відповідач вважає за можливе керівнику TOB НПФ «Архпроект», який є керівником юридичної особи зареєстрованої в іншій області, чекати 15 днів на території, яка належить іншому підприємству коли буде здійснено перевірку.

Представник позивача зазначає, що керівнику підприємство фактично не можливо на такий термін залишати своє підприємство, більш того, така позиція відповідача не відповідає чинному законодавству, в підтвердження чого представник позивача посилається на ч.1 ст.41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ч.2 п.1 Порядку №553, ст.4 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сері господарської діяльності», п.2 ч.6 ст.2 ЗУ «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» та просит суд скасувати постанову №1021-01-12-31 від 16.12.2019 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на загальну суму 60 210,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 р. провадження по справі було відкрито, та призначено справу до розгляду у порядку підготовчого провадження в судовому засіданні.

В судове засідання, призначене на 08.04.2020 р., сторони не з`явились.

02.04.2020 р., шляхом поштового зв`язку, позивачем було направлено на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання від 02.04.2020 р. вх.№21828/20 про розгляд справи без участі останнього, із зазначенням про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

04.04.2020 р. повноважним представником відповідача, шляхом електронного зв`язку, було направлено на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання про зупинення провадження у справі, на підставі положень постанови КМУ від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами від 16.03.2020 р. №215).

Щодо зазначеного вище клопотання, суд зазначає наступне.

Статтею 236 КАС України, визначено підстави зупинення провадження у справі.

Так, відповідно до норм ст.236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі:

1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб`єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, - до встановлення правонаступника;

2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи - до вступу у справу законного представника;

3) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду;

4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні;

5) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;

6) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді - до припинення врегулювання спору за участю судді.

2. Суд має право зупинити провадження у справі в разі:

1) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до одужання;

2) знаходження учасника справи у довгостроковому відрядженні, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до повернення з відрядження;

3) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі - до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;

4) призначення судом експертизи - до одержання її результатів;

5) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції;

6) направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення;

7) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів;

9) розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі;

10) постановлення ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом - до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.

3. Суд не зупиняє провадження у справі:

1) у випадках, встановлених пунктами 1-3 частини другої цієї статті, якщо учасник справи веде справу через свого представника;

2) за клопотанням учасника справи, поданим після закінчення підготовчого провадження, якщо зазначені у клопотанні підстави для зупинення провадження виникли до закінчення підготовчого провадження і такий учасник справи знав або повинен був про них знати.

4. Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та дослідивши заявлене представником відповідача клопотання про зупинення провадження у справі №160/851/20 суд зазначає, що останнім не було зазначено відповідного пункту норми ст.236 КАС, окрім посилань на постанову КМУ від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами від 16.03.2020 р. №215).

Відтак, з урахуванням зазначеного вище, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання представника відповідача - Управління Державної аріхітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, поданого в порядку ст. 236 КАС України про зупинення провадження у справі №160/51/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю науково-проектна фірма «Архпроект» до Управління Державної аріхітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про скасування постанови №1021-01-12-31 від 16.12.2019 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на загальну суму 60 210,00 грн., – відмовити, з викладенням тексту зазначеного клопотання безпосередньо в тексті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/851/20, дотримуючись при цьому принципу процесуальної економії в адміністративному судочинстві та з урахуванням вимог ч.5 ст.243 КАС України.

Будь-яких інших заяв, клопотань, пояснень на адресу суду від представника відповідача на адресу суду не надходило.

На підставі викладеного вище, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

При цьому суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» дійсно установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 р. № 215 внесено зміни до цієї постанови, зокрема: заборонено з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування; з 12 год. 00 хв. 18 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р.: регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями);перевезення понад 10 пасажирів одночасно в одному транспортному засобі у міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспорті, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах у звичайному режимі руху; перевезення понад 10 пасажирів одночасно в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах в режимі маршрутного таксі; з 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. перевезення пасажирів метрополітенами мм. Києва, Харкова і Дніпра відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 16 березня 2020 р.

Згідно з Протоколом №6 від 17.03.2020 Міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Дніпровської міської ради, Комісія вирішила, зокрема: Призупинити на території міста Дніпра з 00.01 18.03.2020 до прийняття рішення про скасування обмежувальних заходів: 1) проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єктів критичної інфраструктури, підприємств та закладів державної і комунальної форм власності, закладів охорони здоров`я усіх форм власності; 2) роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами зв`язку, товарами для тварин, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень, з перевезення вантажним транспортом, технічного обслуговування усіх видів транспортних засобів, послуг, які надаються ветеринарними клініками за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту. 2. Заборонити роботу метрополітену у місті Дніпрі з 15.00 17.03.2020 по 03.04.2020 включно.

Також, 11.03.2020 Рада суддів України звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін. Також Рада суддів України просить громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання.

17 березня 2020 року, Рада суддів України на своєму позачерговому засіданні ухвалила рішення №19, що стосується організації роботи судів та органів суддівського самоврядування з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби НОМЕР_1 -19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2.

Так, у вказаному рішенні зазначено, що на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року, встановити особливий режим роботи судів України, а саме, зокрема:

- обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань: блідість обличчя, почервоніння очей, кашель;

- зменшити кількість судових засідань, що призначаються: для розгляду протягом робочого дня;

- по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження;

Крім того, Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам: рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).

Вказані обмеження та рекомендації кореспондуються із Розпорядженням голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду №57 від 16.03.2020р. та Наказом №80 від 17.03.2020р.

Водночас, відповідно до п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338-р «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» визначено, що з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України установити для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 24 квітня 2020 року.

Так, на підставі зазначеного вище, та враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338-р «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації», суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю науково-проектна фірма «Архпроект» є юридичною особою, що підтверджується відомостями, які містяться в матеріалах справи.

В матеріалах справи містяться відомості, що 24.10.2019 р. за №1021-1. 19/962 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-проектна фірма «Архпроект» повідомлення про проведення планового заходу, в тексті якого зазначено, що у період з 18.11.2019 р. по 02.12.2019 р. буде здійснено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва «Будівництво бази відпочинку «Софія». Перший пусковий комплекс: «Будівництво 10-ти спальних корпусів, адміністративно-приймального корпусу, гуртожитку для персонаду, павільйону для приготування їжі» за межами с.Стрілкове, на території Стрілкової сільської ради Генічевського району, Херсонська обл.».

29.11.2019 р. Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області було складено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю науково-проектна фірма «Архпроект» акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

29.11.2019 р. Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області було складено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю науково-проектна фірма «Архпроект» протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.11.2019 р., в тексті якого зазначено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-проектна фірма «Архпроект» було повідомлено про планову перевірку на об`єкті будівництва - «Будівництво бази відпочинку "Софія", Перший пусковий комплекс; "Будівництво 10-ти спальних корпусів, адміністративно-приймального корпусу, гуртожитку для персоналу, павільйону для приготування їжі" за межами с. Стрічкове, на території Стрілківської сільської ради Генічевського району, Херсонська обл.» листом повідомленням від 24.10.2019 р. за № 1021-1.19/962 (поштове відправлення АТ Укрпошта № 7301301047504 від 24.10.2019 р.) на адресу місцезнаходження юридичної особи: 49000 місто Дніпро, вул. Європейська, буд. 30, офіс 68, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці в та громадських формувань На момент початку планової перевірки та впродовж її проведения керівник або уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю науково-проектна фірма «Архпроект» на перевірку не з`явились. Документи, необхідні для проведення планової перевірки не надано.

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю науково-проектна фірма «Архпроект» порушено вимоги п. 1 ч. 3 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп. 1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

29.11.2019 р. Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області було складено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю науково-проектна фірма «Архпроект» припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, в тексті якого зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю науково-проектна фірма «Архпроект» було повідомлено про планову перевірку на об`єкті будівництва – «Будівництво бази відпочинку "Софія", Перший пусковий комплекс; "Будівництво 10-ти спальних корпусів, адміністративно-приймального корпусу, гуртожитку для персоналу, павільйону для приготування їжі" за межами с. Стрічкове, на території Стрілківської сільської ради Генічевського району, Херсонська обл.» листом повідомленням від 24.10.2019 р. за №1021-1.19/962 (поштове відправлення АТ «Укрпошта №7301301047507 від 24.10.2019 р.) на адресу місцезнаходження юридичної особи: 49000, місто Дніпро, вул. Європейська, буд. 30, офіс 68, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці в та громадських формувань.

На момент початку планової перевірки та впродовж її проведения керівник або уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю науково-проектна фірма «Архпроект» на перевірку не з`явились. Документи, необхідні для проведення планової перевірки не надано, що є порушенням п.1 ч.3 ст.41 ЗУ «Про резулювання містобудівної діяльності» та пп.1 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 р. №553.

Зазначеним вище приписом вимагалось усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом надання особисто або за допомогою уповноваженої особи документів, необхідних для проведення перевірки до 16.12.2019 р.

02.12.2019 р. за №1021-1. 19/1122-і Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-проектна фірма «Архпроект» відповідні документи, а саме: акт про недопущення від 21.10.2019 р.; припис про усунення порушення законодавства від 21.10.2019 р.; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.10.2019 р.

16.12.2019 р. Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області було сформовано відносно Товариства з обмеженою відповідальністю науково-проектна фірма «Архпроект» постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.12.2019 р. №1021-01-15-31, якою визнано Товариство з обмеженою відповідальністю науково-проектна фірма «Архпроект» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у умі 60 210,00 грн.

17.12.2019 р. Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-проектна фірма «Архпроект» постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.12.2019 р. №1021-01-15-31.

Правовідносинисторін, що виникають у сфері встановлення правових та організаційних основ містобудівної діяльності і спрямування на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, встановлення відповідальності юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, визначення процедур здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР,Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а повноваження органів нагляду (контролю) за додержанням суб`єктами містобудування законодавства у сфері містобудівної діяльності встановлені Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, та Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. №244 (далі – Порядок №244), Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України

від 13 квітня 2011 р. № 461 тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», Органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.2 ст.7 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.

Так, у відповідності до вимог ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Відповідно до ч.8 ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає вищенаведений Порядок №553.

Згідно з пунктом 2 наведеного Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до вимог пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

За приписами пунктів 6 Порядку №553 встановлено, Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Періодичність проведення планових перевірок суб`єктів містобудування на об`єктах будівництва визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Планові перевірки об`єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи (громадяни), проводяться не частіше ніж один раз на півроку.

Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Також і згідно п.13 Порядку №553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

- вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

- бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

- подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Пунктом 21 Порядку №553 встановлено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Пунктом 16 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі - Порядок № 244) встановлено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Відповідно до п.17 Порядку №244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягується до відповідальності або його уповноваженого представника.

Відповідно до п. 22 Порядку № 244, за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає, зокрема, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу).

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягується до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить з наступного.

Вищенаведені норми свідчать про те, що на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, покладено обов`язок повідомляти суб`єкта містобудування (у даному випадку позивача), який притягується до відповідальності, про час і місце розгляду справи та під час підготовки такої справи до розгляду, посадова особа відповідача має обов`язок з`ясувати (перевірити) чи сповіщено було суб`єкта містобудування (позивача) про час і місце розгляду справи.

При цьому, позивач як суб`єкт містобудування, який притягується до відповідальності, повинен бути повідомлений (сповіщений) про час і місце розгляду справи відповідачем не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Тобто, розглядаючи справу щодо притягнення позивача до відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності 16.12.2019р., відповідач зобов`язаний був повідомити (сповістити) про час і місце розгляду справи позивача не пізніше ніж 13.12.2019р., а посадова особа відповідача при підготовці справи до розгляду повинна була з`ясувати чи сповіщено позивача про час і місце розгляду справи у строк, встановлений п.17 Порядку №244.

При цьому, суд зазначає, що матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідачем було повідомлено (сповіщено) позивача про час і місце розгляду справи у строк до 13.12.2019 р., а представником відповідача як не було обгрунтвано і наявності будт-якого причинно-наслідкового зв`язку між наведеним у постанові від 16.12.2019 р. №1021-01-12-31 можливого факту правопорушення у сфері містобудівної діяльності та відношенням даного правопорушення до позивача – ТОВ НПФ «Архпроект», а також зв`язку останнього з Базою відпочинку «Софія», розташованого за межами с. Стрілкове, на території Стрілківської сільської ради Генічевського району, Херсонська обл., такі докази надані не були.

Отже, викладене вище маєнаслідком наступне. Оскаржувана постанова №1021-01-12-31 від 16.12.2019 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на загальну суму 60 210,00 грн., є сформований відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття зазначеного рішення; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, що має наслідком порушення прав та законних інтересів позивача в публічно-правових відносинах з боку відповідача – суб`єкта владних повноважень, суд вважає, що належним засобом щодо поновлення такого порушеного права буде визнання протиправною та скасування постанови №1021-01-12-31 від 16.12.2019 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на загальну суму 60 210,00 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 20.01.2020 р. № 257 за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн., 00 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю науково-проектна фірма «Архпроект» до Управління Державної аріхітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про скасування постанови №1021-01-12-31 від 16.12.2019 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на загальну суму 60 210,00 грн., суд вважає за необхідне відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю науково-проектна фірма «Архпроект», сплачену у якості судового збору за подання даної позовної заяви з Державного бюджету України суму у розмірі 2 102, грн. (дві тисячі сто дві грн., 00 коп.), відповідно до платіжного доручення від 20.01.2020 р. № 257.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю науково-проектна фірма «Архпроект» до Управління Державної аріхітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про скасування постанови №1021-01-12-31 від 16.12.2019 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на загальну суму 60 210,00 грн., - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати постанову №1021-01-12-31 від 16.12.2019 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на загальну суму 60 210,00 грн.

Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної аріхітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-проектна фірма «Архпроект» з оплати судового збору у розмірі 2 102, грн. (дві тисячі сто дві грн., 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Суддя Є.О. Жукова