Рішення № 88642364, 07.04.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3852/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Публічного акціонерного товариства «Електротермометрія» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (далі позивач, Управління, податковий орган) звернулось із позовом до Публічного акціонерного товариства «Електротермометрія» (далі - ПАТ «Електротермометрія», товариство, відповідач) про стягнення з банківських рахунків платника податків податкового боргу в сумі 2 261 428,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «Електротермометрія» включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 20 лютого 1992 року, взяте на облік як платник податків в контролюючому органі з 21 березня 1992 року. Однак, в порушення статей 16, 36, 38 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за товариством рахується податковий борг з податку на додану вартість, по земельному податку з юридичних осіб, з податку на доходи фізичних осіб та військовому зборі в загальному розмірі 2 261 428,99 грн.

Так, позивач зазначає, що податковий борг по податку на додану вартість виник в результаті самостійного нарахування платником податків грошового зобов`язання за податковими деклараціями від 17 жовтня 2019 року №9242733825 та від 19 листопада 2019 року №9274931344; по земельному податку з юридичних осіб в результаті самостійного нарахування платником податків грошового зобов`язання за податковими деклараціями від 14 лютого 2018 року №9021606506 та від 18 лютого 2019 року №9024896896, а також нарахування грошового зобов`язання контролюючим органом за податковими повідомленнями – рішеннями від 24 квітня 2018 року №0036971207, від 29 серпня 2018 року №0089701207; по податку на доходи з фізичних осіб в результаті нарахування грошового зобов`язання контролюючим органом за податковими повідомленнями – рішеннями від 01 жовтня 2018 року №0454441303 та №0454431303; по військовому зборі в результаті нарахування грошового зобов`язання контролюючим органом за податковим повідомленням – рішенням від 01 жовтня 2018 року №0454451303. Право контролюючого органу на звернення із відповідним позовом про стягнення податкового боргу визначене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, пункту 95.3 статті 95 ПК України.

Враховуючи вищевказане, Головне управління ДПС у Волинській області просить суд задовольнити позов.

В заяві від 07 квітня 2020 року позивач підтримав заявлені позовні вимоги та уточнив, що просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з банківських рахунків ПАТ «Електротермометрія» податковий борг в сумі 2 261 428,99 грн, в тому числі: 1 062 056,36 грн. у Державний бюджет України та 1 199 372,63 грн. в місцевий бюджет Луцької ОТГ.(арк. спр. 102)

У відзиві на позовну заяву від 22 січня 2020, який надійшов до суду 23 січня 2020 року (арк. спр. 52-53) відповідач зазначив, що обставинами, які визнаються є наявність податкового боргу з ПДВ в сумі 180 669,83 грн., з земельного податку в сумі 1 199 372,63 грн., з ПДФО – частково та з військового збору – частково.

Зокрема, вказує, що ПАТ «Електротермометрія» оскаржувало податкові повідомлення – рішення щодо нарахування ПДФО від 01 жовтня 2018 року №0454441303 та щодо військового збору від 01 жовтня 2018 року №0454451303 до вищестоящого органу, мотивуючи тим, що в разі нарахування, але фактичної невиплати заробітної плати не виникає обов`язку сплати ПДФО та військового збору. Такий обов`язок виникає в момент фактичної виплати заборгованості з заробітної плати. Також після винесення зазначених податкових повідомлень – рішень товариство здійснювало виплату заборгованостей з заробітної плати за 2016-2018 роки, та відповідно перерахувало до бюджету ПДФО та військовий збір. Станом на 31 грудня 2019 року погашено ПДФО в сумі 383 654,19 грн., військового збору – 31 971, 65 грн.

Крім того, на думку відповідача, право на звернення до суду виникло в позивача з моменту отримання відповідачем податкової вимоги №13848-17 від 03 травня 2017 року та спливу 60 днів від дати вручення податкової вимоги, а, відтак, податковий орган звернувся до суду через півтора року після виникнення такого права, порушуючи строк, встановлений абзацом 2 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України)для суб`єкта владних повноважень для звернення до суду.

У відповіді на відзив від 26 лютого 2020 року (арк. спр. 73-75), Головне управління ДПС у Волинській області зазначає, що сплати відповідно до наданих платником податків реєстрів платежів з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що вказані у відзиві на позовну заяву, враховані контролюючим органом та відображені в обліковій картці платника податків, розрахунки здійснено відповідно до вимог податкового законодавства. Разом з тим, позивач зазначає, що згідно наказу Державної фіскальної служби України №267 від 10 квітня 2015 року для обліку податку на доходи фізичних осіб та військового збору відкриваються ІКП (інтегровані картки платника) форми №15 та форми №6. Відповідно зарахування сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати обліковується в ІКП форми №15. Що стосується нарахованих сум вказаного податку на підставі винесених контролюючим органом податкових повідомлень –рішень, то їх облік здійснюється в ІКП форми №6.

Крім того, стосовно твердження відповідача про порушення строку звернення до адміністративного суду, позивач вказує, що частина перша статті 122 КАС України містить положення про встановлення строку звернення до суду цим Кодексом або іншими законами, а в межах спірних правовідносин іншим законом є ПК України, за положеннями пункту 102.4 статті 102, якого грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом може бути стягнуто протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. А відтак, позивач є таким, що вчасно звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення податкового боргу, в межах 1095 днів, що настають за днем виникнення такого податкового боргу.

У запереченні на відповідь на відзив від 05 березня 2020, яке надійшло до суду 10 березня 2020 року (арк. спр. 79), відповідач вказує, що у відзиві з покликанням на реєстр платіжних документів ПАТ «Електротермометрія» уже зазначало про сплату ПДФО в сумі 383 654,19 грн. згідно ППР від 01 жовтня 2018 року №04544441303 та військового збору в сумі 31 9741, 65 грн. згідно ППР від 01 жовтня 2018 року №0454451303.

Крім того, відповідач зазначає, що протягом всього часу товариство гасило заборгованість з заробітної плати, відповідно , сплачувало ПДФО та військовий збір. Станом на 05 березня 2020 року було додатково зменшено податковий борг з ПДФО на суму 103 168,00 грн., з військового збору – в сумі 8 569,23 грн., відомості про суми та дати наведені у витягу з рахунку 6414. Однак, на думку відповідача, в інтегрованій картці платника не відображено зменшення боргу на суми цих платежів.

В додаткових письмових поясненнях від 16 березня 2020 року, які надійшли до суду 07 квітня 2020 року (арк. спр. 104), відповідач вказує, що податкові повідомлення – рішення від 01 жовтня 2018 року №04544441303 з ПДФО в сумі 803397,20 грн. та від 01 жовтня 2018 року №0454451303 з військового збору в сумі 77 994,33 грн. прийняті за результатами розгляду акту перевірки від 11 вересня 2018 року №13833/-3-20-13-07/ НОМЕР_1 . Даним актом було встановлено наявність нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01 січня 2016 року по 30 червня 2018 року та відповідно нарахованого, але не виплаченого ПДФО та військового збору. Зазначає, що здійснювало виплату заборгованості з заробітної плати за 2017 та 2018 роки у відповідності до статті 168 ПК України, сплачувало ПДФО та військовий збір у сумах, наведених у реєстрі платіжних документів. Облікування одержаних від платника податків ПДФО та військового збору на двох картках, на думку відповідача, суперечить вимогам статті 87 ПК України, оскільки для товариства така позиція податкового органу тягне негативні наслідки у вигляді подвоєння сум ПДФО та військового збору, який він мусить сплатити.

Ухвалою від 27 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено судовий розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (арк.спр. 1).

Ухвалою від 20 лютого 2020 року, клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні задоволено, ухвалено судовий розгляд даної адміністративної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 12:00 год. 26 лютого 2020 року. (арк.спр. 63).

В ході судового засідання 26 лютого 2020 року, розгляд справи було відкладено на 14:00 год. 10 березня 2020 року у зв`язку із неприбуттям в судове засідання належного представника відповідача та надання часу для подання заперечення (арк.спр. 76).

Ухвалою від 10 березня 2020 року, у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено (арк.спр. 86, 90-91).

В ході судового засідання 10 березня 2020 року, розгляд справи було відкладено на 10:00 год. 17 березня 2020 року для надання представникам сторін додаткових доказів по справі (арк.спр. 87-88)..

В судове засідання 17 березня 2020 року на 10:00 год. сторони не прибули, відповідач подав заяву від 16 березня 20120 року про відкладення розгляду справи у зв`язку із оголошеним карантином (арк.спр. 93) за таких обставин розгляд справи було відкладено на 09:30 год. 07 квітня 2020 року.

В судове засідання 07 квітня 2020 року на 09:30 год. сторони у справі не прибули, представник позивача подала заяву від 07 квітня 2020 року, в якій зазначила про запровадження особливого режиму роботи судів України на період карантинних заходів, просила суд ухвалити рішення про стягнення з банківських рахунків Публічного акціонерного товариства «Електротермометрія» податкового боргу в сумі 2 261 428,99 грн., в тому числі 1 062 056,36 грн. у Державний бюджет України та 1 199 372,63 грн. в місцевий бюджет Луцької ОТГ (арк.спр. 102).

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ПАТ «Електротермометрія» включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань 20 лютого 1992 року та взяте на облік як платник податків в контролюючому органі 21 березня 1992 року, що підтверджується витягом із вказаного реєстру (арк. спр. 5-7).

Станом на 02 грудня 2019 року за відповідачем обліковується податковий борг в загальному розмірі 2 624 134,52 грн., в тому числі по податку на додану вартість - 180 669,83 грн., по земельному податку з юридичних осіб в розмірі – 1 562 073,16 грн.(з яких до стягнення заявлено 1 199 372,63 грн.), по податку на доходи з фізичних осіб - 803 397,20 грн. та по військовому зборі - 77 994,33 грн., що позивач підтверджує довідкою про наявність боргу по платежах до бюджету ПАТ «Електротермометрія» (арк. спр. 8), розрахунком сум податкового боргу (арк. спр. 10-12) та зворотнім боком облікових карток платника за вказаними платежами (арк. спр.15-25, 32-41, 44,46). В добровільному порядку сума боргу відповідачем не сплачена, тому позивач звернувся до суду про стягнення такої заборгованості у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.2019 року

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачений обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК України, законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Так, податковий борг ПАТ «Електротермометрія» з податку на додану вартість виник в результаті самостійного нарахування платником податків грошового зобов`язання за податковими деклараціями від 17 жовтня 2019 року №9242733825 в сумі 186 502,00 грн. (арк. спр. 13) та від 19 листопада 2019 року №9274931344 в сумі 35 593,00 грн. (арк. спр. 14).

З урахуванням наявної переплати на суму 41275,17 грн. та часткової сплати на суму 150,00 грн. заборгованість по вказаному платежу становить 180 669,83 грн. (арк. спр. 10).

Податковий борг по земельному податку з юридичних осіб виник в результаті самостійного нарахування платником податків грошового зобов`язання за податковими деклараціями від 14 лютого 2018 року №9021606506 в загальному розмірі 423 336,66 грн. (несплачені грошові зобов`язання за липень – грудень 2018 року по 70556,11 грн. за кожен місяць) (арк. спр. 10-11,26-27) та від 18 лютого 2019 року №9024896896 в загальному розмірі 705 561,11 грн. (несплачені грошові зобов`язання за січень – жовтень 2018 року по 70556,11 грн. за кожен місяць) (арк. спр. 10-11, 28-29).

Крім того, податковий борг по земельному податку з юридичних осіб збільшився в результаті нарахування грошового зобов`язання контролюючим органом за податковими повідомленнями – рішеннями від 24 квітня 2018 року №0036971207 в сумі 14 254,53 грн. (арк. спр. 30) та від 29 серпня 2018 року №0089701207 в сумі 56 220,29 грн. (арк. спр. 31).

Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, зазначені податкові повідомлення – рішення від 24 квітня 2018 року №0036971207 та від 29 серпня 2018 року №0089701207 були надіслані у встановленому порядку за зареєстрованим місцезнаходженням ПАТ «Електротермометрія» та отримані ним 14 травня 2018 року та 03 вересня 2019 року відповідно (арк. спр. 30 зворот та 31 зворот).

В судовому порядку зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались. Доказів протилежного суду не надано.

Суд також враховує, що у відзиві на позовну заяву від 22 січня 2020, який надійшов до суду 23 січня 2020 року (арк. спр. 52-53) відповідач визнав вищезазначені обставини наявності податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 180 669,83 грн. та по земельному податку в сумі 1 199 372,63 грн..

Податковий борг по податку на доходи з фізичних осіб виник в результаті нарахування грошового зобов`язання контролюючим органом за податковими повідомленнями – рішеннями від 01 жовтня 2018 року №0454441303 в загальному розмірі 803 397,20 грн. (в тому числі 395 013,42 грн. – основний платіж, 333 244,30 грн. – штрафна санкція та 75 139,48 грн. – пеня) (арк. спр. 42) та від 01 жовтня 2018 року №0454431303 в загальному розмірі 510,00 грн. (арк. спр. 42).

Податковий борг по військовому зборі виник в результаті нарахування грошового зобов`язання контролюючим органом за податковим повідомленням – рішенням від 01 жовтня 208 року №0454451303 в загальному розмірі 77 994,33 грн. (в тому числі 38 836,41 грн. – основний платіж, 31 716,81 грн. – штрафна санкція та 7441,11 грн. – пеня) (арк. спр. 45).

Податкові повідомлення-рішення від 01 жовтня 2018 року №0454441303, №0454431303 та №0454451303 описані вище, були надіслані у встановленому порядку за зареєстрованим місцезнаходженням ПАТ «Електротермометрія» та як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримані відповідачем 05 жовтня 2018 року (арк. спр. 42 зворот та 43 зворот, 45 зворот.).

Узгодження грошового зобов`язання за вказаними податковими повідомленнями – рішеннями відбулося в порядку адміністративного оскарження.

Зокрема, рішенням Держаної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 07 грудня 2018 року №39640/16/99-99-11-05-01-15, скаргу ПАТ «Електротермометрія» залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення від 01 жовтня 2018 року №0454441303, №0454431303 та №0454451303 – без змін. (арк. спр. 55-56).

В судовому порядку зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались. Доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, грошове зобов`язання, визначене такими податковими повідомленнями-рішеннями, є узгодженим.

Отже, загальна сума заборгованості ПАТ «Електротермометрія» по вищезазначених платежах до бюджету становить 2 261 428,99 грн.

Згідно пункту 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 203.1. статті 203 ПК України, податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно пункту 203.2. статті 203 ПК України, сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно пункту 286.2. статті 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 287.3. статті 287 ПК України, передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно пункту 56.17. статті 56 ПК України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5. статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою погашення податкового боргу Головне управління ДПС у Волинській області, сформувало податкову вимогу №13848-17 від 03 травня 2017 року, яка була надіслана у встановленому порядку за зареєстрованим місцезнаходженням ПАТ «Електротермометрія» та як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримана відповідачем 10 травня 2017 року (арк. спр. 9).

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2. статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стосовно посилання відповідача на той факт, що протягом всього часу товариство гасило заборгованість з заробітної плати та відповідно сплачувало ПДІО та військовий збір, зокрема, що з 01 вересня 2018 року сплачено податку на доходи з фізичних осіб в сумі 486 821,89 грн. та військового збору- 40 540, 88 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 1 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 №755/28881 (далі - Порядок №422), визначено, що цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу II Порядку №422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облікові показники, які відображаються в ІКП, залежать від форми обліку відповідно до переліку форм інтегрованих карток для обліку податків, зборів та єдиного внеску, що відкриваються для юридичних та фізичних осіб, який затверджено наказом Державної фіскальної служби України від 10.04.2015 №267 «Про організацію оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Відповідно до Наказу № 267, облік платежів за кодом бюджетної класифікації 11010400 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших, ніж заробітна плата» в органах Державної фіскальної служби ведеться в розрізі платників за формою №15 та за актами перевірки за формою № 06.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо ведення форм оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджених Наказом № 267 форма інтегрованої картки платника за №15 призначення для обліку сум платежів, за якими не передбачено подання платником податкових декларацій (розрахунків), та обліку надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками згідно з переліком боржників.

Переліком форм ІКП визначено, що по платежу за кодом бюджетної класифікації 11010400 суми нарахувань, податкового боргу та переплати за актами перевірок рахуються в оперативній звітності за формою № 06.

Суд враховує, що грошове зобов`язання, визначене податковими повідомленнями-рішеннями від 01 жовтня 2018 року №0454441303, №0454431303 та №0454451303 є узгодженим та у зв`язку із його не сплатою у встановлений законодавством строк набуло статусу податкового боргу.

Натомість ні з наданих відповідачем реєстрів платежів (арк. спр. 61-62). та витягів з рахунків 6414, 6412 (арк. спр. 80) , ні із платіжних доручень та квитанцій (арк. спр. 110-117) не вбачається, що згідно з такими документами здійснювалася саме сплата податкового боргу за податковими повідомленнями - рішеннями від 01 жовтня 2018 року №0454441303, №0454431303 та №0454451303, а не сплата податку на доходи з фізичних осіб та військового збору, які в силу вимог чинного законодавства виплачуються при кожній виплаті заробітної плати працівникам.

Крім того, сума основного платежу з податку на доходи фізичних осіб згідно податкового повідомлення – рішення від 01 жовтня 2018 року №0454441303 в розмірі 395 013,42 грн. та сума основного платежу по військовому зборі згідно податкового повідомлення – рішення від 01 жовтня 2018 року №0454451303 в розмірі 38 836,41 грн., не відповідає сумам сплати, на які посилається відповідач, що ще раз підтверджує той факт, що відповідачем здійснювалися сплати не податкового боргу за податковими повідомленнями - рішеннями від 01 жовтня 2018 року №0454441303, №0454431303 та №0454451303, якими у тому числі визначалися суми штрафних санкцій та пені, а сплата податку на доходи з фізичних осіб та військового збору при виплаті заробітної плати у відповідних періодах.

Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 2 261 428,99 грн., належних доказів сплати якої відповідач суду не надав, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги належить задовольнити шляхом прийняття рішення про стягнення з банківських рахунків коштів для погашення вказаного податкового боргу.

Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З урахуванням такого правила, витрати позивача - суб`єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484) до ПАТ «Електротермометрія» (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 40, ідентифікаційний код юридичної особи 00225644) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків ПАТ «Електротермометрія» в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 1 062 056,36 грн.

Стягнути з банківських рахунків ПАТ «Електротермометрія» в дохід місцевого бюджету Луцької об`єднаної територіальної громади податковий борг по земельному податку з юридичних осіб в сумі 1 199 372,63 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 07 квітня 2020 року.