Ухвала суду № 88642270, 08.04.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

08 квітня 2020 р. Справа № 120/1028/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в письмовому провадженні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про залучення співвідповідача до участі у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Держави Україна через Староміський відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Соборна, 15 А, м. Вінниця), Староміського відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Соборна, 15 А, м. Вінниця) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 30.03.2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна через Староміський відділ Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Староміського відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.

Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) з урахуванням особливостей, визначених ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

03.04.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову повністю. Одночасно, у відзиві представник відповідача заявляє клопотання про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачем Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області.

В обґрунтування клопотання про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження представник відповідача зазначає, що даний позов має особливе велике значення та увагу, необхідну для захисту законних прав та інтересів відповідача під час судового розгляду даної справи. Крім того, позивач просить стягнути моральну шкоду в сумі 100 000 грн з Державного бюджету України, однак не визначає Головне управління Державної казначейської служби України співвідповідачем, так як у разі задоволення позову, кошти будуть списані з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку. Наведені обставини, на думку представника відповідача, є підставою для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження та залучення до справи Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області в якості співвідповідача.

Враховуючи те, що дані клопотання надійшли разом з відзивом 03.04.2020, на розгляд судді передані 06.04.2020, а у відповідності до положень ч. 4 ст. 260 КАС України, питання щодо розгляду даних клопотань вирішується судом 08.04.2020.

Розглянувши заявлені відповідачем клопотання та вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд враховує таке.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 5 ст. 12 КАС України).

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності для цілей Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, суд зауважує, що такий перелік не є вичерпним і в силу вимог пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є також справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Перелік цих справ відповідає справам, визначеним у пунктах 1-4 частини 4 статті 12 КАС України.

В силу вимог ч. 1 ст. 260 КАС України про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Отже, змістовний аналіз вказаних вище норм процесуального закону вказує на те, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які обов`язково повинні розглядатися судом у загальному позовному провадженні, перелік яких чітко передбачений у ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України. Окрім цього, саме суд визначає форму адміністративного судочинства для розгляду конкретної справи і згідно з вимогами п. 4 ч. 9 ст. 171, ч. 1 ст. 260 КАС України питання про це вирішується в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі.

Предметом спору у цій адміністративній справі є бездіяльність відповідача у не наданні відповіді на скаргу позивача та стягнення моральної шкоди.

Суд вважає за необхідне вказати, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено ст. 287 КАС України, зокрема, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За правилами ч. 4 ст.287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Як зазначено в ухвалі суду від 30.03.2020, висновок суду про можливість розгляду справи за позовом ОСОБА_1 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні) мотивований тим, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності та не належить до категорії тих адміністративних справ, які можуть розглядатися виключно за правилами загального провадження. Разом із тим, враховуючи предмет судового оскарження, однією з особливостей такої категорії справ є скорочені строки розгляду, що забезпечує додаткову гарантію швидкого вирішення даної справи.

Доводи, наведені представником відповідача у клопотанні про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, вказаних висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для прийняття рішення про зміну обраної судом форми адміністративного судочинства.

Крім того, частиною першою статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Отже, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України.

При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.

З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Щодо наступного клопотання відповідача про необхідність залучення до участі у справі співвідповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області.

При вирішення даного питання суд виходить із того, що згідно частини третьої статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

У відповідності до частини 5 статі 48 КАС України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Крім того, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.

Залучення або ж незалучення до участі у спорах Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є Держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.

Сам факт стягнення коштів із Державного бюджету України не може бути підставою для обов`язкового залучення до участі у справі відповідачем ДКСУ чи її територіального органу. У разі сприйняття подібного підходу до участі у справах про стягнення коштів, відшкодування шкоди завжди необхідно було б щоразу залучати суб`єкта, який здійснює управління рахунком, на якому розміщені грошові кошти відповідача. Незалучення Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області не зможе стати єдиною підставою для відмови у позові про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, його посадовими чи службовими особами.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 за наслідками розгляду справи № 242/4741/16-ц.

Виходячи із предмету та підстав заявленого позову суд не вбачає необхідності у залученні до участі у справі в якості співвідповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, оскільки прийняте у справі рішення, на переконання суду, безпосередньо не впливає на права та інтереси такої особи.

Керуючись статтями 12, 44, 47, 49, 256, 257, 260, 262, 287 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

У задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна