Рішення № 88642158, 06.04.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 квітня 2020 р. Справа № 120/917/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльність та просить зобов`язати вчинити дії.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку в Літинському відділі обслуговування громадян Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, як одержувач пенсії за віком, однак за період з 30.10.2015 року по 31.01.2019 року пенсія не виплачувалась. З вказаними обставинами позивач не погоджується, через що звернувся до суду та просить зобов`язати відповідача виплатити пенсію за оскаржуваний період.

Не погоджуючись з твердженнями позивача представником пенсійного фонду надано відзив із посиланням на те, що позивачем не дотримано строки звернення до суду. Крім того зазначає, що після звернення позивача до суб`єкта владних повноважень рішенням комісії поновлено виплату пенсії від 25.01.2019 року та повідомляє, що кошти позивача обліковуються, як "відкладена доплата" та будуть виплачені після прийняття порядку Кабінету Міністрів України № 335 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365". З підстав чого, просить відмовити у задоволення позовних вимог.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

25.10.2018 року ОСОБА_1 взято на облік, як внутрішньо переміщену особу, що підтверджується наданою довідкою № НОМЕР_1 та зареєстровано за фактичним місцем проживання АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 .

30.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного фонду із заявою щодо здійснення запиту пенсійної справи для відновлення виплати пенсії за віком.

Відповідно до протоколу комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 1 від 25.01.2019 року про продовження виплати пенсії позивачу поновлена виплата пенсії з 30.10.2015 року.

В подальшому, з метою з`ясування правових підстав не виплати пенсії позивачу з 30.10.2015 року по 31.01.2019 року скеровано адвокатський запит на адресу відповідача.

У відповідь на зазначений запит пенсійний орган направив лист № 0200-0402-8/2721 від 04.02.2020 року яким зазначив, що сума заборгованості по виплаті пенсії за віком за період з 30.10.2015 року по 31.01.2019 року складає 74283,38 грн., при цьому вся заборгованість до та після дати звернення за поновленням виплати нараховується, але на даний час не виплачується з підстав передбачених п. 15 Порядку призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365. А також зазначає, що відповідний порядок станом на 03.02.2020 не затверджений Кабінетом Міністрів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Стосовно твердження представника відповідача, що позивач неправомірно просить здійснити виплату пенсії за період з 2015 року, що суперечить нормам ст. 122 КАС України про строки звернення до суду.

Частинами 1 та 2 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У зв`язку із зазначеним суд зауважує, що ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено у разі якщо нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію то, пенсія виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Беручи до уваги обставини спору, що виник між сторонами, враховуючи підстави припинення виплати пенсії, неприйняття відповідачем будь-якого рішення з цього приводу, суд вважає необгрунтованим посилання відповідача щодо пропуску строку, а відтак, не приймає його до уваги.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії.

Статтею 46 цього Закону визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" який згідно його преамбули відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ст. 7 цього Закону для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадяни пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання, що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження.

Згідно з п. 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії припиняється за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду з наступних підстав: - якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; - у разі смерті пенсіонера; - у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; - в інших випадках, передбачених законом. Частиною другою цієї статті передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 35 та ст. 46 цього Закону. Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

08 червня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", п. 1 якої затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", а саме, п. 15 доповнено реченням такого змісту: "Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України".

При цьому, відсутність фінансування та встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Разом з цим, рішення про припинення виплати позивачу пенсії з підстав, визначених ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", не було надано до матеріалів справи, а отже суд приходить до висновку, що воно не приймалось.

Отже, враховуючи те, що невиплата належної позивачу пенсії є протиправною, оскільки не відповідає зазначеним критеріям правомірності, та виражається у бездіяльності відповідача, тобто наявна пасивна поведінка, суд дійшов висновку про обґрунтованість пред`явленого позову.

Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії з 25.01.2019 року, проте заборгованість за період з 30.10.2015 року по 31.01.2019 року не сплачено, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині зобов`язання відповідача здійснити виплату заборгованості за вказаний період.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, суд, задовольняючи позов, вважав за необхідне звернути до негайного виконання дане рішення суду в частині виплати пенсії позивачу у межах суми за один місяць.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Оскільки ухвалою суду від 06.03.2020 року позивача звільнено від сплати судового збору, тому в силу вимог ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідент.номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком за період з 30.10.2015 року по 31.01.2019 року.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України у Вінницькій області виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за період з 30.10.2015 року по 31.01.2019 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідент.номер НОМЕР_2 ) пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович