Рішення № 88640658, 01.04.2020, Харківський районний суд Харківської області

01.04.20

Справа № 635/1277/19

Провадження № 2/635/1127/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2020 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Назаренко О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Літінської Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2019 року до Харківського районного суду Харківської області подано позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, в якому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 2000 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27 червня 2018 року водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки ВАЗ2108 державний номерний знак НОМЕР_1 , скоїв зіткнення з його автомобілем марки ВАЗ 21114, державний номерний знак НОМЕР_2 , при ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, що призвело до матеріальних збитків. Винним у даному ДТП визнано відповідача ОСОБА_2 ПрАТ СК «ВУСО» прийняла рішення про відшкодування у зв`язку з ДТП з вини водія забезпеченого ТЗ державний номерний знак НОМЕР_1 . Сума страхового відшкодування зменшена на розмір франшизи. Обов`язок щодо відшкодування франшизи покладено на особу, визнану винною у скоєнні ДТП. Зазначає, що у серпні 2018 року відповідачу у його присутності телефоном комісаром ПрАТ СК «ВУСО» було надано роз`яснення положення Закону та відповідач дав усну обіцянку про виплату франшизи на картку позивача протягом трьох місяців, однак на теперішній час франшиза не відшкодована, тому він звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів залишено без руху, надано позивачеві строк для усунення недоліків тривалістю десять днів зі дня отримання копії ухвали.

Після усунення недоліків ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 березня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, до судового розгляду

Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання неодноразово не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного Управління ДМС України в Харківській області, причини неявки суду не повідомив.

Будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи неодноразову неявку належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

01 квітня 2020 року на підставі ч. 4 ст. 268 ЦПК України вступна і резолютивна частини рішення підписані судом без його проголошення за неявкою усіх учасників справи.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши надані докази, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..

У відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.;право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні правовідносини.

27.06.2018 року о 07 год. 40 хв. в м. Харкові, вул. Полтавський шлях, 161 водій керуючи автомобілем, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 21114 д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 липня 2018 року по справі №639/3511/19 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн..

Згідно із полісом №АМ/000390531, розмір франшизи складає 2000,00 грн.

Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1,2 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно п.12.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Виходячи з викладеного, враховуючи не надання відповідачем відзиву на позов з відповідними запереченнями, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення коштів підлягають задоволенню.

Крім того, з відповідача на користь позивача відповідно до положень ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню документально підтверджені витрати , а саме: сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИІВ:

позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 франшизу у розмірі 2000 (дві тисячі ) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 768 грн (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області або до Харківського апеляційного суду.

Відомості, що не проголошуються:

позивач- ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ;

відповідач- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання у встановленому законом порядку АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 07 квітня 2020 року.

Суддя О.В.Назаренко