Ухвала суду № 88640597, 07.04.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/3462/18

Провадження № 2-п/645/20/20

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

07 квітня 2020 року м. Харків

Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Шевченко Г.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2020 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2020 року позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 28 листопада 2012 року у розмірі 44 265,04 грн. та судовий збір у розмірі 1660,22 грн.

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення.

Суддею встановлено, що заява подана без додержання вимог, викладених в п.п. 2, 3 ч. 2, ч. 6 ст. 285 ЦПК України, а саме: заява про перегляд заочного рішення не містить номеру засобів зв`язку із заявником; обставин, що свідчать про поважність причин неподання відзиву і доказів про це; до заяви не додано документ, що підтверджує оплату судового збору.

У заяві ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на те, що він є споживачем банківських послуг в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», а відповідно до вказаного Закону споживачі звільняються від сплати судового збору.

Разом із тим, зі змісту статті 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що споживачі не відносяться до суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому посилання заявника на положення Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть бути взяті до уваги.

Частиною 1 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

За положенням ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший із батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND) (Заява N 28249/95) від 19.06.2001 року, суд констатував, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Проте, у цьому ж рішенні суд також наголошує, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 60).

Враховуючи, що в обґрунтування доводів клопотання не зазначено обставин, визначених законом для звільнення від сплати судового збору, клопотання про звільнення від сплати суми судового збору задоволенню не підлягає.

Так, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставки судового збору: за подання заяви про перегляд заочного рішення фізичною особою судовий збір становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент звернення до суду із заявою складає 420 грн. 40 коп.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня вручення ухвали слід надати суду заяву про перегляд заочного рішення, яка по формі та змісту буде відповідати вимогам п.п. 2, 3 ч. 2, ч. 6 ст. 285 ЦПК України, а саме: із зазначенням номеру засобів зв`язку із заявником, обставин, що свідчать про поважність причин неподання відзиву на позов і доказів про це; із її копією та копіями усіх документів, що додаються до неї для направлення позивачу, а також оригіналом квитанції про сплату судового збору.

Якщо заявник, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 285 цього Кодексу, усуне недоліки та сплатить суму судового збору, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається йому, що встановлено положеннями ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185, 285 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2020 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків – 10 днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити заявнику, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у вказаний строк, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо розміру судових витрат. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Г. С. Шевченко