Рішення № 88639425, 31.03.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/524/2020 Справа № 641/9618/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі :

Головуючого судді -Чайка І.В.,

за участю секретаря - Дрокіної С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором ,-

В С Т А Н О В И В :

АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором б/н від 12.08.2008 року в сумі 305997 грн. 29 коп.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що Відповідно до укладеного договору № б/н від 12.08.2008 року, відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 8000 ,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між ним та Банком договір, про що свідчить підпис позичальника у заяві. Взяті на себе зобов`язання по кредитному договору позивач виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти.

У порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 31.08.2019 року в неї виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 301810,43 грн., яка складається з наступного:

- 7605,44 грн. - заборгованість за тілом кредита;

- 292304,99 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;

- 1900,00 - пеня за прострочене зобов`язання;

Посилаючись на вказані обставини позивач просить стягнути вищевказану суму заборгованості з відповідача, а також стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.12.2019 року провадження по вищевказаній справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та викликом.

Ухвалою Комінтернівського районного судум. Харкова від 03.02.2020 року справу призначено до розгляду за правилми загального позовного провадження , та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.02.2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача не з`явився , надав до суду заяву в якій просив провести розгляд справи без його участі , підтримав доводи позовної заяви та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з"явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причини своєї не явки суду не повідомив та відзив на позов до суду не надав.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 12.08.2008 року між акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» укладено кредитний договір з ОСОБА_1 згідно з умовами якого остання отримала кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 3055997,29 грн., шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку ( Далі -Умов) складає між ним і Банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту , встановленого Банком, відповідно Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Позивач зазаначає про винекнення заборгованості у відповідача , та надає в якості доказів розрахунок заборгованності згідно якого станом на 31.08.2019 року має заборгованість 301810, 43 яка складається з наступного :

- 7605,44 грн. - заборгованість за тілом кредита;

- 292304,99 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;

- 1900,00 - пеня за прострочене зобов`язання;

Однак , згідно рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29.04.2015 року вбачається , що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача вже була стягнута сума заборгованості за кредитним договором б/н від 12.08.2008 року що утворилась станом на 31.01.2015 року , в загальному розмірі 11903 грн. 66 коп., з яких: 7605,44 грн. -заборгованість за кредитом; 3255,19 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг : 500,00 грн.- штраф ( фіксована частина); 543,03грн. -штраф (процентна складова).

Таким чином сума заборгованості по тілу кредиту в сумі 7605.44 грн. за договором кредиту б/н від 12.08.2008 року , що є предметом спору по даній справі , вже була стягнута з відповідача на користь позивача.

Щодо вимог про стягнення суми нарахованих відсотків та пені , суд зазначає наступне. Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 526, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Суду не надано доказів того, що була проведена пролонгація кредитного договору.

Таким чином, встановивши, що кредитний договір був укладений 12.08.2008 року, закінченням строку дії цього договору слід вважати 13.08.2009 року.

Заочним рішенням Комінтерівського районного суду м. Харкова від 29.04.2015 року з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АК КБ «Приватбанк» було стягнуто заборгованість в розмірі - 11903,66 грн. , з яких 7605,44 грн. за тілом кредита.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий на 12 місяців, тобто до 12.08.2009 року включно.

Відтак, у межах строку кредитування до 12.08.2009 року відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами.

Починаючи з 13.08.2009 року, відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Суд відхиляє аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, суд відмовляє в задоволені позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками, оскільки рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29.04.2015 року сума заборгованості за відсотками яка виникла станом на 31.01.2015 року , тобто сума боргу в межах строку кредитування вже була стягнута , у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині , задоволеню не підлягають .

Що стосується позовних вимог про стягнення суми пені, суд також відмовляє в задоволені цієї частини позовних вимог , виходячі з наступного.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. А пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя цієї статті).

За змістом приписів параграфу 2 глави 49 ЦК України особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов`язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.

Таким чином , суд приходить до висновку , що проценти за кредитом нараховуються протягом строку кредитування . Якщо строк кредитування закінчився , або кредитор реалізував своє право на дострокове повернення кредиту , то з цього моменту припиняється нарахування процентів за кредитом і позичальник зобов`язаний сплатити неустойку та суми передбачені ст. 625 ЦК України.

Вимоги щодо стягнення суми в порядку ст. 625 ЦК України позивач не заявляє.

Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, висновок суду зроблений по даній справі, повністю узгоджується з висновками, що зроблені Верховним Судом України у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10 цс 18)

Враховуючи вищевказані обставини, суд приходить до висновку про відмову у задволенні позову.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати по сплаті судового збору позивачу не відшкодовуються, у зв`язку з відмовою у задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265, 280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позовних вимог Акціонерного товариства Комерційного Банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлений до 09.04.2020 року

Сторони та учасники справи:

Позивач: АТ КБ «ПриватБанк» ,ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження : м. Київ, вул.. Грушевського, 1Д .

Відповідач : ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 07.04.2020 року

Суддя: І. В. Чайка