Ухвала суду № 88638616, 07.04.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/258/20

н/п 1-кп/953/586/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Губської Я.В., за участю секретаря Куценко Н.М., прокурора Геворгян А.А., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника – адвоката Цемкалова В.І., розглянувши в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі судового засідання кримінальну справу за кримінальним провадженням, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.05.2019 року за № 42019221040000075 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, раніше судимого, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2

за ознаками складу кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальна справа відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками складу кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 днів, в якому зазначає, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, в наявності ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому, враховуючи особу обвинуваченого, систематичність вчинення ним злочинів, тяжкість покарання, що йому загрожує, неможливість застосування іншого запобіжного заходу просить продовжити тримання під вартою на 2 місяця.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти клопотання прокурора щодо міри запобіжного заходу, вказуючи про можливість зміни запобіжного заходу на домашній арешт. При цьому, зазначали про наявність працевлаштування та місця реєстрації в м. Харкові.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

При вирішенні клопотання прокурора щодо міри запобіжного заходу суд враховує, що згідно наданого до суду обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за що передбачено покарання до 10 років позбавлення волі.

Судом також враховані ті обставини, що обвинувачений раніше засуджений за вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотиків та йому знов інкриміновано злочин за ч.2 ст. 307 КК України, є неодруженим та осіб на утриманні немає, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв`язків та про стійку антисоціальну направленість. Дані, на які посилається сторона захисту щодо працевлаштування обвинуваченого та наявність цивільної дружини суду під час розгляду клопотання не надані.

Таким чином, всі ці досліджені дані по кримінальній справі та по особистості обвинуваченого вказують на існування ризиків переховування від органів досудового розслідування, суду та вчинення іншого кримінального правопорушення та дають підстави стверджувати про недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для їх запобігання, а отже підстав для зміни запобіжного заходу у суду немає.

Також, суд зазначає, що своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення по справі «Ілійков проти Болгарії»).

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейського суду з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний або обвинувачений може ухилитись від суду.

Суд зазначає, що тримання особи під вартою є виправданим, якщо конкретні обставини дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими обставинами є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, можливість ухилитися від явки до суду та вчинити інший злочин.

При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про особу обвинуваченого.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України та оцінюючи сукупність обставин визначених ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у скоєні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується; відсутність міцних соціальних зв*язків, суд, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому продовжує обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на наступні 60 днів з визначенням застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 42040 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Посилання обвинуваченого для визначення меншого розміру застави не є обґрунтованим, оскільки судом визначено мінімальний розмір застави, що передбачено ч.5 ст. 182 КПК України.

На підставі вищезазначеного суд відхиляє доводи захисту та задовольняє клопотання прокурора.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 331, 369 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без зміни у вигляді тримання під вартою, продовживши строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто до 05 червня 2020 року.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 суму застави у розмірі 42040 (сорок дві тисячі сорок) грн., які необхідно внести за реквізитами:

Отримувач коштівТУ ДСА України у Харківській областіКод отримувача (код за ЄДРПОУ)26281249Банк отримувачаДКСУ м. КиївКод банку отримувача820172Рахунок отримувачаua208201720355299002000006674

Призначення платежу - Застава, справа № _обвинувачений _(прізв., ініціали) платник _(прізв., ініціали) - до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1)прибувати до суду за першою вимогою; 2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали вручити учасникам судового процесу та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Суддя

Київського районного суду м. Харкова Я.В. Губська