Ухвала суду № 88636945, 07.04.2020, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/1037/19

№ провадження 2-з/196/11/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2020 смт Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді ГУДИМ О.М.

за участі секретаря - Шевченко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Царичанка Дніпропетровської області без участі сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Стрижак Євгенія Юрійовича про забезпечення позову по цивільній справі №196/1037/19 за позовом ОСОБА_1 до Китайгородської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Царичанської районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Стрижак Є.Ю. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову по цивільній справі №196/1037/19 за позовом ОСОБА_1 до Китайгородської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Царичанської районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання протиправними та скасування рішення.

В заяві про забезпечення позову просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони, до набрання законної сили рішенням по даній справі, вчиняти дії, а саме:

1. Заборонити відповідачу - Китайгородській сільській раді Царичанського району Дніпропетровської області (51030, Дніпропетровська обл., Царичанський район, село Китайгород, вул.Китайгородська, буд.11, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04338109) приймати будь-які рішення щодо погодження проекту землеустрою щодо поділу та відведення, передачі у власність чи користування будь-яким особам наступних земельних ділянок за межами населеного пункту, на території Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області:

- земельна ділянка загальною площею 1,7466 га, кадастровий номер якої -

1225682000:01:003:0035;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -

1225682000:01:003:0062;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -

1225682000:01:003:0059;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -

1225682000:01:003:0053;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0056;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0056 (однаковий кадастровий номер та площа, різне розташування та форма;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0054;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0057;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0061;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0055;

- земельна ділянка загальною площею 0,3 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0058;

- земельна ділянка загальною площею 0,4 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0064.

2. Заборонити відповідачу - Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49004, м.Дніпро, пр.Олександра Поля, 2, код ЄДРПОУ 39835428) проводити державну реєстрацію поділу, виділення чи надання у власність або користування будь-яким особам наступних земельних ділянок за межами населеного пункту, на території Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області:

- земельна ділянка загальною площею 1,7466 га, кадастровий номер якої -

1225682000:01:003:0035;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -

1225682000:01:003:0062;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -

1225682000:01:003:0059;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -

1225682000:01:003:0053;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0056;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0056 (однаковий кадастровий номер та площа, різне розташування та форма;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0054;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0057;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0061;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0055;

- земельна ділянка загальною площею 0,3 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0058;

- земельна ділянка загальною площею 0,4 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0064.

Доцільність застосування заходів забезпечення позову мотивує тим, що в провадженні Царичанського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа №196/1037/19 за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень.

Внаслідок оспорюваного поділу земельної ділянки із кадастровим номером 1225682000:01:003:0034 утворилося дві земельні ділянки: кадастровий номер 1225682000:01:003:0035, що була незаконно виділена ОСОБА_5 , площею 1,7466 га, та кадастровий номер 1225682000:01:003:0034.

Після звернення позивача до суду із позовом, земельну ділянку із кадастровим номером 1225682000:01:003:0034 було поділено з невідомих причин ще на дванадцять ділянок (крім ділянки, виділеної ОСОБА_5 , площею 1,7466 га згідно з кдастровим номером 1225682000:01:003:0035), які накладаються на земельні ділянки, що повинні були бути виділені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 :

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -

1225682000:01:003:0062;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -

1225682000:01:003:0059;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -

1225682000:01:003:0053;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0056;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0056 (однаковий кадастровий номер та площа, різне розташування та форма;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0054;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0057;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0061;

- земельна ділянка загальною площею 1,12 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0055;

- земельна ділянка загальною площею 0,3 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0058;

- земельна ділянка загальною площею 0,4 га, кадастровий номер якої -1225682000:01:003:0064.

Таким чином, відповідачі свідомо створюють перешкоди подальшому виконанню рішення суду у разі задоволення позовних вимог та в даному судовому провадженні позивачу доведеться скасовувати незаконний поділ земельної ділянки з кадастровим номером 1225682000:01:003:0034 та скасовувати реєстрацію такого поділу, а можливість і в подальшому здійснювати поділ зазначених земельних ділянок, проводити реєстрацію цього поділу, виділяти ці ділянки у власність чи користування тощо, унеможливить виконання судового рішення в даній справі, що , в свою чергу, зведе нанівець все судове провадження та не дасть змоги ефективно захистити права та інтереси позивача.

Застосування саме таких заходів забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем позивними вимогами, оскільки:

- по-перше, заходи забезпечення позову у випадку їх застосування судом будуть мати тимчасовий характер і діяти до вирішення справи судом;

- по-друге, забезпечення позову надасть можливість реального захисту прав та інтересів позивача у даній справі;

- по-третє, запропонований захід забезпечення позову не є фактичним вирішенням справи по суті, оскільки таким заходом не буде відновлено порушені права позивача навіть частково.

В порядку ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.

Частиною 3 статті 153 ЦПК України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Суд, проаналізувавши матеріали заяви про забезпечення позову, дійшов наступного висновку.

Заяву про забезпечення позову, подану після відкриття провадження у справі, подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч.1 ст.152 ЦПК України.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобовязані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Судом встановлено, що 08 серпня 2019 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Китайгородської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Царичанської районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання протиправними та скасування рішення.

Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання незаконним та скасування рішень Китайгородської сільської ради, про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та скасування державної реєстрації поділу земельних ділянок.

Рішенням Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області №180-12/VІІ від 25.06.2018 року ОСОБА_1 за її заявою було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту (кдастровий номер земельної ділянки 1225682000:01:003:0004).

Після виготовлення проекту землеустрою висновком експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 26.10.2018року №9173/82-18 встановлено, що згідно з відомостями KNS запроектовані при поділі земельні ділянки ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ) накладаються на сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 1225682000:01:003:0035 площею 1,7466 га, що і стало підставою для відмови в погодженні вказаного проекту землеустрою.

ОСОБА_1 , перевіривши дані публічної кадастрової карти, з`ясувала, що на місці запроектованих при поділі земельних ділянок ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 ) сформована земельна ділянка з кадастровим номером 1225682000:01:003:0035 площею 1,7466 га.

Згодом ОСОБА_1 дізналася, що земельна ділянка з кадастровим номером 1225682000:01:003:0035 площею 1,7466 га утворилася шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 1225682000:01:003:0004 на підставі рішення 14 сесії 7 скликання Китайгородської сільської ради від 15.08.2018 року №238-14/VII, згідно якого за заявою ОСОБА_5 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 1225682000:01:003:0004 площею 12,4317 га.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно зі статтею 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, до яких, зокрема, належить заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що між сторонами дійсно існує спір. Проте, мотиви поданої заяви зводяться до того, що неправомірними діями відповідачів свідомо створюються перешкоди подальшому виконанню рішення суду у разі задоволення позовних вимог і позивачу в подальшому необхідно буде скасовувати незаконний поділ земельної ділянки та скасовувати реєстрацію такого поділу.

Надаючи правову оцінку доводам представника позивача, суд акцентує увагу на тому, що питання про порушення прав позивача, внаслідок дій відповідачів є предметом судового розгляду, тому висновок про протиправність таких дій є передчасним.

Крім того, представником позивача не надано на оцінку суду жодного доказу на підтвердження вчинення відповідачами будь-яких дій, спрямованих на утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог. Також, в заяві мається лише посилання на факт поділу раніше сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 1225682000:01:003:004, та не зазначені мотиви співмірності застосування заходів із предметом позову, підтвердженої доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування зазначеного виду забезпечення позову, підстав обмежень прав та інтересів третіх осіб.

Отже, лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість вчинення дій, що створять перешкоди до виконання судового рішення з огляду на відсутність зареєстрованих заборон на прийняття будь-яких рішень щодо земельних ділянок за межами населеного пункту, на території Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, без наведення відповідного обгрунтування, не є достатньою підставою для задоволення даної заяви.

Факт оскарження реєстраційних дій щодо реєстрації права власності за особою, яка не має у даному процесі статусу відповідача, відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України не дає підстав для застосування вказаного засобу забезпечення позову.

За таких обставин, висновок представника позивача про вчинення відповідачем дій, спрямованих на унеможливлення виконання судового рішення у даній справі у разі задоволенні позовних вимог, не знайшов своє підтвердження.

Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки доводів наданих представником позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд приходить до висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст.149-153, 258, 260, 353, 354, п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Стрижак Євгенія Юрійовича про забезпечення позову по цивільній справі №196/1037/19 за позовом ОСОБА_1 до Китайгородської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Царичанської районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання протиправними та скасування рішення, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.

Головуюча О.М. ГУДИМ