Рішення № 88635990, 06.04.2020, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа№672/217/20

Провадження №2-а/672/4/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2020 року Городоцький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Сакенова Ю.К.

за участю секретаря – Ратушняк Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Городок справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів для захисту своїх прав, мотивуючи свої вимоги тим, що 04 лютого 2020 року відносно ОСОБА_1 поліцейським 2 роти 1 батальйону УПП в Кіровоградській області молодшим лейтенантом поліції Кадук Віталієм Валерійовичем винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, серія ЕАК № 2064353, про визнання його винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.132-1 КУпАП, і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 510 грн., відповідно до якої 04.02.2020 року о 01 годин 57 хвилин на 703 км автодороги М-12 «Стрий-Знамянка», Кіровоградська траса, позивач керував негабаритним транспортним засобом MAN TGA 26.433, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом TAD CLASSIC, державний номерний знак НОМЕР_2 , та перевозив великогабаритний вантаж без відповідного дозволу, чим порушив п.22.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивач вважає, що вказана постанова є незаконною, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративна правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться і межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, а також вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Відповідно до висновків, викладених у рішенні Конституційного суду України від 26.05.2015 р. у справі №5-рп/2015, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Згідно з вказаним рішенням словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у ст.ст.258, 276 КУпАП, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Положення ч. 1 ст. 276 КУпАП. яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане у ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Положеннями ч.3 ст. 258 КУпАП передбачено, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто на місці зупинки транспортного засобу, проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи.

Таким чином, постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи. Стаття 258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.

Фактично, розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливив виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування усіх обставин відповідної справи.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3)чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно з приписами ст. 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Аналогічні вимоги передбачені і п.9 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395.

Разом з тим, відповідач виніс оскаржувану постанову, але будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи. Тим самим інспектор поліції грубо порушив вимоги ст. ст.278, 279 КУпАП.

Зазначена постанова винесена в той час, коли позивач знаходився в рейсі по завданню ПП «Транс- Авто-Д», де працює водієм (наказ на відрядження від 03.02.2020 року № 39-в), а тому вчасно подати позов не мав можливості. З рейсу повернувся 21.02.2020 р., тому позов подано лише 24.02.2020 р., тобто строк оскарження пропущено з поважної причини.

Позивач вважає, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання йому часу для звернення за правовою допомогою порушує його права, передбачені ст.268 КУпАП, якими він не мав можливості скористатися.

Крім того, згідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Між тим оскаржувана постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, показання технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, тощо, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.

На підставі наведеного просить задовольнити позов та скасувати постанову серії ЕАК №2064353 від 04.02.2020 року.

В судове засідання позивач не з`явився, однак у позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Кіровоградській області в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України позов не визнав та у відзиву на позов зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 є незаконними, безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач не надав суду необхідних належних та допустимих доказів, якими мотивує обставини, викладені в позовній заяві. Так 04.02.2020 року на 703 км автодороги М-12 «Стрий-Знамянка», Кіровоградська траса, позивач керував негабаритним транспортним засобом MAN TGA 26.433, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом TAD CLASSIC, державний номерний знак НОМЕР_2 , та перевозив великогабаритний вантаж, габарити якого за шириною перевищували 2,6 м, а саме 3,65 м, без відповідного дозволу, чим порушив п.22.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 статті 132-1 КУпАП, що стало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Також у разі вчинення особою адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП, без складання відповідного протоколу.

Крім того ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до неналежних відповідачів, оскільки належним відповідачем у справі є поліцейський 2 роти 1 батальйону УПП в Кіровоградській області молодший лейтенант поліції Кадук Віталій Валерійович, який виніс постанову, що є предметом розгляду у суді. У зв`язку із цим представник відповідача просить замінити у справі неналежних відповідачів – належним.

Також представник відповідача просить залишити даний позов без розгляду, оскільки позивачем пропущено 10-деннирй строк звернення до суду за захистом своїх прав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін на підставі наявних у справі доказів.

Ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що даний позов до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що 04 лютого 2020 року відносно ОСОБА_1 , поліцейським 2 роти 1 батальйону УПП в Кіровоградській області молодшим лейтенантом поліції Кадук Віталієм Валерійовичем винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, серія ЕАК № 2064353, про визнання його винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 510 грн., відповідно до якої 04.02.2020 року о 01 годин 57 хвилин на 703 км автодороги М-12 «Стрий-Знамянка», Кіровоградська траса, позивач керував негабаритним транспортним засобом MAN TGA 26.433, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом TAD CLASSIC, державний номерний знак НОМЕР_2 , та перевозив великогабаритний вантаж без відповідного дозволу, чим порушив п.22.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивач у своїй заяві заперечує факт вчинення ним зазначеного адміністративного правопорушення, оскільки працівником поліції у постанові не зазначено жодного доказу, що свідчив би про перевезення ним великогабаритного вантажу шириною 3,65 м без відповідного дозволу.

Згідно вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тому є безпідставними посилання представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на те, що позивач не надав суду необхідних належних та допустимих доказів правомірності своїх дій щодо перевезення великогабаритного вантажу, оскільки обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, у даній категорії справ, покладається на відповідача.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Ст.14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

У відповідності до абз.1 п.22.5 ПДР України: за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Тобто, п.22.5 ПДР України є бланкетною нормою, яка відсилає до спеціальних правил, які саме і регулюють випадки перевезення, зокрема, і негабаритних вантажів.

Таким нормативним актом є Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879.

ОСОБА_1 в поданій позовній заяві пояснив, що будь-яких порушень ПДР не допускав. Жодних доказів на підтвердження зворотного інспектор поліції йому не надав.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою правопорушення.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз.4 п.24 постанови).

Відповідачем суду не надано доказів фіксації правопорушення за допомогою технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, вимірювання ширини вантажу, у зв`язку з чим неможливо достовірно встановити, чи мав місце факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, а тому у суді не доведено належними доказами вини позивача у порушенні Правил дорожнього руху України.

Статтею ст.245 КУпАП визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до ст.246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ч.2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відтак, у чітко визначених випадках уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції протокол не складається, штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення, а тому посилання позивача стосовно того, що працівник поліції положень закону не дотримався та розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу є помилковими.

Ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, виходячи із вищевказаного, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 стосовно відповідача - Управління патрульної поліції в Кіровоградській області.

В той же час, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог позивача стосовно відповідача - Департаменту патрульної поліції.

Як вбачається з матеріалів справи, особою, яка притягнула позивача до адміністративної відповідальності, є поліцейський 2 роти 1 батальйону УПП в Кіровоградській області молодший лейтенант поліції Кадук Віталій Валерійович.

В свою чергу, УПП в Кіровоградській області є окремою юридичною особою. Відповідно до ст. 222 КУпАП України органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, поліцейський, що виніс оскаржувану постанову, є працівником УПП в Кіровоградській області, яке і є належним відповідачем у даній справі і необхідності у залученні в якості співвідповідача Департаменту патрульної поліції та безпосередньо поліцейського 2 роти 1 батальйону УПП в Кіровоградській області молодшого лейтенанта поліції Кадука Віталія Валерійовича немає.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином відповідачем у суді не доведено правомірність своїх дій щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП, що стало підставою для задоволення позову.

Також суд відхиляє клопотання представника відповідача щодо залишення позову без розгляду за збігом строку звернення позивача до суду, оскільки ухвалою Городоцького районного суду Хмельницької області від 27.02.2020 року ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду.

Керуючись ст. 242, 243, 245, 286 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського 2 роти 1 батальйону УПП в Кіровоградській області молодшого лейтенанта поліції Кадука Віталія Валерійовича серія ЕАК № 2064353 від 04.02.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 510 грн., а справу про адміністративне правопорушення щодо нього - закрити.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Городоцький районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108824, місце знаходження – 25030, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул. Юрія Бутусова, 22Б.

Департамент патрульної поліції Національної поліції України, код ЄДРПОУ 40108646, місце знаходження – 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста,3.

Суддя Ю.К.Сакенов