Рішення № 88635968, 01.04.2020, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 2/593/52/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2020 р. м.Бережани Бережанський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючого судді Шміло В.І.

при секретарі Макійчук Г.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережани цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області до ОСОБА_1 про надмірно виплачені кошти,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області звернувся до Бережанського районного суду Тернопільської області з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про надмірно виплачені кошти, посилаючись на те, що ОСОБА_1 , як уповноваженому представнику сім"ї була призначена державна соціальна допомога малозабезпеченим сім"ям ( далі ДСД ) на підставі поданих нею всіх необхідних для цього документів на період: з 01.09.2016 р. по 28.02.2017 р. в сумі 2891,50 грн.. Розпорядженням управління від 29.11.2016 року проведено перерахунок соціальної допомоги, внаслідок чого сума допомоги з 01.12.2016 року по 28.02.2017 року склала 3138,61 грн. щомісячно. З 03.03.2017 року по 31.08.2017 року призначено допомогу в сумі 3138,61 грн., щомісячно. Розпорядженням управління від 26.04.2017 року проведено перерахунок соціальної допомоги, внаслідок чого сума допомоги з 01.05.2017 року по 31.08.2017 року склала 3276,57 грн., щомісячно. З 01.09.2017 року по 28.02.2018 року призначено допомогу в сумі 3276,57 грн., щомісчно. Розпорядженням управління від 30.11.2017 року проведено перерахунок соціальної допомоги, внаслідок чого сума допомоги з 01.12.2017 року по 28.02.2018 року склала 3405,62 грн., щомісячно.

Однак, в результаті проведеної Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності в управлінні від 23.03.2018 року за період з 01.03.2015 року по 31.12.2017 року, у березні 2018 року виявлено, що чоловік відповідачки перебував за межами України і відповідно не здійснював догляд за 80-ти річною особою. Таким чином, малозабезпеченою сім"єю приховано відомості, що впливають на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги, а саме працездатний член сім"ї не здійснював догляд за особою, яка досягла 80-ти років.

Тобто, відповідачка не мала права на отримання ДСД, що призвело до надмірної виплати їй бюджетних коштів на загальну суму 57520,40 грн., з яких : 50709,16 грн. - за період проведення ревізії ( оскільки період перевірки з 01.03.2015 року по 31.12.2017 року) та 6811,24 грн ( згідно рішення управління від 05.09.2017 року допомога виплачувалася по 28.02.2018 року)., у зв"язку з чим відповідачці було направлено повідомлення про припинення виплати ДСД та про необхідність повернення надмірно виплачених коштів. Проте, належна до повернення сума в розмірі 57520,40 грн. в добровільному порядку відповідачкою не повернена, а тому представниця позивача просить суд стягнути з відповідачки дану суму в судовому порядку.

Представниця позивача - ОСОБА_2 позовні вимог підтримала з мотивів наведених у позовній заяві та просить суд їх задовольнити - винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 в користь Управління соціального захисту населення Бережанської РДА Тернопільської області надмірно виплачену державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім"ям в сумі 57520,40 грн., за період з 01.09.2016 року по 28.02.2018 року .

Законний представник відповідачки - адвокат Сливінський О.В. в судове засідання не з"явився, однак в порядку ст. 178 ЦПК України подав до суду відзив на позов , в якому зазначив, що позов не визнає, проти його задоволення заперечує та вважає його безпідставним і необгрунтованим, у зв"язку з тим, що позивачем по справі не доведено наявності підстав повернення надмірно виплачених коштів, зокрема недобросовісності чи зловживань набувача, що вплинуло б на виплату або розмір такої допомоги. Крім цього, зазаначив, що у зв"язку з тим що розмір призначеної державної допомоги не є співмірним навіть з мінімальними витратами для павнолітньої особи, що здійснює догляд, відповідачка та її чоловік вимушені були періодично залишати територію України та виїзджати за межі України з метою підшукання підробітку, а тому вважає, що факти періодичного залишення чоловіком відповідачки території України не можуть вважатися належними та допустимими доказами не здійснення чоловіком відповідачки відповідного догляду. Також, зазначив, що під час перебування закордоном чоловіка відповідчки, обов"язки по догляду виконувала саме відповідачка, що не спричинило особі, щодо якої здійснювався догляд, будь-яких негативних наслідків. Вважає, що не повідомлення відповідачкою про факт перебування її чоловіка закордоном, як і її самої не може вважатися фактом таким, що вплинув би на розмір грошової допомоги, оскільки відсутні належні та допустимі докази про отримання нею будь-яких доходів закордоном і про їх розмір. Внесені відповідачкою у деклараціях дані про вид та розмір доходу чоловіка є достовірними, що і не заперечує сам позивач, виходячи із змісту позовної заяви. Щодо повідомлення Служби безпеки та акту фінансової інспекції зазначив , що вони не можуть бути належними та допустимими доказами у даній справі, а тому просить суд у задоволенні позову відмовити за його безпідставністю, а також просить суд розгляд даної справи проводити без участі відповідачки та її законного представника.

Суд, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що в задоволенні позову управіління соціального захисту населення Бережанської РДА Тернопільської області слід відмовити за безпідставністю позовних вимог, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім"ям" від 01.06.2000р. № 1768-ІІІ , державна соціальна допомога - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім"ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім"ї, а сім"я - це особи, які спільно проживають пов"язані спільним побутом, мають взаємні права та обов"язки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як уповноваженому представнику сім"ї була призначена державна соціальна допомога малозабезпеченим сім"ям на підставі поданої нею заяви про призначення такої допомоги, довідки про склад сім"ї і декларації про доходи та майновий стан осіб та інших поданих документів., на періоди : з 01.09.2016 р. по 28.02.2017 р. в сумі 2891,50 грн.. Розпорядженням управління від 29.11.2016 року проведено перерахунок соціальної допомоги, внаслідок чого сума допомоги з 01.12.2016 року по 28.02.2017 року склала 3138,61 грн. щомісячно. З 03.03.2017 року по 31.08.2017 року призначено допомогу в сумі 3138,61 грн., щомісячно. Розпорядженням управління від 26.04.2017 року проведено перерахунок соціальної допомоги, внаслідок чого сума допомоги з 01.05.2017 року по 31.08.2017 року склала 3276,57 грн., щомісячно. З 01.09.2017 року по 28.02.2018 року призначено допомогу в сумі 3276,57 грн., щомісчно. Розпорядженням управління від 30.11.2017 року проведено перерахунок соціальної допомоги, внаслідок чого сума допомоги з 01.12.2017 року по 28.02.2018 року склала 3405,62 грн., щомісячно.

В судовому засіданні позивач посилається на те, що за результатами проведеної перевірки даних наданих ОСОБА_1 було встановлено, що остання в порушення вимог ст.7 ЗУ "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім"ям" від 01.06.2000р. № 1768-ІІІ та абзацу 1 п.10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім"ям, затвердженого Постановою КМ України від 24.02.2003р. №250, згідно яких призначення та виплата ДСД здійснюється сім"ям, працездатні члени яких протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги працювали, або, як в даному випадку доглядали за особами, які досягли 80 - річного віку, умисно надала недостовірніу інформацію щодо здійснення її чоловіком ОСОБА_3 догляду за перестарілою особою протягом місяців, що передують місяцю звернення за призначенням такої допомоги, оскільки догляд ним належним чином не здійснювався, так як він періодично перебував за межами України, що призвело до надмірної виплати відповідачці бюджетних коштів на загальну суму 57520,40 грн., які остання в добровільному порядку не повертає в підтвердження чого посилається на відомості Управління Служби безпеки України в Тернопільській області, як на доказ своїх позовних вимог.

У відповідності до п.13-1 Порядку, якщо внаслідок зловживань з боку громадян ( подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміну у складі сім"ї, приховування обставин, що впливають на призначення і виплату допомоги на догляд тощо) були надміру виплачені суми допомоги, органи соціального захисту населення здійснюють такі заходи : визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану особи; повідомляють одержувача допомоги про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі прийняття рішення про врахування надміру виплачених коштів при виплаті допомоги на догляд у наступні періоди проводять щомісячні відрахування у розмірі не більш як 20 відсотків призначеної допомоги; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Згідно ч.1 ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров"я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до вимог даної статті. обов"язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч.1 вказаної статті покладається на строну, яка вимагає повернення цих коштів.

У відповідності до ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущенях.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В судовому засіданні не здобуто а позивачем не представлено належних доказів підстав на які він посилається для повернення йому надмірно виплачених коштів у вигляді допомоги на догляд за особою старшою 80-ти років, яка потребує постійного сторонього догляду, зокрема недобросовісності чи зловживань набувача грошових коштів ОСОБА_1 , що вплинуло б на виплату або розмір такої допомоги.

Суд, не надає правової оцінки доводам позивача на підтвердження позовних вимог, що мають значення для справи а саме на повідомлення Служби безпеки та акт фінансової інспекції вважає їх безпідставними, оскільки самі по собі факти періодичного залишення чоловіком відповідачки території України з виїздом за межі України з метою відшукання підробітку ( так як розмір призначеної державної допомоги не є співмірним навіть з мінімальними витратами для повнолітньої особи, що здійснює догляд) не можуть вважатися належними і допустимими доказами нездійснення чоловіком відповідачки догляду за особою старшою 80-ти років, яка потребує постійного сторонього догляду.

В той час, як в судовому засіданні встановлено, що на час відсутності чоловіка відповідачки такий догляд на його прохання здійснювала сама відповідачка. Даний факт стороною позивача не спростовано, а саме не представлено належних і допустимих доказів, що внаслідок періодичного виїзду чоловіка відповідачки закордон мали місце будь-які негативні наслідки для особи, щодо якої здійснювався догляд.

Також, не може вважатися неповідомлення відповідачки про факт перебування її чоловіка за кордоном таким, що вплинуло б на розмір грошової допомоги, оскільки відсутні належні і допустимі докази про отримання відповідачкою будь-яких доходів закордоном і про їх розмір.

Такими, що не заслуговують на увагу є й доводи про обов"язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства та обов"язок службових осіб виконувати такі вимоги, оскільки встановлення прав та обов"язків ЗУ " Про основні засади здійснення державного фінансового конторолю в Україні" для певних осіб не може бути автоматично підставою для задоволення судом пред"явлених ними позовів.

Таким чином, судом не здобуто, а представником позивача не представлено належних доказів підстав на які він посилається для повернення йому надмірно виплачених коштів у вигляді допомоги на догляд за особою старшою 80-ти років, яка потребує постійного сторонього догляду, зокрема недобросовісності чи зловживань набувача грошових коштів ОСОБА_1 , що вплинуло б на виплату або розмір такої допомоги, а тому суд прийшов до переконання, що в задоволенні позовних вимог Управління соціального захисту населення Бережанської РДА Тернопільської області слід відмовити за їх безпідставністю.

На підставі наведеного, керуючись ст..ст.1,3,4.5, 7, 10,11, 12, 13,19, 30,76, 77, 80,81, 89, 258, 259, 263, 265,268,273, 354 ЦПК України, ст. 1215 ЦК України, ст.ст. 1,7 ЗУ "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім"ям" від 01.06.2000р. № 1768-ІІІ, абзацом 1 п.10, п.13-1 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім"ям, затвердженого Постановою КМ України від 24.02.2003р. №250, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім"ям в сумі 57 520 ( п"ятдесят сім тисяч п"ятсот двадцять ) гривень 40 копійок , за період з 01.09.2016 року по 28.02.2018 року - відмовити за його безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня вручення повного рішення суду .

Суддя В.І.Шміло