Рішення № 88635915, 03.04.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/1105/2019 Справа № 490/5189/18

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2020 р. Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О.А.

при секретарі Дудник Г.С.

за участі позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , представника відповідача ТОВ ЖЕК «ЗАБОТА»- Старєва О.В., представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Журба Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ТОВ «ЖЕК Забота» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2018 року позивачі звернулися до суду з позовом про стягнення з відповідачки ОСОБА_3 на їх користь майнової шкоди, завданої внаслідок залиття належної їм на праві власності квартири, у розмірі 7647 грн., моральної шкоди у розмірі по 1 000,00 грн. кожному, а також судові витрати, мотивуючи свої вимоги тим, що позивачі проживають у трикімнатній квартирі АДРЕСА_1 . Поверхом вище над квартирою позивачів, у квартирі АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності відповідачці, з її вини 04 листопада 2016 року та 06 червня 2018 року з квартири відповідача сталося залиття їх квартири – а саме ванної та кухні, залишилися мокрі сліди на стелі та патьоки на стінах, на яких з`явилися грибок та пліснява, квартира потребує термінового ремонту, коштів на який у позивачів немає. Відповідачка доступу до своєї квартири АДРЕСА_3 не надає, на переговори не йде, відмовляється і від їх допомоги у усуненні пошкоджень її труб та кранів, щоб уникнути протікання води в подальшому. Добровільно шкоду відшкодовувати не бажає.

Вказані обставини були зафіксовані фотозйомкою та після виклику співробітниківТОВ "ЖЕК «Забота» та аварійної служби зазначені обставини також були відображені й в актах про затоплення квартири .

Згідно попередньо зведеного кошторисного рахунку вартості відновлюваного ремонту квартири АДРЕСА_4 , сукупна вартість ремонту, який необхідно провести для усунення наслідків заливу, складає 7647 грн, яку слід стягнути з відповідача як відшкодування майнової шкоди.

Також їм було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких вони зазнали у зв`язку із пошкодженням свого майна та неможливостю нормального користування ним, тобто в порушенні звичного усталеного способу життя . Так, внаслідок залиття квартири в результаті неправомірних дій відповідача, завдано моральної шкоди, яка полягає в порушенні звичного укладу життя, психологічного стресу та погіршенні здоров`я. З огляду на необережну форму вини відповідача у заподіянні шкоди, тривалість та глибину душевних страждань, вважають по 1 000 грн. кожному розумною та справедливою компенсацією .

В жовтні 2018 року відповідачка ОСОБА_3 надала письмові заперечення проти позову, в яких просила відмовити у позові. Зазначила, що жодного витоку води в ванній кімнаті її квартири протягом 2016-2017 років не було, в квартирі АДРЕСА_3 встановлені нові труби та сантехніка.Отже причиною затоплення в 2016 році могло бути як прорив стояку загального водопроводу в перекритті, затоплення з іншої квартири, або просто конденсат з огляду на невеличку пляму. Оскільки жодних претензій тоді від позивачів не надходило, то і причинами мокрих плям на стелі у ванній квартири АДРЕСА_4 вона не цікавилася.

06 червня 2018 року стався зрив вентилю в її квартирі, і саме вона викликала аварійну службу, де їй і пояснили, що причиною зриву стало перегнивання труби стояку у місці різьбового з`єднання труби стояку з вентилем подачі, а це вже несвоєчасний ремонт управляючої організації. Саме завдяки зусиллям відповідача незначна кількість води потрапила в квартиру позивачів і за її кошт було відремонтовано трубу стояка – відновлено різьбу та встановлено новий вентиль подачі води, і після чого було відновлено водопостачання будинку аварійною службою. Працівнику ЖЕКу «Забота» жодного разу до неї в квартиру не приходили і не намагалися провести ремонт, щоб уникнути таких ситуацій в подальшому. Аварійний витік води 06 червня 2018 року стався через аварійний стан стояку холодної води, що є загальнобудинковою власністю, підтримання належного стану якого є обов`язком ЖЕК «Забота». Зона відповідальності власника квартири настає лише після ввідного вентилю води або навіть після лічильника води. Натомість працівники водоканалу за її кошти здійснили ремонт місця аварійного витоку води, а не за кошти ЖЕКу як має бути. За такого , жодної вини у завданні збитків позивачам ОСОБА_3 , немає. Крім того зазначила про необгрунтованість розміру збитків, адже складений кошторис не відповідає характеру пошкоджень. Недоведеним взагалі є і факт заподіяння моральної шкоди позивачам.

10 грудня 2018 року надійшов відзив на позов від представника відповідача, в якій просить відмовити у позові за його недоведеністю та безпідставністю. Зазначила , що надані позивачем Акти про затоплення не відповідають встановленій формі і не є належними доказами, тим більше при відсутності обстеження квартири відповідача. Щодо кошторису, то він не містить ні дати складання, ні даних, з яких виходили для визначення ціни робіт та вартості необхідних матеріалів. До нього включені роботи, які не відповідають характеру пошкоджень. Даних, що ФОП ОСОБА_5 , має право на складання такого роду документів також суду не надано. Крім того сама відповідачка не була запрошена для огляду пошкоджень в квартиру позивачі.

Відповідно до ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», до внутрішньо-будинкової системи водопостачання відноситься стояк загального водопостачання до відгалуження від стояка. Зрив вентилю стояку холодної води трапився через перегнивання труби стояка у місці різьбового з`єднання з вентилем подачі , що відноситься до стояка загального водопостачання.

За такого, оскільки висновки про причини залиття працівниками житлово-експлуатаційного органу зроблені з порушенням порядку проведення огляду та порядку складання актів про залиття квартири , позивачами не доведено що залиття їх квартири мало місце внаслідок протиправної поведінки відповідачки та з її вини , тому у задоволенні вимог слід відмовити в повному обсязі.

Протокольною ухвалою суду від 23.01.2019 року залучено за клопотанням представника позивачів у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ ЖЕК «Забота» та задоволено клопотання позивача про виклик свідків.

Протокольною ухвалою суду від 21.10.2019 року залучено за клопотанням представника позивачів у якості співвідповідача ТОВ ЖЕК «Забота».

Позивачі Цимбалова К.В. та Цимбалова О.В. в судовому засіданні вимоги позову підтримали та просили задовольнити в повному обсязі з викладених в позові підстав. Суду пояснили, що залиття їх квартири з вини відповідачки ОСОБА_3 відбувалося неодноразово, через що вони постійно живуть у стресі та побоюванні, коли станеться чергове залиття. При цьому жодним чином відповідачка не йде на контакт, категорично відмовляється допускати в квартири і сусідів для допомоги, і працівників ЖЕКу, отже про стан її труб і кранів можна лише здогадуватися. Вони пропонували їй допомогу у заміні старих кранів, але вона відмовляється , факт залиття не визнає, вважає, що то повинен ремонтувати ЖЕК, але при цьому знову ж таки сама працівників і не пускає в квартиру. Пліснява на стінах та стелі негативно впливає на їх здоров`я, зробити ремонт після чергового залиття в них вже не має коштів.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, направила свого представника адвокатку Журбу Т.А., яка в минулих судових засіданнях просила відмовити у позові за його необгрунтованістю та недоведеністю позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача ТОВ ЖЕК «Забота» Старєв О.В. в судовому засіданні просив прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначив, що вказаний будинок хоча і передавався на баланс Товариства, але будь якої документації про передачу не приймалося, отже фактично жодні внутрішньо-будинкові мережі будинку не перебувають на балансі ЖЕКу, а є власністю співвласників багатоквартирного будинку.

Вислухавши пояснення позивачів , представників відповідачів, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Судом встановлено, що позивачі є співвласниками на праві спільної часткової власності трикімнатної квартири АДРЕСА_5 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 22.01.2004 року, реєстровий запис №285р, по 1\3 частині за кожним.

Власником квартири АДРЕСА_2 б ,що знаходиться поверхом вище є ОСОБА_3 .

Згідно Акту, складеного комісією ТОВ «ЖЕК Забота» від 04.11.2016 року, при огляді квартири АДРЕСА_1 виявлено на стелі ванної кімнати сліди намокання у вигляді мокрих плям розміром 0,03х0,03 м., Власнику вищерозташованої квартири АДРЕСА_3 надано припис про надання доступу для з`ясування причини залиття .

Згідно Акту, складеного комісією ТОВ «ЖЕК Забота» від 06.06.2018 року, при огляді квартири АДРЕСА_1 виявлено у кухні на стелі видно сліди намокання у вигляді мокрих плям розміром 0,19х0,07 м., на стіні потьоки води розміром 0,15х,3 м та 0,23х0,74 м. В квартиру АДРЕСА_3 потрапити не змогли і обстежити причину затоплення не вдалося. Зі слів аварійної бригади – причина затоплення зрив вентиля на холодній воді по трубопроводу в квартирі 32.

Наведені факти підтверджуються фото- матеріалами, наявними в матеріалах справи, з яких вбачається , що в кутах ванної кімнати та кухні наявні на стелі жовтні плями , сліди потьоків води з пліснявою.

Як пояснили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які є слюсарем та майстром ЖЕК «Забота», вони безпосередньо двічі виходили для обстеження квартири позивачів за їх викликом і складали Акти про затоплення. Власниця квартири АДРЕСА_3 не надавала їм доступу до своєї квартири та відмовлялася від запропонованої допомоги позивачів та працівників ЖЕКу щодо усунення неполадок водопровідного обладнання квартири. Пояснили, що Жек може відповідати лише а прорив самого стояка загального аодопсомтачання, все що відходить від стояка до квратири, включаючи і вентиль, яким перекривають водопостачання всередині квартири – то є власниістю власника квартири і відповідльність за справність цього обладнання несе саме власник квартири.

Відповідно до Кошторису на виконання ремонтних робіт у кухні та санвузлі квартири АДРЕСА_1 , складеного ФОП ОСОБА_5 , загальна вартість ремонтно-будівельних робіт відновного ремонту в цих приміщеннях складає 7647 грн.

Відповідно до ст. 179 Житлового кодексу України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, власники квартир зобов`язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.

За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини. ( ч.1 та 2 ст.1166 Цивільного кодексу України)

За змістом цієї статті обов`язок відшкодувати заподіяну шкоду покладається на особу, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Крім застосування принципу вини шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою. Відсутність хоча б одного з елементів складу цивільного правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст.1166 Цивільного кодексу України.

Деліктне зобов`язання - це зобов`язання, в якому особа, що протиправно і винно заподіяла шкоду особистості громадянина або його майну, зобов`язана її відшкодувати, а потерпілий має право на відшкодування заподіяної шкоди у повному обсязі.

У деліктних цивільних правовідносинах реалізуються зобов`язально-правові засоби захисту абсолютних прав. Потерпілий набуває права вимоги про відшкодування збитків, і він має право пред`явити позов про збитки. Праву потерпілого відповідає обов`язок заподіювача шкоди відшкодувати заподіяну шкоду.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України, власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. (стаття 322 Цивільного кодексу України)

Вказана стаття встановлює презумпцію обов`язку власника нести всі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому як абсолютному володарю правомочностей володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, предмет спору становлять вимоги позивачів, які є власниками квартири АДРЕСА_1 , з приводу відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої їй залиттям вищезазначеної квартири, вказуючи суб`єктом деліктного зобов`язання відповідачів – ОСОБА_3 , як власника вищерозташованої квартири АДРЕСА_3 за цією ж адресою, з вини якої, внаслідок недбалого ставлення до збереження внутрішньо-квартирних мереж водопостачання, позивачам завдано шкоду, відшкодування якої підлягає до вирішення в межах даного провадження.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналізуючи наявні у справі докази в їх сукупності, керуючись діючим законодавством України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відшкодування відповідачкою ОСОБА_3 на користь позивачів матеріальної шкоди, завданої позивачам , як власникам квартири, внаслідок її залиття, - оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено факт залиття квартири позивача в листопаді 016 та 05.06.2018 року внаслідок протікання води з вищерозташованої квартирі АДРЕСА_6 , належній відповідачці , оскільки будь-яких доказів на спростування висновків, які містяться в Актах, відповідачем суду не надано ані під час складення Акту членами комісії ТОВ «ЖЕК «Забота», якими здійснювалось встановлення причини залиття, ані під час перебування даної справи у провадженні суду. Посилання відповідача у відзиві про те, що витікання води сталося через перегнивання загального стояка холодної води – жодним чином не підтверджено, адже в справі наявний лише журнал виклику аварійної служби ТОВ ЖЕК Забота з записом від 05 червня 018 року « сорвало кран в квартирі АДРЕСА_3 , затопило сусідів». Але доказів про те, що нею було проведено ремонт стояку та ще за викликом працівниками Миколаївводоканал – відповідачкою суду не надано.

Відповідно до п. 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17 травня 2005 року, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт. Відповідно до додатку 4 до п. 2.3.6 Правил акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) складається комісією у складі: головного інженера виконавця послуг, голови комісії, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсаря-сантехніка (слюсаря-електрика), представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньо будинкові системи опалення та гарячого водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету; в якому описується, що трапилось і які наслідки (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено; з зазначенням причини залиття, аварії, що трапилась на системі ЦО, ГВС; акт повинен містити висновки і рекомендації комісії (надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін.); члени комісії повинні підписати акт та з актом повинні бути ознайомлені мешканці квартир, які його також підписують.

Згідно з п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, у разі залиття квартири складається відповідний акт. Типова форма цього акту міститься у додатку № 4 до Правил.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік):прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності: прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися із зазначенням причин.).

У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975, також зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна.

Тобто факт залиття, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок - залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов`язкової участі винної особи.

Підлягають відхиленню доводи відповідача про невідповідність акту про залиття вимогам законодавства, так як його було складено працівниками співвідповідача ТОВ « ЖЕК Забота» (майстром та двома сантехніками) і в якому міститися інформація про час аварії та її наслідки для позивача. При цьому особи, які складали ці акти , підтвердили в удовому засіданні, що відповідчка не допустила працівників для обстеження своєї квартири. Більше того і відсутність належного акту не позбавляє позивача на звернення до суду та надання інших доказів на підтвердження своїх вимог.

Що ж стосується відсутності вини відповідачки , то ці аргументи є безпідставними, так як останньою не надано доказів порушення ТОВ ЖЕК «Забота» своїх обов`язків щодо проведення ремонту внутрішньо-будинкових мереж водопостачання, які б перебували в прямому причинному зв`язку з фактом залиття квартири позивачів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством; якість житлово-комунальної послуги - сукупність нормованих характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача відповідно до законодавства.

Пунктом 2 статті 13 Закону встановлено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відносять до житлово-комунальних послуг і включають прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо.

Що стосується розміру вартості відновлювального ремонту, визначеного наданим позивачем кошторисом, то суд частково погоджується з запереченнями відповідачки стосовно непідтвердженості обсягу робіт та розміру вартості відновлювального ремонту .

Так, щодо вартості демонтажних робіт у кухні та санвузлі як-то демонтаж ГКЛ стелі , відкосних кутів та стельових фризов- то з наданих позивачем фото не вбачається необхідність провіедення таких робіт.Отже, вартість цих робіт у розмірі 815,77 грн не обгрунтована та пне підтверджена достеменними доказами.

Щодо вартості ремонтних робіт у санвузлі, то з Акту про залиття вбачається, що загальна площа слідів замокання на стелі становить до 1 кв.м. Виходячи з визначеної у кошторисі вартості робіт за 1 кв.м. вартості грунтовки під шпатлівку, шпатлівку та покраски стелі - вартість таких робіт , яка є необхідною та обгрунтованою, становить 208 грн .

Щодо вартості ремонтних робіт у кухні, то з Акту про залиття вбачається, що загальна площа слідів замокання на стелі становить до 1 кв.м. та на стінах також до 1 кв.м. Виходячи з визначеної у кошторисі вартості робіт за 1 кв.м. вартості грунтовки під шпатлівку, шпатлівку та покраски стелі - вартість таких робіт , яка є необхідною та обгрунтованою, становить 355 грн стін =59 грн.

Тому за наявності складу деліктного зобов`язання, на відповідача, яка несе тягар відповідальність щодо обов`язку збереження майна, належного їй на праві власності, невиконання якого може створювати небезпеку для третіх осіб, покладено обов`язок щодо відшкодування шкоди позивачам, завданої внаслідок залиття належної їм на праві власності квартири - у загальному розмірі 622 грн.

При цьому суд враховує, що інших доказів на спростування наданиого позивачами кошторису вартості ремонту відповідачка суду не надала, а позивачі під час розгляду справи в суді зазначили, що відмовляються від свого раніш заявленого клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи з вартості матеріального збитку, оскільки не маають можливості оплатити її проведення - після проведення оперативного втручання позивачці ОСОБА_1 , вона потребує значних витрат коштів на лікування та реабілітацію, та в період дії карантинних заходів з протидії епідемії COVID-19 їх дочка позивачка ОСОБА_2 опинилися в скрутному матеріальному становищі.

В частині стягнення моральної шкоди суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Правовідносини, що виникають із заподіяння позадоговірної моральної шкоди, регулюються ст.ст. 23, 1167 ЦК України, зі змісту яких випливає, що моральна шкода компенсується лише винною особою.

Згідно роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, з урахуванням вимог позивачів в частині стягнення на їх користь моральної шкоди, яка завдана внаслідок залиття належної їм на праві власності квартири, та пов`язана з розладом нормального життя позивачів, нервовою напругою та переживаннями, пов`язаними з необхідністю проведення відновлюваного ремонту квартири, витратою часу на проведення обстеження квартири для визначення розміру матеріального збитку, зверненням до суду за захистом порушених прав, неможливістю врегулювання питання мирним шляхом, повторності завдання шкоди за аналогічних обставин - суд дійшов висновку, що в розрізі даного спору відповідачем має бути відшкодовано на користь позивачів моральна шкода у розмірі по 1 000 грн на користь кожного співвласника.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення та присуджує стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивачів матеріальну шкоду, завдану за наслідками залиття на загальну суму 622 грн. в рівних частинах кожному, а також моральну шкоду у розмірі по 1 000,00 грн. на користь кожного .

Оскільки не доведена вина відповідача ТОВ " ЖЕК Забота " у заподіянні шкоди позивачам , то у задоволенні позовних вимог до них слід відмовити.

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням часткового задоволення позову, з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704,80 грн. сплачений при зверненні з даним позовом до суду за вимоги ппро стягення моральної шкоди та пропорційно до задволдених позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 57, 33 грн. (622:7647х 704.8) - в рівних частках на користь кожного.

Керуючись ст. 4,12,13, 79-81 1441 , 259-265,273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ТОВ «ЖЕК Забота» про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з ОСОБА_3 по 207 грн 34 коп. відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири.

Стягнути на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з ОСОБА_3 по 1 000 грн компенсації моральної шкоди кожному.

Стягнути на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 по 254 грн 05 коп. судового збору кожному.

У задоволенні позовних вимог до ТОВ ЖЕК «Забота» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського Апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 07 квітня 2020 року.

Суддя О.А. Гуденко