
Дата документу 26.03.2020
Справа № 320/86/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого суді - Редько О.В.,
за участі секретаря – Колеснікової Л.В.,
прокурора – Фурманенко М.В.,
обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
захисників обвинувачених – адвоката Савон В.В., адвоката Ненашевої Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі матеріали об`єднаного кримінального провадження №12019080140000522 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В проваджені Мелітопольського міськрайонного суду знаходяться матеріали об`єднаного кримінального провадження №12019080140000522 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строк застосування якого спливає 28.03.2020 року.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області обвинуваченому ОСОБА_2 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строк застосування якого спливає 28.03.2020 року.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він обвинувачується у вчиненні умисних корисливих злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України. Крім того, обвинувачений був раніше судимий за вчинення умисного корисного злочину, судимість за який не погашена та не знята у встановленому законом порядку, що свідчить про те, що на шлях виправлення не став, не дотримується обраних до нього раніше обмежень, та продовжує злочинну діяльність. Обвинувачений соціальних стосунків не має, постійне місце реєстрації та проживання відсутнє, тому є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 буде ухилятися від кримінального покарання, переховуватись від суду, може незаконно впливати на потерпілого. Крім того, існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: буде переховуватись від суду, буде незаконно впливати на потерпілого та свідків кримінального правопорушення, вчинить інше кримінальне правопорушення.
Крім того, під час проведення судового засідання прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 строком на 60 днів, оскільки не вбачає підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу на більш м`який. Клопотання обґрунтоване тим, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, судимості за які не зняті у встановленому законом порядку, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Крім того, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотності покарання за його вчинення, існує ризик того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а відсутність стійких соціальних зв`язків, постійного місця роботи свідчить про можливість обвинуваченого без перешкод залишити своє місце проживання. Таким чином, існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення. Жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту обвинувачений зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає, особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив суд обрати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Ненашева Я.В. заперечувала проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 та просила суд обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив обрати відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Савон В.В. заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою та просив суд обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.
Суд, вислухавши учасників судового провадження вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 331 КПК України продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може перевищувати двох місяців, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вирішуючи питання про продовження дії строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
Суд вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України не зникли і не зменшились.
Крім того, суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки за більш м`якими запобіжними заходами обвинувачені зобов`язуються не відлучатися із населеного пункту, в якому вони зареєстровані, житла, в якому вони проживають чи перебувають, без дозволу слідчого, прокурора або суду, однак, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, а також той факт, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мають стійких соціальних зв`язків, не мають роботи, а отже і постійного джерела доходу, а також, враховуючи, інші вищенаведені обставини, є ризик того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будуть переховуватись від суду, особи, які заслуговують на довіру та можуть поручатися за виконання обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні, що унеможливлює застосування до них більш м`яких запобіжних заходів.
Також, на теперішній час кримінальне провадження по суті не розглянуто, а закінчити розгляд кримінального провадження до спливу дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою неможливо.
Оскільки по справі слід провести судовий розгляд, суд вважає необхідним продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 331 КПК України,суд
ПОСТАНОВИВ:
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів, тобто до 25.05.2020 включно.
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів, тобто до 25.05.2020 включно.
Копію ухвали направити учасникам кримінального провадження для відома та в СІЗО №10 – для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року, ухвала може бути оскаржена лише в частині продовження строку тримання під вартою – в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суду Запорізької області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду: О.В. Редько
Судове рішення № 88633913, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 26.03.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/86/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: