Вирок № 88631634, 07.04.2020, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

1 із 9 Провадження №1-кп/303/182/20

Справа №303/7575/19

Номер рядка статистичного звіту-4

Іменем України

ВИРОК

07 квітня 2020 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої судді Маргитич О.І.

суддів Гейруш В.Б.

Морозова Н.Л.

при секретарі Цульба О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево кримінальне провадження №12019070120001041 стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , фактично проживаючої в АДРЕСА_2 , з середньою освітою, не працюючої, заміжньої, на утриманні малолітня дитина, раніше не судимої в порядку статті 89 КК України, громадянки України,

- обвинуваченої за частиною 1 статті 115 КК України;

з участю сторін та учасників кримінального провадження:

прокурора Кравчук Ю.Ю.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого Воротнікової Н.І.

захисника Мельник П.О.

обвинуваченої ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

08 вересня 2019 року близько 19 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, по місцю свого фактичного проживання, в будинку АДРЕСА_2 , вступила в сварку з своїм чоловіком, ОСОБА_3 .

У ході сварки, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно - небезпечних наслідків, з метою позбавлення життя, ОСОБА_1 завдала останньому не менше двох ударів лезом кухонного ножа в область грудної клітки.

Внаслідок вищенаведених дій, ОСОБА_3 заподіяно два тілесні ушкодження, одне з яких по механізму удару у виді проникаючої колото-різаної рани грудної клітини зліва з пошкодженням серцевої сорочки, передньої стінки правого шлуночка серця, яка супроводжувалась зовнішньою та внутрішньою кровотечами, ускладнилась гіповолемічним шоком, та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент їх спричинення, що і стало безпосередньою причиною смерті ОСОБА_3 , а друге тілесне ушкодження на 7 см нижче вищевказаного у виді різаної рани по механізму ковзання, що відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Приймаючи до уваги характер проникаючої колото-різаної рани грудної клітки зліва з пошкодженням серцевої сорочки та правого шлуночка серця, які безпосередньо знаходяться у

2 із 9

прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_3 , його смерть настала через незначний проміжок часу після нанесення йому вищевказаного тілесного ушкодження, під час чого він міг незначний проміжок часу вчиняти цілеспрямовані дії.

Вищевказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії гострого колюче-ріжучого плоского предмету типу клинка ножа, який мав гострий край (лезо) та обушок, а також вкладаються в час події.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 115 КК України, вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Допитана під час судового розгляду ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала частково та ствердила, що дійсно між нею та її чоловіком 08 вересня 2019 року близько 19 години виникла сварка у ході якої вона випадково, через необережність, спричинила своєму чоловіку одне проникаюче ножове поранення, внаслідок якого він помер.

Обвинувачена пояснила, що в той день вони їздили у місто за покупками, разом вживали алкогольні напої, повернувшись додому вона вирішила відпочити, але чоловік вимагав щоб вона продовжували вживати разом з ним спиртні напої і приготувала йому їжу. Незважаючи на її зауваження він не тільки не припиняв свої дій, але й почав її домагатися, на що вона «дала йому з ноги» і він відлетів до кахельної печі. У той час на її мобільний телефон надійшло sms-повідомлення від знайомого який запрошував її в гості і вона вирішила що піде до нього додому переночує, оскільки вже не могла терпіли сварок чоловіка, але потім передумала. Чоловік продовжував сваритися, вимагав, щоб вона приготувала йому яєчню з цибулею.

Через деякий час обвинувачена почала поратись на кухні і зробила ОСОБА_3 зауваження стосовно продуктів харчування, на що він підійшов до неї ближче, почав бити її по плечу. Вона намагалася стриматися, але він продовжував, і коли вона вже повернулася до нього обличчям в руках у неї був ніж, вона випадково проштрикнула його один раз ножем. Все відбулося несподівано, вона налякалася потерпілий відійшов до ліжка і впав на спину. Після чого, вона зателефонувала спочатку рідним, потім в поліцію і викликала швидку допомогу.

Обвинувачена підтвердила, що витерла ніж ганчіркою і поставила його на місце в каучукову коробку після чого помила підлогу. Стосовно ножа, на який вона вказала під час слідчого експерименту , зазначила, що допускає що удар було спричинено іншим ножем. Події відбувалися швидко і вона чітко не пам`ятає як це було. Категорично ствердила, що не мала наміру вбивати свого чоловіка. Вважає, мотиви його вбивати також вістуні, оскільки майна і дітей у них немає, і вона вже підготувала на той час позов до суду про розірвання шлюбу

Незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченою, її вина доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 під час судового розгляду пояснив, що ОСОБА_3 його рідний брат, був одружений на ОСОБА_1 . Брат їздив на заробітки, а обвинувачена залишалася вдома, зраджувала йому. Вони з сестрою неодноразово говорили покійному брату, щодо негативної поведінки його дружини, але він не реагував на це, оскільки за складом характеру був дуже спокійний. Обвинувачена зневажливо ставилася до нього, вони погано жили, але брат її кохав, тому терпів її витівки.

Також, потерпілий повідомив, що п`ять років тому обвинувачена вперше спричинила брату тілесні ушкодження, поранивши його ножем у руку, але тоді він не звертався із заявою у правоохоронні органи. Через деякий час ситуація повторилася, обвинувачена поранила його ножем у бік, брат два тижні лежав у лікарні, але в лікарі повідомив, що він сам поранився. На утриманні обвинуваченої також, була дочка, яку вона досить жорстоко виховувала, била, на що брат робив їй зауваження. Згодом, дочка перестала з нею разом проживати, поїхала до бабусі.

Про подію, яка трапилася 08 вересня 2019 року повідомила сусідка, зателефонувавши

3 із9

йому. Майнових претензій до обвинуваченої їх родина не має, але просив застосувати стосовно неї найсуворіше покарання.

Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_4 повідомив, що є сусідом сім`ї ОСОБА_1 . Покійний був дуже хорошою людиною, роботящим господарем, їздив на заробітки, а коли приїздив робив усю хатню роботу. Обвинувачену бачив рідко, бували випадки коли вона не ночувала дома. Дочка її спочатку проживала з ними, але згодом не витримала важкого характеру матері та поїхала жити до бабусі. У одну з неділь вересня 2019 року, точної дати не пам`ятає, близько 17 години 00 хвилин сиділи з рідним братом у себе вдома розмовляли. Через деякий час почули крики, сварилася сусідка ОСОБА_1 , все відбувалося декілька хвилин, потім сильний плач ОСОБА_1 . Спочатку вони не придали цьому значення, оскільки обвинувачена часто сварилася з чоловіком. Потім довідалися, що вона його вбила.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні ствердив, що проживає навпроти будинку, де сталося вбивство на початку вересня 2019 року. За життя його сусід ОСОБА_1 був хорошою, спокійною людиною, часто їздив на заробітки, приїздив раз на місяць на декілька днів. У день коли сталося вбивство обвинувачена та її чоловік приїхали на таксі близько 19 години. Вони голосно розмовляли, здається сварилися. Через деякий час (можливо 30 хвилин) він побачив, що приїхали працівники поліції.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засідання пояснила, що на початку осені 2019 року їй зателефонувала обвинувачена і в сльозах почала щось говорити. Раніше вони неодноразово сварилися, тому вона вирішила що остання трохи випила і вирішила миритися, але її мова не була зрозумілою, тому вона вимкнула телефон. Через деякий час вона почала телефонувати своїй мамі, і від неї вона вже довідалася що помер чоловік обвинуваченої. Коли вони приїхали на місце події, обвинувачена перебувала в емоційному стані. Працівникам поліції пояснила, що вийшла з дому в туалет, почула крики, а коли повернулася в будинок побачила, як її чоловік лежить на ліжку з пораненням. Підтвердила, що між обвинуваченою та ОСОБА_3 часто виникали сварки., під час яких вони спричиняли один одному тілесні ушкодження.

Будучи допитаним у судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_10 підтвердив, що при дослідженні трупа ОСОБА_3 виявлено два тілесних ушкодження, які виникли внаслідок дії гострого колюче-ріжучого плаского предмету типу клинка ножа, який мав гострий край та обушок по механізму удару. При цьому, смерть ОСОБА_3 настала внаслідок проникаючої колото-різаної рани грудної клітини зліва з пошкодженням серцевої сорочки, передньої стінки правого шлуночка серця, яка супроводжувалась зовнішньою та внутрішньою кровотечами, ускладнилась гіповолемічним шоком. Виявлене інше тілесне ушкодження у виді різаної рани нижче на 7 см. по механізму ковзання відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Також, підтвердив, що для спричинення такого виду ударів необхідне застосування сили іншою особою, яка спричиняє удар. Тобто обвинувачена нанесла смертельний удар прикладаючи силу з нахилом самого тіла.

Дослідженням протоколів слідчих дій та доказів, які надані суду сторонами кримінального провадження, а також оцінкою даних доказів на предмет належності та допустимості, судом встановлено наступне.

Відповідно до протоколу від 08 вересня 2019 року в ході огляду місця події - дворогосподасртва та будинку АДРЕСА_2 виявлено та вилучено ніж із пластиковим руків`ям синього з білим кольору, кухонний ніж з пластиковим руків`ям світло помаранчевого кольору, які знаходилися в каучукові коробці, зішкріб зі стіни в коридорі речовини бурого кольору, зішкріб зі стіни в кімнаті речовини бурого кольору, одорологічний слід з руків`я ножа, вирізку з ковроліну та матерчатій частині швабри.

4 із 9

Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 09 вересня 2019 року надано дозвіл на проведення обшуку за місцем події.

Також, доведено вину обвинуваченої протоколом огляду місця події від 08 вересня 2019 року, згідно якого оглянуто труп померлого ОСОБА_3 , де в присутності експерта виявлено та зафіксовано щонайменше дві проникаючі колото-різані рани в області грудної клітини померлого.

Згідно з протоколом від 09 вересня 2019 року під час проведення слідчого експерименту (зафіксованого на електронному носію інформації, що переглядався в судовому засіданні) ОСОБА_1 показала місце на кухні, де знаходилася до моменту спричинення ОСОБА_3 тілесного ушкодження, після чого відтворила, механізм спричинення потерпілому ножового поранення. Обвинувачена ствердила, що сварки між нею та її співмешканцем виникали часто і мав випадок, коли вона йому спричинила тілесні ушкодження ножем,однак він в поліцію не звертався. Також, обвинувачена підтвердила, що після нанесення удару ножем помила ніж і поклала його в каучукову коробку на кухні та витерла ганчіркою кров на підлозі. Під час слідчого експерименту обвинувачена вказала на ніж, яким спричинила тілесні ушкодження потерпілому, після чого, вилучено даний ніж з деревяною рукояткою та одорологічний слід.

Крім того, відповідно до протоколу від 10 вересня 2019 року під час огляду місця події виявлені та вилучені речі потерпілого, а саме сині шорти та зелена футболка зі слідами злочину.

Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 11 вересня 2019 року накладено арешт на вилучені в ході огляду місця події та слідчого експерименту речові докази.

Відповідно до висновку експерта Мукачівського міжрайонного бюро судово- медичної експертизи № 294/2019 від 11 жовтня 2019 року, (який здійснено на підставі ухвали слідчого судді від 09 вересня 2019 року) смерть ОСОБА_3 настала внаслідок проникаючої колото-різаної рани грудної клітини зліва з пошкодженням серцевої сорочки, передньої стінки правого шлуночка серця, яка супроводжувалась зовнішньою та внутрішньою кровотечами, ускладнилась гіповолемічним шоком. Крім того, при судово-медичному дослідженні трупа виявлено тілесне ушкодження у виді різаної рани нижче на 7 см у виді різаної рани по механізму ковзання, що відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Також, експертом зазначено, що вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії гострого колюче-ріжучого плаского предмету типу клинка ножа, який мав гострий край (лезо) та обушок по механізму удару. Дані тілесні ушкодження вкладаються в дату події, яка мала місце 08 вересня 2019 року і є такими що небезпечні для життя в момент спричинення відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і з безпосередньою причиною настання смерті знаходяться у прямому причинному зв`язку. При цьому, смерть ОСОБА_3 настала через незначний проміжок часу після нанесення йому вищевказаного тілесного ушкодження. При судово-токсикологічному дослідженні трупної крові виявлено етиловий спирт концентрації 2,19 проміле.

Наданим суду стороною обвинувачення висновком судово-медичної експертизи №247/2019 від 30 вересня 2019 року (який здійснено на підставі ухвали слідчого судді від 09 вересня 2019 року) у ОСОБА_1 яких-небудь тілесних ушкоджень не виявлено, що спростовує доводи обвинуваченої про спричинення їй тілесних ушкоджень під час сварки.

Згідно з протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння від 09 вересня 2019 року підтверджується, що на момент вчинення кримінального правопорушення обвинувачена перебувала в стані алкогольного сп`яніння (1,43 проміле).

На підставі постанови прокурора від 09 вересня 2019 року здійснено відібрання зразків у обвинуваченої ОСОБА_1 для експертного дослідження.

Висновками судово-імунологічної експертиз №458 від 27 вересня 2019 року, №460 від

5 із 9

27 вересня 2019 року, №465 від 08 жовтня 2019 року підтверджується, що кров, наявна на вирізці ковроліну, зішкребу зі стіни коридору та кімнати, вилучених в ході огляду місця події, могла походити від померлого ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , при наявності у неї тілесних ушкоджень, які супроводжувалися зовнішньою кровотечею. Проте, як зазначено вище, у обвинуваченої на момент огляду судово-медичним експертом не всатвнолено жодного тілесного ушкодження.

Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №465 від 08 жовтня 2019 року підтверджується, що кров наявна на футболці та шортах могла походити від ОСОБА_3 та виключено можливість походження крові ОСОБА_1 на даних речах.

Також, відповідно до висновків судово-імунологічної експертизи №463 від 04 жовтня 2019 року та №455 від 24 вересня 2019 року при змиві слідів правої руки обвинуваченої ОСОБА_1 виявлена кров людини, яка може виникнути в результаті змішування крові осіб, в тому числі потерпілого ОСОБА_3 та обвинуваченої при наявності у неї ознак зовнішньої кровотечі.

Наданим стороною обвинувачення висновком експерта №54-мк від 04 листопада 2019 року (здійсненого на підставі ухвали слідчого судді від 11 жовтня 2019 року) підтверджується, що при досліджені майки-футболки, вилученої у ОСОБА_3 у середній третині переду майки-футболки дещо зліва виявлено колото-різане пошкодження, яке виникло внаслідок дії гострого колюче-ріжучого плаского предмету типу клинка ножа, що мав досить гострий край (лезо) ширина предмета, на рівні його заглиблення , становила 0,5-1,0 см, яке могло виникнути внаслідок дії клинків кожного з наданих на дослідження ножів. У верхній третині переду дещо зліва майки-футболки виявлено колото-різане пошкодження, яке виникло внаслідок дії гострого колюче-ріжучого плаского предмету типу клинка ножа, що мав досить гострий край (лезо) ширина предмета, на рівні його заглиблення , становила 2,0-0,5 см. При цьому, експерт прийшов до висновку, що можливість заподіяння даного пошкодження клинком ножа №3 (на який вказала потерпіла при слідчому експерименті) є малоймовірним. Проте, пошкодження могло виникнути внаслідок дії клинка ножа №2, не виключена можливість спричинення даного пошкодження внаслідок дії клинка ножа №1.

Відповідно до висновку експерта №84 від 10 жовтня 2019 року при судово-цитологічному дослідженні кухонних ножів (№№1,2), які вилучені з каучукової коробки по місцю вчинення злочину, кров та епітеліальні клітини людини не знайдені.

Проте при цитологічному та серологічному досліджені ножів (№№1,2), відповідно до висновків експерта №№82,83 від 11 жовтня 2019 року, виявлені на клинку кухонного ножа №1 сліди (антиген В ізосерлогічної еритороцитарної системи АВО) можуть походити за рахунок крові та епітельних клітин потерпілого ОСОБА_3 , та виключено можливість домішку крові обвинуваченої ОСОБА_1 .

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №127 від 11 вересня 2019 року ОСОБА_1 , в період часу якого відноситься інкриміноване їй діяння психічними захворюваннями не страждала і не страждає ним в теперішній час. Під час вчинення інкримінованого їй злочину перебувала в стані звичайного алкогольного сп`яніння, усвідомлювала значення своїх дій та керувала ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Заслухавши показання обвинуваченої, потерпілого, свідків, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, колегія суддів вважає, що винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину доведена під час досудового розслідування та знайшла повне підтвердження в ході судового розгляду з огляду на таке.

Так, під час судового розгляду обвинувачена підтвердила, що 08 вересня 2019 року, за

6 із 9

місцем свого фактичного проживання, у ході сварки спричинила ОСОБА_3 тілесне ушкодження колюче-ріжучим предметом (ножем).

Заперечуючи свою вину у вчиненні умисного вбивства, обвинувачена стверджує, що спричинила тілесне ушкодження ОСОБА_3 випадково, оскільки на той момент перебувала на кухні і готувала вечерю. Потерпілий несподівано підійшов до неї, почас спричиняти тілесні ушкодження, і розвернувшись, вона встромила йому ножа у грудну клітину, тому вважає що її дії підлягають кваліфікації, як вбивство через необережність.

Проте, колегія суддів не погоджується з такою позицією сторони захисту та враховує поведінку обвинуваченої, яка передувала заподіянню нею потерпілому тілесних ушкоджень, а саме: сумісне вживання ними алкогольних напоїв та стосунки їх як співмешканців, які були напруженими у зв`язку зі складним характером обвинуваченої.

Крім того, як ствердили допитані під час судового розгляду потерпілий, свідки та підтвердила саме обвинувачена, що вона не вперше спричинила потерпілому тілесні ушкодження.

Під час слідчого експерименту обвинувачена пояснила, що при нанесенні ножового поранення вона застосувала силу шляхом здійснення нахилу в бік потерпілого. Також встановлено, що обвинувачена тримала ніж у безпосередній близькості від життєво важливих органів потерпілого, що на думку колегії суддів, свідчить про те, що вона свідомо допускала настання смерті потерпілого.

Вирішуючи питання щодо правильності кваліфікації діяння обвинуваченої, суд враховує, що обвинувачена після вчинення злочину, оцінивши наслідки своїх дій, намагалася приховати сліди злочину, вимила знаряддя вчинення злочину та помила підлогу зі слідами крові і тільки після цього викликала швидку допомогу та працівників поліції.

Колегія суддів зазначає, що суб`єктивна сторона злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, характеризується виною у формі умислу - прямого або непрямого. Залежно від ступеня визначеності передбачення суб`єктом злочину наслідку у вигляді смерті іншої людини кожен з цих випадків умислу може бути як конкретизованим (визначеним), так і неконкретизованим (невизначеним). Передбачення та свідоме припущення настання будь-якого виду фізичної шкоди людині вказує на неконкретизований характер умислу. Інтелектуальний момент непрямого умислу полягає в усвідомленні особою суспільно небезпечного характеру свого діяння та передбачені його суспільно небезпечних наслідків.

Суб`єктивна сторона вбивства через необережність визначається необережною виною у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості. За загальним правилом, злочинна самовпевненість більш суспільно небезпечна та свідчить про більшу небезпеку винної особи, ніж злочинна недбалість, а тому вона за інших рівних умов може тягти за собою і суворіше покарання.

Згідно з пунктом 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» від 7 лютого 2003 року за №2 вбивство чи заподіяння тілесних ушкоджень внаслідок злочинної самовпевненості як форми необережності необхідно відмежовувати від учинення цих діянь із непрямим умислом (коли винна особа передбачала і свідомо припускала настання відповідних наслідків, не розраховуючи при цьому на якість, конкретні обставини, які могли б їх відвернути), а вбивство чи заподіяння тілесних ушкоджень внаслідок злочинної недбалості - від невинного заподіяння шкоди (коли особа не передбачала настання відповідних наслідків, не повинна була і (або) не могла їх передбачати).

Позиція сторони захисту щодо вчинення обвинуваченою вбивства через необережність спростовується показами потерпілого, свідків, зібраними під час досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами.

Зокрема, вина ОСОБА_1 доведена дослідженими в судовому засіданні протоколом огляду місця поді, слідчого експерименту, висновками судово-медичних експертиз, судово-цитологічних експертиз та медико-криміналістичної експертизи.

7 із 9

Крім того, колегія суддів враховує, що обвинувачена під час слідчого експерименту свідомо вказала на ніж, яким нібито завдала один удар потерпілому, проте, при дослідженні даного ножа експерт дійшов висновку, що можливість заподіяння пошкодження клинком ножа №3 є малоймовірним.

Отже, оцінюючи в сукупності всі обставини вчиненого діяння, колегія суддів вважає доведеним спрямованість умислу обвинуваченої на умисне вбивство потерпілого, зокрема те, що засуджена хоча й нанесла одне проникаюче колото-різане ножове поранення, яке призвело до смерті потерпілого, але воно було спричинено навмисно та у життєво важливий орган людини - грудну клітку з пошкодженням внутрішніх органів, що знаходиться у прямому причинному зв`язку із смертю потерпілого, також обвинувачена не лише не надала допомоги потерпілому, але й намагалася приховати сліди злочину.

Таким чином, колегія суддів, оцінюючи правильність кваліфікації дій обвинуваченої, враховує спосіб та знаряддя заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , їх кількість, характер, локалізацію та поведінку обвинуваченої після вчинення нею злочину. Вказані обставини у своїй сукупності з усією очевидністю вказують на те, що обвинувачена усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала їх суспільно небезпечні наслідки, бажала їх настання.

Відтак, дії ОСОБА_1 кваліфіковані вірно за частиною 1 статті 115 КК України, а саме як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині її вина у вчиненому кримінальному правопорушенні доведена повністю.

Позиції учасників судового розгляду.

Прокурор, вважаючи доведеною вину обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, пропонував суду призначити йому покарання за частиною 1 статті 115 КК України у виді позбавлення волі.

Потерпілий та його представник погодилися з думкою прокурора, просили призначити максимальну міру покарання.

Обвинувачена, частково визнаючи свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину, вважає що смерть потерпілого настала внаслідок її необережних дій , тому саме з цих підстав обвинувачена та її захисник Мельник П.О. просили закрити кримінальне провадження.

Мотиви призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_1 .

У відповідності до вимог статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Санкцією частини 1 статті 115 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років позбавлення волі.

Згідно статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Також судом беруться до уваги, роз`яснення, які містяться у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» згідно яких, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, тощо).

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 згідно статті 66 КК України колегією суддів не встановлено.

8 із 9

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 згідно статті 67 КК України - суд визнає - вчинення злочину особою, що перебуває в сталі алкогольного сп`яніння.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 колегія суддів враховує данні про особу, характер та ступінь суспільної небезпеки нею вчиненого, а також те що вчинене нею кримінальне правопорушення в силу статті 12 КК України є особливо тяжким.

При цьому, колегією суддів враховані роз`яснення викладені в пункті 1 Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» від 07 лютого 2003 року за №2 де однією з важливих гарантій здійснення проголошеного статтями 3 і 27 Конституції права людини на життя і здоров`я є беззастережне виконання судами вимог кримінально-процесуального закону щодо забезпечення прав потерпілих від зазначених злочинів. У справах про злочини даного виду суди зобов`язані як установлювати вину підсудних та призначати їм необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів покарання, так і вживати всіх необхідних заходів до повного відшкодування заподіяної потерпілим матеріальної та моральної шкоди.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченої ОСОБА_1 яка ніде не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем свого проживання характеризується посередньо, тому слід прийти до висновку про неможливість виправлення її без ізоляції від суспільства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання скоєнню нових злочинів, слід призначити їй покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі.

Вирішення цивільного позову та мотиви інших рішень.

Цивільний позов потерпілим не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті100 КПК України.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є раніше не судимою відповідно до статті 89 КК України, однак враховуючи тяжкість вчиненого злочину, колегія суддів вважає необхідним до вступу вироку в законну силу залишити без змін запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 100,373, 374 КПК України, ст. ст. 63, 65- 68 КК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, та призначити їй покарання у виді 10(десять) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відчислювати з 09 вересня 2019 року.

Речові докази: - ніж з пластиковим руків`ям синього з білим кольору, ніж з пластиковим руків`ям, світло оранжевого кольору, ніж з дерев`яною ручкою, зішкріби зі стіни, одрорологічні сліди, зріз ковроліну, матерчату частину швабри, що знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів - знищити.

Речові докази: - джинси та футболку, що знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів - провернути потерпілому ОСОБА_2 .

Речові докази: - халат та нічну сорочку, що знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів - провернути обвинуваченій ОСОБА_1 .

Речові докази: - флеш карту із записом слідчого експерименту з обвинуваченою ОСОБА_1 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід стовно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

9 із 9

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до частини 6 статті 376 КПК України копрію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуюча О.І.Маргитич

Судді В.Б.Гейруш

Н.Л.Морозова