Ухвала суду № 88629774, 06.04.2020, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/818/20

УХВАЛА

Іменем України

06 квітня 2020 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши заяву Фермерського господарства «Ягідка» Корнійчук Анатолій Павлович» про забезпечення позову Фермерського господарства «Ягідка» Корнійчук Анатолій Павлович» до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ФГ «Ягідка» Корнійчук Анатолій Павлович» до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, в якому просить визнати незаконними та скасувати рішення 56 сесії 7 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області №29 від 26.02.2020 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 0520655900:07:006:0097 площею 0, 12 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 та прийняття в комунальну власність територіальної громади Стрижавської селищної ради земельної ділянки 0520655900:07:006:0097 площею 0, 12 га, розташованої в АДРЕСА_1 в межах населеного пункту.

03.04.2020 представник позивача голова ФГ «Ягідка» Корнійчук А.П. подав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом винесення ухвали, якою заборонити Стрижавській селищній раді приймати будь-які рішення щодо земельної ділянки кадастровий номер 0520655900:07:006:0097, площею 0, 12 га, розташовану в АДРЕСА_1 в межах населеного пункту.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що спірне рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області порушує права позивача ФГ «Ягідка» на земельну ділянку, яка була відведена для будівництва кінно-спортивного комплексу і право на яку перейшло до ФГ «Ягідка» за договором купівлі-продажу № 575 від 01.10.2001. На даний час Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області відповідно до рішення 56 сесії 7 скликання № 23 від 26.02.2020 затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 та передала у комунальну власність вказану земельну ділянку кадастровий номер 0520655900:07:006:0097, площею 0, 12 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. З наданої відповіді Стрижавської селищної ради від 06.03.2020 позивач вбачає, що на наступній сесії ради остання приймає рішення про передачу земельних ділянок у власність громадянам. Таким чином, на думку позивача, у разі задоволення позову, невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборон Стрижавській селищній раді приймати будь-які рішення щодо земельної ділянки істотно ускладнить та унеможливить виконання рішення суду. Позивач вважає, що забезпечення позову дозволить здійснити ефективний захист та поновлення його порушених прав. Щодо зустрічного забезпечення позивач вказав, що він є власником кінно-спортивного комплексу, на який може бути звернуто стягнення.

З огляду на вимоги ст. 153 ЦПК України, оскільки заява про забезпечення позову була подана суду 03.04.2020, останнім днем розгляду даної заяви є 06.04.2020.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Умови для вжиття заходів забезпечення позову встановлені ст. 149 ЦПК України, та ними є наявність між сторонами дійсного спору та наявність ризиків істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Як роз`яснив Пленум Верховного суду України у постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, забезпечення позову – сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно п. 4 згаданої постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Стаття 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає компетенцію сільських, селищних міських рад, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Вказані питання мають вирішуватися виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Аналіз норм матеріального права, зокрема Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», дає суду підстави дійти висновку, що право здійснювати розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передавати їх у власність або користування фізичним особам, належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування шляхом голосування на пленарних засіданнях ради.

Тобто позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Стрижавській селищній раді як органу місцевого самоврядування приймати будь-які рішення щодо вищевказаної земельної ділянки, що входить до її безпосередніх повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас, позивачем не обґрунтовано з посиланням на відповідні докази, щосільська рада має намір вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки, які виходили б за межі її повноважень. Також позивачем не обґрунтовано з посиланням на відповідні докази, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у випадку незастосування тих заходів забезпечення позову, яких він просить. Саме лише посилання в заяві на те, що Стрижавська селищна рада затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , який також є відповідачем по даній справі, не є достатнім доказом унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Наданий суду лист Стрижавської селищної ради від 06.03.2020 не містить відомостей, що на наступній сесії ради вона буде вирішувати питання про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 . Тобто позивачем суду не надано будь-яких доказів про те, що орган місцевого самоврядування має намір вчиняти дії з приводу вказаної земельної ділянки до вирішення даного спору по суті.

Відповідно, вбачається, що обґрунтування заяви про забезпечення позову є такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами в межах розгляду заяви про забезпечення позову і не встановлюють на даний час обставин, якими законодавець визначає можливість вжиття заходів забезпечення позову (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Також, слід звернути увагу, що позивачем ФГ «Ягідка» заявлено вимогу немайнового характеру про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, виконання якого не передбачає вчинення дій щодо нерухомого майна. При цьому пропозиція зустрічного забезпечення, яка полягає у можливості звернення стягнення на кінно-спортивний комплекс, власником якого є позивач, не відповідає суті заявлених позовних вимог немайнового характеру та способу забезпечення позову, якого просить позивач. Враховуючи, що позивач просить забезпечити позов шляхом застосування обмежень на вчинення дій відповідачем, є безпідставним посилання позивача на можливість відшкодування завданих таким обмеженням збитків шляхом звернення стягнення на майно, оскільки такі заходи забезпечення позову не підлягають матеріальній оцінці. Крім цього, яким доказом підтверджується належність та вартість на даний час вказаного позивачем об`єкта нерухомості, який він просить врахувати для зустрічного забезпечення, в заяві про забезпечення позову не зазначено.

В заяві не зазначено, у чиїй власності перебуває вказана земельна ділянка на даний час згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та чи мають інші особи зареєстроване право на її використання на даний час суду також доказів не надано.

За таких обставин суду не доведено доцільності застосування таких обмежень, крім цього, застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить позивач, призведе до непропорційного обмеження судом повноважень селищної ради, наданих їй відповідно до закону, у вигляді необгрунтованого втручання в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування.

Враховуючи вищевикладені обставини, вжиття заходів забезпечення позову в даній цивільній справі з підстав, які вказані і обґрунтовані в заяві про забезпечення позову, зважаючи на заявлені позовні вимоги немайнового характеру, не доведення обставин, які вказують на те, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову в справі може призвести до утруднення або неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову, ризик невиконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову позивачем не доведений, та вказаний захід забезпечення позову не є співмірним заявленим вимогам, при цьому полягає у втручанні в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування за відсутності доказів недобросовісної поведінки його як відповідача, тому правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст. ст. 149 - 153 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Фермерського господарства «Ягідка» Корнійчук Анатолій Павлович» про забезпечення позову Фермерського господарства «Ягідка» Корнійчук Анатолій Павлович» до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду з урахуванням положень пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: