Ухвала суду № 88629006, 03.04.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/24482/19

Провадження № 1-кс/947/3621/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Захар`єва О.Б., захисника підозрюваного – адвоката Дороніна О.Д., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Парастюк І.Є., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Захар`євим О.Б., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42019162030000013 від 18.04.2019 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, одруженого, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_2 вступила у злочинну змову з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , та посягаючи на моральні засади суспільства, діючи з корисливих мотивів, бажаючи отримувати дохід від протиправної діяльності, з метою забезпечення заняття проституцією інших осіб, організувала салон інтимних послуг «МАДАМ», який працював без відповідної реєстрації в державних органах.

Згідно клопотання, ОСОБА_1 виконував відведену йому роль та здійснював доставлення повій до замовників, відвернення від насильства чи обману повій з боку клієнта, контролював час проведений повією з клієнтом та отримання грошей за надані нею послуги сексуального характеру, які повії передавали ОСОБА_2 , доставляв до салону вазелін, антисептичний засіб «хлоргексидин біглюконат», забезпечував побутове функціонування салону інтимних послуг «МАДАМ» шляхом проведення ремонтних робіт у приміщенні салону, передавав орендну плату за приміщення власникам приміщень, які учасники злочинної діяльності перетворили на місця розпусти, надавав рекомендації та вказівки щодо приховування злочинної діяльності ОСОБА_2 , з метою уникнення нею кримінальної відповідальності, а також здійснював «інкасацію» грошових коштів із салону інтимних послуг «МАДАМ», після чого передавав грошові кошти ОСОБА_2 , яка розподіляла зазначені кошти між усіма учасниками злочинної діяльності, за обставинами, як вони викладені у клопотанні.

31.03.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, клопотання просив задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання, зазначивши, що пред`явлена його підзахисному підозра є необґрунтованою, ризики не доведені, як і не доведено не можливість застосування в рамках даного кримінального провадження більш м`якого запобіжного заходу. Його підзахисний прибував за викликами до слідчого, останній має постійне місце проживання, на утримання неповнолітню дитину, є єдиним годувальником сім`ї, в зв`язку з чим, в задоволенні поданого клопотання просив відмовити та застосувати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 31.03.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, за кваліфікуючими ознаками: сутенерство щодо кількох осіб за попередньою змовою групою осіб.

На підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, стороною обвинувачення до клопотання долучаються: протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 16.09.2019 року, протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 17.09.2019 року, протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 01.02.2020 року, протокол огляду предмету від 03.10.2019 року, протоколи обшуку від 17.09.2019 року та 28.12.2019 року та інші матеріали клопотання в сукупності.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні прокурором наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

Таким чином, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні такого кримінального правопорушення, а саме у вигляді максимального покарання у вигляді позбавлення волі строком до 7 (семи) років, слідчий суддя приходить до переконання, що усвідомлення підозрюваним можливого настання негативних наслідків в результаті ймовірного вчинення інкримінованих йому згідно матеріалів даного клопотання кримінально-протиправних дій, може свідчити про наявність ризику у вигляді можливого вжиття підозрюваним дій, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування та суду в рамках даного кримінального провадження.

Крім того, з огляду на ту обставину, що до матеріалів даного клопотання долучено протоколи допиту свідків, в яких наявні анкетні дані таких осіб, копії яких були вручені підозрюваному ОСОБА_1 , враховуючи, що такі особи на теперішній час дають викривальні покази в рамках даного кримінального провадження, якими, власне, й обґрунтовується пред`явлена ОСОБА_1 підозра за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, слідчий суддя приходить до переконання про наявність також ризику можливого незаконного впливу на таких осіб з боку підозрюваного, з метою зміни їх показів, у випадку їх подальшого безпосереднього допиту судом, якщо обвинувальний акт в рамках даного кримінального провадження буде направлений до суду.

Таким чином, на підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

При цьому, слідчим суддею враховується наявний в рамках даного кримінального провадження суспільний інтерес, викликаний можливим вчиненням інкримінованого за обставинами даного кримінального провадження кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, який свідчить про наявність необхідності в попередженні означених в клопотанні кримінально-протиправних дій, які руйнують підвалини морального суспільства, що в свою чергу, потребує врахування вказаних обставин при визначенні міри запобіжного заходу підозрюваному.

Відтак, враховуючи викладене, а також з урахуванням встановлених в судовому засіданні ризиків та обставин ймовірного вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, особи підозрюваного, а також обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Беручи до уваги суспільну небезпеку інкримінованого підозрюваному ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України та його тяжкість, майновий та сімейний стан підозрюваного, який не працює, однак одружений, встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що визначення підозрюваному застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, забезпечить запобігання означеним ризикам в рамках даного кримінального провадження, а також не буде непомірною для нього.

Доводи захисника підозрюваного в частині того, що підозрюваний ОСОБА_1 працює, на утриманні має дитину в судовому засіданні свого підтвердження не знайшли, оскільки будь-які докази, якими б такі обставини підтверджувалися стороною захисту слідчому судді надані не були.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Парастюк І.Є., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Захар`євим О.Б., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42019162030000013 від 18.04.2019 року – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, МФО – 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 29.04.2020 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали припиняє свою дію 29.04.2020 року, в межах строків досудового розслідування.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.