Вирок № 88628716, 07.04.2020, Ананьївський районний суд Одеської області

УКРАЇНА

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/36/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Желяскова О.О.

за участю:

- секретаря судового засідання - Гула О.Р.,

- прокурора - Гурової І.М.,

- обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

- обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

- потерпілого - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020160210000002, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 2 січня 2020 року, та обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12019160210000318, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 6 грудня 2019 року, за обвинуваченням:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Жеребкове Ананьївського районну Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, паспорт громадянина України серії КМ НОМЕР_4, виданий Ананьївським РС ГУ ДМС України в Одеській області 23 жовтня 2013 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.ч.2, 3 ст.185 КК України;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Ананьїв Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 4 квітня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 4 грудня 2019 року у вечірню пору доби за попередньою змовою зі своїм батьком - ОСОБА_2 , перебуваючи біля садового будинку, що належить ОСОБА_3 , розташованого в АДРЕСА_1 , виносячи злочинний та єдиний намір на таємне заволодіння всім металом та виробами з металу, які знаходились на території домоволодіння потерпілого, шляхом вільного доступу проникли на неогороджену територію зазначеного домоволодіння, де з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, діючи умисно, з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка на його переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно викрав: брухт чорного металу вагою 185 кілограмів, вартістю 6 гривень 00 копійок за 1 кілограм, на загальну суму 1110 гривень 00 копійок; бувшу у використанні трубу, виготовлену з чорного металу, довжиною 141 см, діаметром 15 см, товщиною стінки 2 мм, вагою 26 кг, вартістю 312 гривень 00 копійок; бувший у використанні кут, виготовлений з чорного металу, шириною сторін по 7 см кожна, товщиною стінки 6 мм, загальною довжиною 339 см, вагою 26 кг, вартістю 312 гривень 00 копійок.

В подальшому, ОСОБА_1 продовжуючи свій злочинний намір, діючи тотожно з єдиним умислом, спрямованим на таємне заволодіння металу та виробів з металу, 05 грудня 2019 року у вечірню пору доби, більш точного часу встановити в ході досудового розслідування не надалось можливим, за попередньою змовою зі своїм батьком ОСОБА_2 , перебуваючи біля садового будинку, що належить ОСОБА_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу проникли на територію подвір`я неогородженого домоволодіння останнього, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, де, діючи умисно, з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка на його переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно викрав: бувші у використані п`ять труб, виготовлених з чорного металу діаметром по 4,2 см та товщиною стінки по 2 мм, одна довжиною 47 см та чотири довжиною по 248 см, загальною вагою 26 кг, загальною вартістю 312 гривень 00 копійок; бувший у використані круг, виготовлений з чорного металу, діаметром 4,5 см, довжиною 131 см та вагою 14 кг, вартістю 168 гривень 00 копійок; бувшу у використані трубу, виготовлену з нержавіючої сталі, довжиною 264 см, діаметром 13,5 см, вагою 52 кг, вартістю 624 гривень 00 копійок; бувші у використані два прути арматури виготовлених з чорного металу, діаметром по 18 см, довжиною 182 см та 204 см, загальною вагою 12 кг, загальною вартістю 144 гривень 00 копійок, які ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в руках перенесли до місця свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , з метою їх подальшої реалізації та наміром на подальше заволодіння металу та виробів з металу ОСОБА_3 . Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 2982 гривень 00 копійок.

За вказаних обставин ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб.

Також, ОСОБА_1 05 грудня 2019 року у вечірню пору доби, більш точного часу встановити в ході досудового розслідування не представилось можливим, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою здійснення таємного заволодіння майном ОСОБА_3 , шляхом відчинення дверей, незаконно, умисно проник до приміщення сараю ОСОБА_3 , розташованого на території домоволодіння останнього, за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.162 КК України, а саме незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Крім того, ОСОБА_1 , 24 грудня 2019 року приблизно о 15 годині 00 хвилин за попередньою змовою з ОСОБА_2 , перебуваючи біля садового будинку, що належить ОСОБА_4 , розташованого в АДРЕСА_1 , виносячи злочинний намір, спрямований на таємне заволодіння майном, шляхом перетину паркану, за допомогою арматури, яку було підібрано на території подвір`я зазначеного будинку, шляхом зриву скоби з навісним замком, яким було зачинено сарай домоволодіння, проник до вказаного сараю звідки, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, умисно, з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка на його переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, таємно викрав встановлену на печі бувшу у використанні чавунну плиту вартістю 300 гривень, а також колісники до печі у кількості восьми штук вартістю 200 гривень, бувші у використанні піддувальні дверцята вартістю 90 гривень.

Зазначеним майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 590 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України, а саме таємне викрадення чужого мана (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення.

ОСОБА_2 , 4 грудня 2019 року у вечірню пору доби за попередньою змовою зі своїм сином - ОСОБА_1 , перебуваючи біля садового будинку, що належить ОСОБА_3 , розташованого в АДРЕСА_1 , виносячи злочинний та єдиний намір на таємне заволодіння всім металом та виробами з металу, які знаходились на території домоволодіння потерпілого, шляхом вільного доступу проникли на неогороджену територію зазначеного домоволодіння, де з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, діючи умисно, з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка на його переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно викрав: брухт чорного металу вагою 185 кілограмів, вартістю 6 гривень 00 копійок за 1 кілограм, на загальну суму 1110 гривень 00 копійок; бувшу у використанні трубу, виготовлену з чорного металу, довжиною 141 см, діаметром 15 см, товщиною стінки 2 мм, вагою 26 кг, вартістю 312 гривень 00 копійок; бувший у використанні кут, виготовлений з чорного металу, шириною сторін по 7 см кожна, товщиною стінки 6 мм, загальною довжиною 339 см, вагою 26 кг, вартістю 312 гривень 00 копійок.

В подальшому, ОСОБА_2 продовжуючи свій злочинний намір, діючи тотожно з єдиним умислом, спрямованим на таємне заволодіння металу та виробів з металу, 05 грудня 2019 року у вечірню пору доби, більш точного часу встановити в ході досудового розслідування не надалось можливим, за попередньою змовою зі своїм сином ОСОБА_1 , перебуваючи біля садового будинку, що належить ОСОБА_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу проникли на територію подвір`я неогородженого домоволодіння останнього, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, де, діючи умисно, з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка на його переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно викрав: бувші у використані п`ять труб, виготовлених з чорного металу діаметром по 4,2 см та товщиною стінки по 2 мм, одна довжиною 47 см та чотири довжиною по 248 см, загальною вагою 26 кг, загальною вартістю 312 гривень 00 копійок; бувший у використані круг, виготовлений з чорного металу, діаметром 4,5 см, довжиною 131 см та вагою 14 кг, вартістю 168 гривень 00 копійок; бувшу у використані трубу, виготовлену з нержавіючої сталі, довжиною 264 см, діаметром 13,5 см, вагою 52 кг, вартістю 624 гривень 00 копійок; бувші у використані два прути арматури виготовлених з чорного металу, діаметром по 18 см, довжиною 182 см та 204 см, загальною вагою 12 кг, загальною вартістю 144 гривень 00 копійок, які ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в руках перенесли до місця свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , з метою їх подальшої реалізації та наміром на подальше заволодіння металу та виробів з металу ОСОБА_3 . Викраденим майном ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 2982 гривень 00 копійок.

За вказаних обставин ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, ОСОБА_2 , 24 грудня 2019 року приблизно о 15 годині 00 хвилин за попередньою змовою з ОСОБА_1 , перебуваючи біля садового будинку, що належить ОСОБА_4 , розташованого в АДРЕСА_1 , виносячи злочинний намір, спрямований на таємне заволодіння майном, шляхом перетину паркану, за допомогою арматури, яку було підібрано на території подвір`я зазначеного будинку ОСОБА_1 , шляхом зриву скоби з навісним замком, яким було зачинено сарай домоволодіння, відчинив зазначений сарай та вони разом з ОСОБА_2 проникли до вказаного сараю звідки, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, умисно, з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка на його переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, таємно викрав встановлену на печі бувшу у використанні чавунну плиту вартістю 300 гривень, а також колісники до печі у кількості восьми штук вартістю 200 гривень, бувші у використанні піддувальні дверцята вартістю 90 гривень.

Зазначеним майном ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 590 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України, а саме таємне викрадення чужого мана (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Потерпілий ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, проте надав на адресу суду письмову заяву, в якій просив суд проводити підготовче судове провадження та подальший судовий розгляд за його відсутності.

Суд бере до уваги, що у відповідності до положень ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 ст.325 КПК України якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених главою 12 цього Кодексу.

При цьому, прокурор, обвинувачені та потерпілий ОСОБА_3 не заперечували проти проведення судового розгляду за відсутності потерпілого - ОСОБА_4 .

Після оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, судом було встановлено особи обвинувачених та роз`яснено їм суть обвинувачення, постановлено питання обвинуваченим про те, чи зрозуміле їм обвинувачення, чи визнають вони себе винними і чи бажають давати показання.

На зазначене питання обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили, що обвинувачення їм зрозуміле, свою вину вони визнають та бажають давати суду показання.

У відповідності до положень ч.1 ст.349 КПК України судом було запропоновано стороні обвинувачення та стороні захисту проголосити вступні промови.

При цьому, прокурор та обвинувачені від оголошення вступної промови відмовилися.

Судом було поставлено на обговорення питання щодо визначення обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядку їх дослідження.

Прокурор зазначив, що враховуючи повне визнання обвинуваченими своєї вини, добровільності позиції обвинувачених, відсутності сумнівів у тому, що обвинувачені розуміють суть обвинувачення та не оспорюють фактичні обставини справи, що підтверджується їх показанням, наданими у судовому засіданні, вона вважає за можливе визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитами обвинувачених та потерпілого, а також дослідженням доказів, що характеризують особи обвинувачених, а також підтверджують процесуальні витрати. Також прокурор вважав за доцільне оголосити в судовому засіданні складені органом пробації досудові доповіді відносно обвинувачених.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , разом з потерпілим ОСОБА_3 з запропонованим прокурором обсягом та порядком дослідження доказів погодились.

Судом у відповідності до положень ч.3 ст. 349 КПК України було з`ясовано, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, та дослідження доказів щодо яких просить визнати недоцільним прокурор, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При цьому, прокурор, обвинувачені та потерпілий ОСОБА_3 зазначили, що їм зрозуміло зміст обставин, які ніким не оспорюються, та дослідження доказів щодо яких просить визнати недоцільним прокурор, їхня позиція є добровільною, та їм зрозуміло, що в подальшому вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд заслухавши думку учасників процесу, з урахуванням положень частин 2 та 3 статті 349 КПК України на місці постановив ухвалу про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та встановлення запропонованого прокурором порядку дослідження доказів, а саме: допит обвинуваченого та потерпілої, дослідження доказів, що характеризують особу обвинуваченого та підтверджують процесуальні витрати, а також вивчення досудової доповіді, наданої органом пробації.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що він разом зі своїм батьком - ОСОБА_2 деякий час працювали за наймом в потерпілого ОСОБА_3 , у зв`язку з чим періодично бували на присадибній території його садового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 . Під час перебування на території зазначеного домоволодіння він побачив деяку кількість лому чорного металу. Розуміючи, що за реалізацію зазначеного лому в пункті прийому металобрухту можливо отримати грошові кошти, у ОСОБА_1 виник умисел на незаконне заволодіння ломом чорного металу, що знаходився на території домоволодіння ОСОБА_3 реалізувати зазначений умисел ОСОБА_1 запропонував своєму батьку, на що останній погодився. Реалізуючи зазначений умисел ОСОБА_1 разом зі своїм батьком ОСОБА_2 4 грудня 2019 року шляхом вільного доступу проникли на територію домоволодіння ОСОБА_3 звідки незаконно заволоділи ломом чорного металу, у вигляді різних предметів. При цьому, у зв`язку з ти, що не маючи підручних засобів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мали змоги забрати весь лом чорного металу з території домоволодіння ОСОБА_3 вони вирішили повернутися за частиною лому чорного метала, яка залишилась, наступного дня. 5 грудня 2019 року у вечірній час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом вільного доступу проникли на територію домоволодіння ОСОБА_3 звідки незаконно заволоділи ломом чорного металу, у вигляді різних предметів. Викраденим майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпорядилися на власний розсуд. Також, ОСОБА_1 повідомив суду, що йому було відомо, що в сараї розташованому на території домоволодіння ОСОБА_3 знаходяться кури, та в нього виник умисел на незаконне заволодіння куркою з вказаного сараю, у зв`язку з чим 5 грудня 2019 року, знаходячись поза увагою свого батька, та не розповідаючи йому про свої дії, він усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом відкриття дверей, проник до вказаного сараю.

Також, ОСОБА_1 повідомив суду, що 24 грудня 2019 року приблизно о 15 годині 00 хвилин він за попередньою змовою зі своїм батьком - ОСОБА_2 , шляхом перетину паркану проникли на територію садового будинку ОСОБА_4 , розташованого в АДРЕСА_1 , де за допомогою арматури, яку було підібрано на території подвір`я зазначеного будинку, шляхом зриву скоби з навісним замком, яким було зачинено сарай домоволодіння, проник до вказаного сараю звідки, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення таємно викрав встановлену на печі бувшу у використанні чавунну плиту, а також колісники до печі у кількості восьми штук , якими в подальшому вони розпорядилися на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю підтвердив свідчення надані суду його сином - ОСОБА_1

Потерпілий ОСОБА_3 в частині крадіжок майна з території його домоволодіння покази обвинувачених підтримав, зазначивши крім того, що обвинувачених він знає як односельчан, вони є працьовитими особами, проте він бажає, щоб вони зробили висновки за фактом вчинених крадіжок та в подальшому подібних дій не вчиняли.

Після допиту обвинувачених та потерпілого прокурором було оголошено та надано для долучення до матеріалів справи докази, які характеризують обвинуваченого, а також підтверджують процесуальні витрати, а саме:

-заяву потерпілого ОСОБА_4 про отримання ним на відповідальне зберігання майна, яке було в нього викрадене 24 грудня 2019 року;

-розписку потерпілого ОСОБА_3 про отримання на відповідальне зберігання речових доказів;

-розписку потерпілого ОСОБА_3 про отримання на відповідальне зберігання речових доказів;

-лист комунального некомерційного підприємства «Ананьївська центральна районна лікарня» Ананьївської районної ради від 5 березня 2020 року №165, відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває;

-лист комунального некомерційного підприємства «Ананьївська центральна районна лікарня» Ананьївської районної ради від 5 березня 2020 року №166, відповідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває;

-довідку Жеребківської сільської ради Ананьївського району від 15 січня 2020 року №72, про склад сім`ї ОСОБА_2 , відповідно до якої сім`я ОСОБА_2 складається з: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - дружина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - син, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - син;

-довідку Жеребківської сільської ради Ананьївського району від 15 січня 2020 року №75, про склад сім`ї ОСОБА_1 , відповідно до якої сім`я ОСОБА_1 складається з: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - мати, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - батько, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - брат;

-довідку-характеристику, видану Жеребківською сільською радою Ананьївського району Одеської області за №25 від 14 січня 2020 року, відповідно до якої на ОСОБА_2 скарг до сільської ради не надходило, компрометуючими матеріалами на вказану особу сільська рада не володіє;

-довідку-характеристику, видану Жеребківською сільською радою Ананьївського району Одеської області за №26 від 14 січня 2020 року, відповідно до якої на ОСОБА_1 скарг до сільської ради не надходило, компрометуючими матеріалами на вказану особу сільська рада не володіє;

-довідку Жеребківської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 15 січня 2020 року №77, відповідно до якої ОСОБА_1 проживає разом з батьками у неоформленому будинку, власного нерухомого майна не має;

-довідку Жеребківської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 15 січня 2020 року №76, відповідно до якої ОСОБА_2 проживає у неоформленому будинку, власного нерухомого майна не має;

-вимогу про судимість від 26 лютого 2020 року на ОСОБА_1 , відповідно до якої ОСОБА_1 раніше не судимий;

-вимогу на судимість від 14 січня 2020 року відносно ОСОБА_2 , відповідно до якої ОСОБА_2 раніше не судимий;

-довідку про витрати на проведення судової товарознавчої експертизи від 14 січня 2020 року №10-СП за матеріалами кримінального провадження №12020160210000002, відповідно до якої витрати на залучення експерта склали 1256 гривень 8 копійок;

-довідку про витрати на проведення судової товарознавчої експертизи від 18 лютого 2020 року №112-СП за матеріалами кримінального провадження №12020160210000318, відповідно до якої витрати на залучення експерта склали 471 гривню 3 копійки;

-довідку про витрати на проведення судової товарознавчої експертизи від 7 лютого 2020 року №51-СП за матеріалами кримінального провадження №12020160210000318, відповідно до якої витрати на залучення експерта склали 1884 гривні 12 копійок;

-довідку про витрати на проведення судової товарознавчої експертизи від 3 лютого 2020 року №52-СП за матеріалами кримінального провадження №12020160210000318, відповідно до якої витрати на залучення експерта склали 471 гривню 3 копійки.

Заперечень або доповнень до зазначених доказів від учасників процесу не надходило, за їх згодою зазначені докази було долучено до матеріалів справи.

Крім того, від представника Ананьївського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області надійшли матеріали досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_2 із викладенням матеріалів та висновком органу пробації про те, що виправлення ОСОБА_2 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк, не становитиме високої небезпеки для суспільства (в тому числі окремих осіб).

Також, від представника Ананьївського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області надійшли матеріали досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_1 із викладенням матеріалів та висновком органу пробації про те, що виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк, не становитиме високої небезпеки для суспільства (в тому числі окремих осіб).

Після дослідження доказів, судом було поставлено питання учасникам процесу про те, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме, чи можливо закінчити дослідження доказів та перейти до судових дебатів.

На вказане питання учасники процесу повідомили, що будь-яких доповнень досудового розгляду, заяв або клопотань вони не мають, та вважають за можливе перейти до судових дебатів.

Враховуючи викладене судом без видалення до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перехід до судових дебатів.

У судових дебатах:

Прокурор Котовської місцевої прокуратури Одеської області пояснив, що під час розгляду кримінального провадження, в судовому засіданні було встановлено та доведено факт скоєння ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.ч.2, 3 ст.185 КК України, просила визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, при цьому враховуючи особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, призначити йому покарання за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, за ч.1 ст.162 КК України - у вигляді 1 року обмеження волі. З урахуванням положень статті 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі. При цьому, із застосуванням положень ст.75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_1 звільнити з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Також, прокурор зазначила, що під час розгляду кримінального провадження, в судовому засіданні було встановлено та доведено факт скоєння ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185 КК України, просила визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, при цьому враховуючи особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, призначити йому покарання за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі. З урахуванням положень статті 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. При цьому, із застосуванням положень ст.75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_2 звільнити з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на ОСОБА_2 обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Потерпілий ОСОБА_3 у судових дебатах погодився з думкою прокурора, зазначивши, що він бажає, щоб призначене обвинуваченим покарання мало вплив на них та унеможливило в подальшому вчинення ними подібних злочинів.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судових дебатах зазначили, що свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів вони визнають в повному обсязі, усвідомили неправильність та протизаконність своїх вчинків, у скоєному щиро розкаюються, просять їх суворо не карати.

В останньому слові обвинувачені зазначили, що у скоєному вони розкаюється.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що під час судового розгляду підтверджено факт скоєння ОСОБА_1 злочинів, дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.162, ч.ч.2,3 ст.185 КК України.

Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи з вищевикладеного.

Відповідно до частини 1 статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Частиною 1 статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Частиною 1статті 65 КК України визначено, що суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до частини 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Відповідно до положень ст.12 КК України злочини вчинені ОСОБА_1 є:

-ч.1 ст.162 КК України - відповідно до ч.2 ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості;

-ч.2 ст.185 КК України - відповідно до ч.3 с.12 КК України є злочином середньої тяжкості;

-ч.3 ст.185 КК України - відповідно до ч.4. ст.12 КК України є тяжким злочином.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно зі ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно зі ст.67 КК України, відсутні.

Санкцією частини 1 статті 162 КК України передбачено накладення на особу покарання у вигляді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.

При цьому, з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого суд приходить до висновку, що за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, ОСОБА_1 має бути призначено покарання у вигляді 1 року обмеження волі.

Відповідно до частини 2 статті 185 КК України особі може бути призначено покарання у вигляді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

З урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого суд приходить до висновку, що за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, ОСОБА_1 має бути призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Частиною 3 статті 185 КК України передбачено застосування до особи покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

При цьому, суд врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого вважає, що з метою досягнення мети кримінального покарання, визначеної статтею 50 КК України, достатнім для виправлення ОСОБА_1 буде призначення йому покарання за вчинення злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Частиною 1 статті 70 КК України визначено, що при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

При цьому, при призначенні ОСОБА_1 остаточного покарання за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.162, ч.ч.2, 3 ст.185 КК України, суд вважає за доцільне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, та остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до примітки до статті 45 КК України корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368-369-2 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що злочини вчинені ОСОБА_1 не є корупційним.

Частиною 3 статті 75 КК України визначено, що суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Відповідно до ч.1 ст.76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Частиною 3 статті 76 КК України визначено, що на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти такі обов`язки: 1) попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого; 2) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу); 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою; 5) пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб; 6) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля.

З урахуванням викладеного, покарання яке має бути призначено ОСОБА_1 , враховуючи тяжкість злочинів, особу винного та інші обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з визначенням іспитового строку та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.ч.1, 3 ст.76 КК України.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_2 суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що під час судового розгляду підтверджено факт скоєння ОСОБА_1 злочинів, дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.ч.2,3 ст.185 КК України.

Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи з вищевикладеного.

Відповідно до положень ст.12 КК України злочини вчинені ОСОБА_2 є:

-ч.2 ст.185 КК України - відповідно до ч.3 с.12 КК України є злочином середньої тяжкості;

-ч.3 ст.185 КК України - відповідно до ч.4. ст.12 КК України є тяжким злочином.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно зі ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно зі ст.67 КК України, відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 185 КК України особі може бути призначено покарання у вигляді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

З урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого суд приходить до висновку, що за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, ОСОБА_2 має бути призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Частиною 3 статті 185 КК України передбачено застосування до особи покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

При цьому, суд врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого вважає, що з метою досягнення мети кримінального покарання, визначеної статтею 50 КК України, достатнім для виправлення ОСОБА_2 буде призначення йому покарання за вчинення злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, у вигляді 4 років позбавлення волі.

Частиною 1 статті 70 КК України визначено, що при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

При цьому, при призначенні ОСОБА_1 остаточного покарання за вчинення злочинів, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185 КК України, суд вважає за доцільне застосувати принцип часткового складання покарань, та остаточне покарання ОСОБА_2 призначити у вигляді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до примітки до статті 45 КК України корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368-369-2 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що злочини вчинені ОСОБА_2 не є корупційним.

Частиною 3 статті 75 КК України визначено, що суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Відповідно до ч.1 ст.76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Частиною 3 статті 76 КК України визначено, що на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти такі обов`язки: 1) попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого; 2) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу); 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою; 5) пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб; 6) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля.

З урахуванням викладеного, покарання яке має бути призначено ОСОБА_2 , враховуючи тяжкість злочинів, особу винного та інші обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, з визначенням іспитового строку та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.ч.1, 3 ст.76 КК України.

Частиною 4 статті 76 КК України, визначено, що нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Згідно ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Процесуальні витрати по кримінальному провадженню за проведення судової товарознавчої експертизи - становлять 4082,26 грн. (витрати за проведення товарознавчої експертизи від 14 січня 2020 року №10-СП - 1256,08 грн. + за проведення товарознавчої експертизи від 18 лютого 2020 року №112-СП 471,03 грн. + за проведення товарознавчої експертизи від 7 лютого 2020 року №51-СП 1884,12 грн. + за проведення товарознавчої експертизи від 3 лютого 2020 року №52-СП 471,03 грн.), які мають бути стягнуті з обвинувачених солідарно.

Запобіжні заходи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обиралися.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не застосовувались.

З реєстру матеріалів досудового розслідування та інших матеріалів справи вбачається, що у кримінальному провадженні наявні речові докази, долю яких слід вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

Цивільний позов потерпілими та прокурором під час досудового розслідування та судового розгляду не пред`явлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 349, 366-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ст.162, ч.ч.2,3 ст.185 КК України.

За вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

За вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

За вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 , за сукупністю злочинів, за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.162 КК України, ч.ч.2,3 ст.185 КК України, у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.ч.1, 3 ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності із п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом двох років випробувального терміну:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.185 КК України.

За вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

За вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 , за сукупністю злочинів, за вчинення злочинів, передбачених ч.ч.2,3 ст.185 КК України, у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.ч.1, 3 ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності із п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом двох років випробувального терміну:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В силу положень ст.165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк засудженим, обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 7 квітня 2020 року.

Долю речових доказів, вирішити у відповідності до положень статті 100 КПК України, а саме вважати повернутим потерпілим.

Цивільний позов потерпілими та прокурором під час досудового розслідування та судового розгляду не пред`явлено.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Жеребкове Ананьївського районну Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, паспорт громадянина України серії КМ НОМЕР_4, виданий Ананьївським РС ГУ ДМС України в Одеській області 23 жовтня 2013 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Ананьїв Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 4 квітня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судових товарознавчих експертиз Одеським НДЕКЦ МВС України (УК у м.Одесі/ Малиновський р-н/ 24060300, ЄДРПОУ 38016923, р/р UA80899990000031118115015007, код, МФО 899998, банк Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження» по Одеській області) в сумі 4082 (чотири тисячі вісімдесят дві) гривні 26 копійок.

Запобіжний захід відносно обвинувачених під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обирався.

Інші, заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ананьївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: О.О.Желясков