Ухвала суду № 88628697, 12.09.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 500/3813/17

Провадження № 1-кп/500/102/19

У К Р А Ї Н А

УХВАЛА

про зміну запобіжного заходу

12 вересня 2019 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого – судді Волкова Ю.Р.,

за участю: секретаря судового засідання Кріпакова К.Т.,

учасники судового провадження:

прокурор Мерданський В.В.,

обвинувачені ОСОБА_1 ,

захисники Янковський В.Й., Іосип Т.М.,

провівши в місті Ізмаїл Одеської області відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160150001348, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ізмаїл Одеської області, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 31.05.2005р. Солігорським районним судом Мінської області за ч.1 ст. 140, ч.2 ст. 206, ст. 70 КК Республіки Білорусь у вигляді арешту строком на 6 місяців;

- 19.11.2007р. Ізмаїльським міськрайонний судом Одеської області за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік;

- 06.12.2008р. Ізмаїльським міськрайонний судом Одеської області за ч.1 ст. 187, ч.2 ст. 186, ст. 70 КК України, до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України долучено строк 1 місяць позбавлення волі за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду від 19.11.2007р. – позбавлення волі строком на 4 роки 1 місць;

- 23.10.2013р. Ізмаїльським міськрайонний судом Одеської області за ч.ю2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, з випробувальним терміном на 3 роки, 08.11.2016р. звільнений від відбуття покарання у зв`язку з закінченням випробувального терміну,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 України, уродженка м. Ізмаїл, Одеської області, з середньою освітою, не одружена, не працююча, має на вихованні двох малолітніх дітей, зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2 , раніше не судима

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 липня 2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13 вересня 2019 року.

Прокурором надано суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_1 строком на шістдесят днів, в якому прокурор посилається на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зникли, а саме є всі підстави вважати що при застосуванні до неї більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, вона може продовжити злочинну діяльність і вчиняти злочини, оскільки вона обвинувачується у вчиненні злочинів середньої тяжкості, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім наявності вищезазначених ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд оцінює також тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій ОСОБА_1 у разі визнання її винною у злочинах, у вчиненні яких вона обвинувачується; вік та стан її здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці її постійного проживання; відсутність у обвинуваченої постійного місця роботи та навчання; неодноразову неявку в судові засідання, а також наявність інших обвинувальних актів в провадженні суду.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник заперечують проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просить обрати більш м`який запобіжний захід, так як вона вагітна.

Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Частинами 3, 5 ст. 199 КПК, якими суд керується на підставі ч. 2 ст. 331 КПК, передбачено, що суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд також враховує засаду верховенства права, закріплену у ст. 8 КПК, та практику Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обов`язковому застосуванню під час кримінального провадження.

Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Європейського суду з прав людини зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, з урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_1 , а також того, що прокурор не довів усі обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, та не доказав того що неможливо обрати більш м`який запобіжний захід відносно обвинуваченої, враховуючи також стан здоров`я обвинуваченої (вагітність), суд дійшов висновку, з врахуванням всіх обставин справи, нових обставин, які давали б суду підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, немає, а тому суд обирає обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.

Керуючись ст. 171, 194, 199 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

У клопотанні прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Клопотання захисника та обвинуваченої ОСОБА_1 про обрання більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – задовольнити.

Обрати запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту строком дії до 09 листопада 2019 року з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 в період часу з 21:00 години до 09:00 години ранку наступної доби, а також із зобов`язанням ОСОБА_1 з`являтися до суду за першою вимогою.

Копію ухвали направити до Ізмаїльської установи виконання покарань № 22, начальнику Ізмаїльського відділення поліції ГУНП в Одеській області для виконання, прокурору Ізмаїльської місцевої прокуратури, обвинуваченій ОСОБА_1 та її захиснику – до відома.

ОСОБА_1 звільнити з під варти в залі суду.

Ухвала щодо зміни запобіжного заходу припиняє свою дію відносно обвинуваченої ОСОБА_1 – 09 листопада 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя