Ухвала суду № 88627903, 06.04.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Кримінальне провадження №1-кп/760/239/20

Справа № 760/9566/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2020 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Агафонова С.А.,

суддів Криворот О.О., Курової О.І.

за участі:

секретаря судового засідання Хробуст Д.В

прокурора Любімова В.М.

захисників Афендулової М.Г., Бабенка А.М., Журавльова С.А., Лапіна О.А., Нестеренка О.С., Ляшенка І.І.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 7 лютого 2020 року було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_5 ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 , а також продовжений запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_1 до 5 квітня 2020 р.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у виді домашнього арешту, а також висловив свою думку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 у зв`язку з наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Прокурор наголосив на тому, що ризики, що були присутні при обранні даних запобіжних заходів обвинуваченим, не зменшилися та продовжують діяти, а тому строк їх дії необхідно продовжити.

Захисник Афендулова М.Г. заперечувала проти продовження терміну тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , вказавши на недоцільність продовження дії запобіжного заходу з огляду на те, що ризики передбачені ст. 177 КПК України прокурором не доведені. Вказала про необхідність зміни на інший запобіжний захід в зв`язку із поширенням в Україні епідемії з COVID-19, що не пов`язаний із триманням під вартою. Також просила суд встановити обвинуваченому розмір застави у випадку якщо суд не прийде до висновку щодо можливості зміни запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_7 захисника Афендулову М.Г. підтримав.

Захисники та обвинувачені не заперечували щодо продовження строку дії запобіжних заходів у виді домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Захисник Ляшенко І.І. заявив клопотання про зміну порядку застосування запобіжного заходу, встановивши обвинуваченому ОСОБА_1 домашній арешт в нічний час.

Крім того, захисник Лапін О.А. подав суду клопотання від імені свого підзахисного ОСОБА_4 , в якому той просив змінити запобіжний захід з нічного домашнього арешту на особисте зобов`язання.

Заслухавши прокурора, обвинувачених, їх захисників, вивчивши клопотання захисника, обвинуваченого та прокурора, дослідивши матеріали справи, та враховуючи наявність обставин, що виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається прокурор у обвинувальному акті, дають достатні підстави суду вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, а саме: обвинувачені і досі можуть переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків та потерпілих, а отже, негативно вплинути на хід судового розгляду кримінального провадження, а для запобігання зазначених ризиків суд вважає недостатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Крім того, судом враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, у якому вони обвинувачуються, вік та стан здоров`я, репутацію обвинувачених. Так, серед злочинів, в якому обвинувачують ОСОБА_8 , є особливо тяжкий, за вчинення якого визначене покарання у виді до 12 років позбавлення волі.

Враховуючи вид та міру кримінальної відповідальності, що загрожує обвинуваченим, суд вважає і досі наявним ризик переховування від суду з метою уникнення від можливого покарання.

Даний ризик обумовлюється ще тим, що обвинувачений ОСОБА_7 є громадянином Грузії, в нього відсутні будь-які документи, які б давали йому правову підставу перебувати на території України. Як він зазначив під час розгляду даного питання, тримісячний термін його перебування в Україні вже сплив, а тому суд вважає, що обвинувачений може залишити територію України та не повернутись. Суд не сприймає як реальний стримувальний фактор наявність у обвинуваченого цивільної дружини та дитини, оскільки існує можливість виїзду їх до Грузії разом з обвинуваченим.

В своєму рішенні від 24 червня 2010 р. в справі «Велієв проти Російської Федерації», Європейський суд з прав людини зазначив: «Відносно небезпеки того, що заявник сховається, Європейський Суд зазначає, що протягом усього періоду утримання під вартою російські суди також посилалися на азербайджанське громадянство заявника як на підставу для припущення, що заявник може сховатися в разі свого звільнення. Європейський Суд визнає, що іноземне громадянство ув`язненого може бути значущим фактором при оцінці небезпеки того, що особа сховається.

Оскільки у заявника не було місця проживання на території Російської Федерації, яке російськими судами могло вважатися «постійним», Європейський Суд визнає: дійсно, існувала серйозна небезпека того, що заявник сховається в разі його звільнення з-під варти» (пункт 154 рішення).

Крім того, в судовому засіданні не допитані свідки, потерпілі, а тому суд вважає, що існує ризик того, що обвинувачені будуть незаконно впливати на них з метою зміни показань, що вони давали на досудовому слідстві та такими діями впливати на хід судового розгляду та встановлення об`єктивної істини в даному кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні декількох злочинів.

Крім того, в провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває обвинувальний акт, в тому числі стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а тому суд вважає, що існує ризик того, що перебуваючи на волі, ОСОБА_7 може вчиняти інші злочини або продовжити вчинення злочинів, у яких він обвинувачується та таким чином завадити даному судовому розгляду.

Крім того, враховуючи міру покарання, що може бути призначене судом обвинуваченому ОСОБА_1 , з урахуванням кримінального провадження, що знаходиться в Соснівському районному суді м. Черкаси, суд вважає наявним ризик того, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, а тому тільки цілодобовий домашній арешт може запобігти цьому ризику на даній стадії судового розгляду.

Дані обставини, на думку суду є достатнім приводом для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 та цілодобового домашнього арешту ОСОБА_1 .

Виходячи з цього, суд вважає, що підстави, в зв`язку з наявністю яких були обрані обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_1 запобіжні заходи не відпали, а ризики, передбачені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, не зменшилися. Разом з тим, суд погоджується із заявленою вимогою захисника Афендулової М.Г., що була підтримана обвинуваченим ОСОБА_9 , що обвинувачений достатньо довгий час тримається під вартою, а тому суд враховує позицію ЄСПЛ, що із спливом часу ризики втечі особи, яка перебуває під вартою, у випадку її звільнення зменшуються.

Крім того, на даний час в Україні та світі оголошена пандемія короновірусу COVID-19, що обумовлює підвищені ризики для здоров`я обвинуваченого в зв`язку із перебуванням в умовах СІЗО, а тому відповідно до норм ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне визначити йому розмір застави.

Відповідно до ч.5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи те, що сума вимагання, яку згідно пред`явленого обвинувачення, вимагали обвинувачені є досить великою (500000,00 дол. США), суд вважає, що необхідно встановити максимальний розмір застави, що передбачений ч.5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки саме такий розмір здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Разом з тим, зважаючи на те, що обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обрані запобіжні заходи у виді домашнього арешту, а прокурор звернувся із клопотанням про продовження саме цих запобіжних заходів, суд вважає за можливе продовжити його за клопотанням прокурора з огляду на зазначені ризики.

Суд не погоджується із думкою обвинуваченого ОСОБА_4 щодо того, що йому необхідно змінити запобіжний захід з нічного домашнього арешту на особисте зобов`язання, оскільки, як вже зазначалося вище, ризики, передбачені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, щодо нього не зменшилися, а той факт, що він планує перевестися на іншу посаду, в силу Закону не є підставою для зміни запобіжного заходу.

Виходячи з зазначеного, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

В задоволенні клопотання захисників Ляшенка С.О. та обвинуваченого ОСОБА_4 відмовити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із продовженням строку дії наступних обов`язків:

1) заборонити ОСОБА_1 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово.

АДРЕСА_2 ) зобов`язати ОСОБА_1 прибувати до Солом`янського районного суду м. Києва за кожною вимогою.

3) носити електронний засіб контролю.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_5 із продовженням строку дії наступних обов`язків:

1) заборонити ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 у період доби з 23.00 год. до 08.00 год.

2) зобов`язати ОСОБА_5 прибувати до Солом`янського районного суду м. Києва за кожною вимогою.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_2 із продовженням строку дії наступних обов`язків:

1) заборонити ОСОБА_2 залишати житло за адресою: АДРЕСА_4 у період доби з 22.00 год. до 07.00 год.

2) зобов`язати ОСОБА_2 прибувати до Солом`янського районного суду м. Києва за кожною вимогою.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 із продовженням строку дії наступних обов`язків:

1) заборонити ОСОБА_4 залишати житло за адресою: АДРЕСА_5 в період доби з 22.00 до 06.00

2) зобов`язати ОСОБА_4 прибувати до Солом`янського районного суду м. Києва за кожною вимогою.

3) не спілкуватися з іншими обвинуваченими, свідками, потерпілими.

Виконання ухвали доручити Солом`янському управлінню поліції ГУ НП в м. Києві, Дарницькому управлінню поліції ГУ НП в м. Києві, Деснянському управлінню поліції ГУ НП в м. Києві.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити ОСОБА_10 , 03.08.1992 альтернативний запобіжний захід у виді застави, встановивши його в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630600,00 грн. (шістсот тридцять тисяч шістсот грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача за ЄДРПОУ 26268059, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує до Солом`янського районного суду міста Києва.

У випадку внесення застави обвинувачений ОСОБА_11 має бути звільнений з-під варти та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_12 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити про це Солом`янський районний суд м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, останній зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити протягом 60 днів з моменту внесення застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Прокуратури м. Києва Любімова В.М., Коробкіну Н.М., Руденка О.М.

Строк дії ухвали в частині запобіжних заходів до 31 травня 2020 р. включно.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 7 квітня 2020 р. о 14.00

Головуючий С.А.Агафонов

Судді О.І. Курова

О.О.Криворот