Ухвала суду № 88626819, 14.03.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/4185/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" березня 2020 р. м.Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва Іваніна Ю.В., при секретарі Пнюшкову В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м.Києві Павкович М.П., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Радевичем В.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020100040001984 та додані до нього матеріали відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, з середньою технічною освітою, не працюючого, не військовозобов`язаного, не одруженого, маючого малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 01.03.2002 вироком Дніпровського районного суду м.Києва за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки;

- 17.06.2003 вироком Солом`янського районного суду м.Києва за ч.2 ст.187 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі;

- 19.08.2014 вироком Дніпровського районного суду м.Києва за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 28.03.2018 року по відбуттю строку покарання;

підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Назарука В.С.,

захисника адвоката Петрашенка В.П.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

14.03.2020 року слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Павкович М.П. звернулася до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020100040001984 відносно ОСОБА_1 .

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 12.03.2020, приблизно о 12-00 годині, ОСОБА_1 , перебував за адресою: АДРЕСА_4, де у нього виник умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме майна, що знаходиться в квартирах громадян, заздалегідь приготувавшись до скоєння злочину.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, знаходячись біля будинку АДРЕСА_4, ОСОБА_1 підійшов до третього під`їзду вказаного житлового будинку в пошуках квартири, яка б стала об`єктом злочинного посягання, де обрали об`єктом свого злочинного посягання квартиру №91 , що знаходиться на 8 поверсі вказаного вище будинку.

В подальшому, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та власники квартири відсутні за місцем проживання, використовуючи принесений на місце вчинення злочину інструмент та відчинивши замок вхідних дверей кв. 91 та проник всередину вищевказаної квартири.

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_4 , таємно викрав майно, належне потерпілому ОСОБА_3 , а саме: грошові кошти в розмірі 1000 доларів США в перерахунку 25620 гривень відповідно до курсу НБУ станом на 12.03.2020; грошові кошти в сумі 3000 гривень; PSP, вартістю 1000 гривень та мобільний телефон марки iPhone 7, вартістю 10000 гривень.

Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

На думку слідчого, обґрунтованість щодо підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: рапортом працівників поліції від 12.03.2020 року про затримання ОСОБА_1 ; протоколами огляду місця події від 12.03.2020 року; протоколом допиту потерпілого; протоколом допиту свідків; протоколом затримання особи в порядку ст.208 КПК України; речовими доказами.

Підозрюваний ОСОБА_1 , вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6-ти років.

Беручи до уваги те, що на даний час існують ризики, а саме:

-п.1 ст.177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_1 , будучи обізнаний про покарання може переховуватись від органів досудового розслідування, а в подальшому і від суду.

-п.4 ст.177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

-п.5 ст.177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_1 може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

-п.3 ч.1 ст.177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_1 , з метою уникнення покарання за кримінальне правопорушення, в якому він на цей час підозрюється може впливати свідків.

На думку слідчого, вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав і стверджував, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечував, просив застосувати до нього інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зокрема домашній арешт.

Захисник підозрюваного - адвокат Петрашенко В.П. також заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на відсутність ризиків, тісні соціальні зв`язки підозрюваного. Просив суд відмовити в задоволенні клопотання слідчого, оскільки воно є необґрунтованим та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Допитана в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона є цивільною дружиною підозрюваного ОСОБА_1 , який є батьком її дитини. На даний час вони проживають близько двох років разом однією сім`єю. ОСОБА_1 гарний батько та чоловік, він допомагає в побутових питаннях. Батьки ОСОБА_1 пенсіонери і потребують також догляду.

Вислухавши доводи та пояснення підозрюваного та його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, пояснення свідка ОСОБА_4 , та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Судом було встановлено, що 12.03.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України (кримінальне провадження №12020100040001984).

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Радевичем В.І., оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розпис підозрюваного та захисника щодо вручення їм копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а також копій матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.03.2020 року, ОСОБА_1 був затриманий 12.03.2020 року о 14-30 годині відповідно до ст.208 КПК України без ухвали слідчого судді. Тому, саме вказаний час є моментом затримання ОСОБА_1 у розумінні вимог ст.209 КПК України.

13.03.2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст.177 КПК України.

Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, наявними у справі допустимими доказами, а саме: рапортом працівників поліції від 12.03.2020 року про затримання ОСОБА_1 ; протоколами огляду місця події від 12.03.2020 року; протоколом допиту потерпілого; протоколами допиту свідків; протоколом затримання особи в порядку ст.208 КПК України; речовими доказами та іншими доказами в їх сукупності.

Крім того, в судовому засіданні стороною захисту відповідно до положень ч.5 ст.132 КПК України не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про необґрунтованість пред`явленої підозри.

При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, репутацію, вік та стан здоров`я, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у скоєні злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання до шести років позбавлення волі, раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, судимість за які не знята та непогашена у встановленому законом порядку, офіційно не працевлаштований, законних джерел доходу не має, на розгляді Дніпровського районного суду міста Києва та Голосіївського районного суду міста Києва перебувають кримінальні провадження відносно ОСОБА_1 за аналогічними фактами вчинення злочинів, а саме вчинення таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло потерпілих.

Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та застосувати до останнього запобіжний захід - тримання під вартою.

При цьому наявність характеризуючих даних про особу підозрюваного, зокрема тісні соціальні зв`язки, на що посилається сторона захисту, як на одну з підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого, на думку слідчого судді не виключають наявність зазначених вище ризиків, а також ризику продовження чи повторення протиправної поведінки.

Крім того, неможливість перебування особи під вартою внаслідок стану здоров`я встановлюється у визначеному законом порядку. Будь-які докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 страждає на хвороби, які унеможливлюють перебування його під вартою, слідчому судді не надані.

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_1 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

У частині 5 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналізуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, що регулює застосування інституту застави, зокрема виключно повноваження суду у вирішенні цього питання при застосуванні даного запобіжного заходу як альтернативи триманню під вартою, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , його підвищену суспільну небезпеку, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу, як того вимагають вимоги ч.4 ст.182 КПК України, та наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про можливість визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу, однак в розмірі, який перевищує вісімдесят і становить сто п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження,

- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- докласти зусиль до пошуку роботи;

- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

- носити електронний засіб контролю.

Саме такий розмір застави та зазначені вище обов`язки у разі її внесення, на думку слідчого судді, не є непомірним з урахуванням всіх обставин справи, захищеного законного інтересу, тяжкості злочину, що інкримінується підозрюваному, і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку підозрюваного під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання підозрюваним обов`язків (вказаний висновок відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеному у рішенні по справі «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009).

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись, ст.ст.3, 176-178, 182-184, 194, 196, 206-208, 309, 372, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м.Києві Павкович М.П., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Радевичем В.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019100040009304 відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 (шістдесят) днів.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу в розмірі 304050 (триста чотири тисячі п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Роз`яснити, що ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії ухвали внести заставу у вказаному розмірі у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м.Києва (одержувач - ТУДСАУ в місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, МФО - 820172, банк одержувач - Державна казначейська служба України м.Київ, розрахунковий рахунок №37318005112089).

У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_1 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження,

- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- докласти зусиль до пошуку роботи;

- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

- носити електронний засіб контролю.

Встановити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту винесення ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 14-30 години 12 березня 2020 року.

Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захиснику та направити для виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому кримінальному правопорушенні.

Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 09-00 годині 17 березня 2020 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду

м.Києва Ю.В. Іваніна