Ухвала суду № 88626795, 18.03.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/4345/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" березня 2020 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Яровенко Н.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець Вадима Валентиновича про визнання публічних торгів недійсними.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 березня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання.

Одночасно з подання позову до суду позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 60881740 від 13 грудня 2019 року за для унеможливлення відчуження майна, що є об`єктом прилюдних торгів за протоколом № 468877 від 06 березня 2020 року, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява про забезпечення позову обґрунтована наступними обставинами. Позивач звернувся до суду із позовом до ДП «СЕТАМ» та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець В.В. про визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколу про проведення прилюдних торгів. З метою унеможливлення відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та забезпечення виконання позовних вимог за позовною заявою, необхідним є зупинення вчинення приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравцем В.В. вчинення будь-яких дій направлених для реалізації майна, що було реалізовано під час проведення електронних торгів. Отже в даному випадку існує гостра необхідність у забезпеченні позову.

Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Згідно із п. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд, дослідивши заяву та надані до неї матеріали, матеріали позовної заяви, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 149, п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України, забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У п. 4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушенні у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Отже, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно ч. 11 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Відповідно до протоколу № 468877 проведення електронних торгів, торги за лотом № 406567 (місцезнаходження майна АДРЕСА_2 ) вважаються такими, що відбулися 06 березня 2020, переможець торгів «учасник 9».

Крім того, сам позивач в своїй заяві зазначає, що вище вказано майно було реалізовано під час проведення електронних торгів.

Однак, позивачем не було надано до суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що забезпечення позову шляхом зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 60881740 від 13 грудня 2019 року за для унеможливлення відчуження майна, є доцільним видом заходу забезпечення позову, оскільки майно, яке було об`єктом прилюдних торгів вже реалізовано.

За таких обставин підстави для забезпечення позову відсутні, а тому у задоволені заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 150, 153, 259, 260, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали суду складено 18 березня 2020 року.

Суддя Н.О. Яровенко