Рішення № 88625113, 06.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/296

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2020 року м. Київ № 826/2696/18

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2017Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.08.2017 №0001791311, №0001781311, №0001821311, №0001841311, №0001871311, №0001881311, рішення від 30.08.2017 №0001861311 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 30.08.2017 №35.

В судовому засіданні 14.11.2018 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно з ч. 3 ст. 194 КАС України.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 08.05.2007 р., код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; Код КВЕД 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в Оболонсткому районі м. Києва Головного управління ДПС у м. Києві.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст.77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, пп. 13.1.2 п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про збір на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", наказу від 03.07.2017 р. №5906, наказу від 26.07.2017 р. №7018 та плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на ІІІ квартал 2017 р. Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., дотримання законодавства про укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., про що складено акт перевірки від 09.08.2017 р. №1038/26-15-13-11-3072417910.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення:

п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 182 815, 4 грн. за 2016 р.;

п. 16 прим 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, внаслідок чого донарахуванню підлягає військовий збір за 2016 р. в розмірі 15 234, 62 грн.;

п. 291.4 ст. 291, п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України, внаслідок чого не нараховано та не сплачено єдиний податок за 2014 р. у розмірі 49 882, 05 грн.;

аб. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", внаслідок чого не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу за 2016 р. у розмірі 58 633, 79 грн.;

п. 181.1 ст. 181, п. 183.2 ст. 183, ст. 187, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого не визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 173 773 грн., а саме, по періодах: серпень 2016 р. - 39 783 грн., вересень 2016 р. - 17 555 грн., жовтень 2016 р. - 21 734 грн., листопад 2016 р. - 33 451 грн., грудень 2016 р. - 61 250 грн.;

п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", внаслідок чого здійснювалася господарська операція без використання РРО на суму 209195, 32 грн.;

п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637, внаслідок чого не оприбутковано готівку у книгах обліку розрахункових операцій у сумі 209 195, 32 грн.;

п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого здійснювалося неналежне ведення книги обліку доходів і витрат.

До вказаних висновків контролюючий орган дійшов з огляду на наступне.

Згідно з п. 2.1.2 акту перевірки позивачем подано до ДПІ у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2016 р. (28.02.2017 р. №9270561224), згідно з якою валові доходи складають 2 288 250 грн.

За результатами перевірки згідно з наданими первинними документами (банківськими виписками, книг КОРО) фактична сума доходів у 2016 р. складає 2 076 129 грн. згідно наведеного переліку контрагентів, тобто, встановлено завищення валових доходів за 2016 р. на суму 212 120, 91 грн., чим порушено п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України.

Згідно з книгами КОРО обсяг доходу із здійснення розрахункових операцій у 2016р. складає 361 374, 54 грн., згідно з банківськими виписками на розрахунковий рахунок надійшла сума від здійснення розрахункових операцій у розмірі 570 569, 86 грн. (еквайринг - 287 569, 86 грн., торгова виручка - 283 000 грн. Таким чином, на розрахунковий рахунок вносились готівкові кошти із призначенням платежу "торгова виручка" від здійснення господарської діяльності без використання РРО у сумі 209 195, 32 грн.

Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку до податкової декларації, встановлено віднесення до складу валових витрат витрат на придбання продуктів харчування, напоїв алкогольних та безалкогольних, канцелярських та хоз.товарів, посуду, оренди приміщення, оплата праці найманих працівників, сплачені податки.

Згідно з поданою до ДПІ у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкової декларації про майновий стан та доходи за 2016 р. (28.02.2017 р. №9270561224) валові витрати складають 2 150 459, 34 грн. Проте, за результатами перевірки та згідно з наданими до перевірки первинними документами фактична сума витрат за 2016 р., безпосередньо пов`язана з отриманням доходу (з урахуванням інших витрат, в які було включено вартість придбання товарно-матеріальних цінностей) складає 922 697, 32 грн., тобто, сума 1 227 762, 02 грн. у розрізі валових витрат є неправомірною (перевищення 447 642, 89 грн.).

Також у 2016 р. позивач займався діяльністю ресторанів, наданням послуг мобільного харчування, що передбачає реалізацію виготовленої продукції. До перевірки не надано калькуляцію на виготовлення того чи іншого блюда або напоїв, тому неможливо вирахувати собівартість реалізованих товарів.

Позивач згідно з книгою обліку доходів і витрат включав до складу валових витрат закуплену продукцію по першій події, тобто, по списанню коштів з розрахункового рахунку, а не від реалізації продукції, тому неможливо визначити, які саме витрати були фактично понесені при виготовленні продукції та пов`язані з отриманням доходу (780 119, 13 грн.).

З урахуванням викладеного встановлено заниження оподатковуваного доходу за 2016 р. на суму 1 015 641, 11 грн.

З розрахунку 18% податку, передбаченого п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України податок на прибуток за 2016 р. складає 207 617, 72 грн. З врахування сплати 24 802, 32 грн. сума донарахованого податку становить 182 815, 4 грн.

Згідно з п. 2.2 акту перевірки донарахуванню підлягає і сума військового збору в розмірі 15 234, 62 грн. (з розрахунку 1,5% з 1 153 431, 77 грн. чистого оподатковуваного доходу), на підставі п. 16 прим 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. (з нарахованої суми 17 301, 48 грн. сплачено 2 066, 86 грн.)

Протягом періоду з 01.01.2014 р. по 30.09.2015 р. позивач як фізична особа-підприємець перебував на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група) та сплачував до Державного бюджету України єдиний податок.

З 01.10.2015 р. позивач перебуває на загальній системі оподаткування.

Згідно з п. 2.3.2 акту перевірки встановлено заниження обсягу доходу за 2014 р., а саме: позивачем у податковій декларації платника єдиного податку за 2014 рік задекларовано дохід у розмірі 1 994 189, 09 грн.

Відповідно до руху коштів по розрахункових рахунках встановлено, що отриманий дохід від надання послуг у сфері транспорту складає 2 991 830, 17 грн., тобто, його занижено на 997 641, 08 грн.

З врахуванням положень п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України позивачу донараховано 49 882, 05 грн. податкових зобов`язань з єдиного податку за 2014 р. (997 641, 08 грн. х 5%).

В результаті допущених порушень податкового законодавства, відображених у п. 2.1.4 акту перевірки, встановлено заниження оподатковуваного доходу за 2016 р. на 944 236, 45 грн.

Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34, 7%, 22%, встановлено порушення аб. 3 ч. 8, ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", внаслідок чого не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу за 2016 р. у розмірі 58 633, 79 грн.

У періоді з 11.08.2016 р. по 31.12.2016 р. позивач не був платником ПДВ, а за наслідками перевірки було встановлено, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищила 1 000 000 грн. (без урахування ПДВ).

Станом на 09.08.2016 р. позивач на порушення вимог п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України не зареєструвався платником ПДВ, за період з серпня 2016 р. по грудень 2016 р. позивач декларації з ПДВ не подавав.

На порушення ст. 187 Податкового кодексу України позивачем не визначено базу оподаткування з податку на додану вартість у розмірі 868 867, 09 грн., а саме, по періодах: серпень 2016 р. - 198 915 грн. (39 783 грн. ПДВ), вересень 2016 р. - 877 777, 53 грн. (17 555 грн. ПДВ), жовтень 2016 р. - 108 668, 88 грн. (21 734 грн. ПДВ), листопад 2016 р. - 167 255, 15 грн. (33 451 грн. ПДВ), грудень 2016 р. - 306 250, 53 грн. (61 250 грн. ПДВ); не сплачено ПДВ у розмірі 173 773 грн.

При перевірці дотримання вимог законодавства з питань здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, встановлено здійснення господарської діяльності у сфері готівкового обігу без використання РРО.

Згідно з книгами КОРО обсяг доходу із здійснення розрахункових операцій у 2016 р. складає 361 374, 54 грн., згідно з банківськими виписками на розрахунковий рахунок надійшла сума від здійснення розрахункових операцій у розмірі 570 569, 86 грн. (еквайринг - 287 569, 86 грн., торгова виручка - 283 000 грн.

Таким чином, на розрахунковий рахунок вносились готівкові кошти із призначенням платежу "торгова виручка" від здійснення господарської діяльності без використання РРО у сумі 209 195, 32 грн., чим порушено п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", не оприбутковано готівку у вказаному розмірі на порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637.

Позивачем 15.08.2017 р. подано зауваження на акт перевірки, які не враховано згідно з листом Головного управління ДФС у м. Києві від 23.08.2017 р. №1190/К/26-15-13-11-11.

За наслідками податкової перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.08.2017р. -

№0001781311, згідно з яким за порушення п. 177.2 ст. 177, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України позивачу донараховано податкового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 228 519, 25 грн., з них 182 815, 4 грн. основного зобов`язання та 45 703, 85 грн. штрафних санкцій;

№0001791311, згідно з яким за порушення п. 16 прим 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України позивачу донараховано податкове зобов`язання з військового збору в розмірі 19 043, 27 грн., з них 15 234, 62 грн. основного зобов`язання та 3 808, 65 грн. штрафних санкцій;

№0001821311, згідно з яким на порушення п. 181.1 ст. 181, п. 183.2 ст. 183, ст. 187, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України позивачу донараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 217 216, 25 грн., з них 173 773 грн. основного зобов`язання та 43 443, 25 грн. штрафних санкцій;

№0001841311, згідно з яким за порушення п. 291.4 ст. 291, п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України позивачу донараховано податкове зобов`язання зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 62 352, 56 грн., з них 49 882, 05 грн. основного зобов`язання та 12 470, 51 грн. штрафних санкцій;

№0001871311, яким за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637 до позивача застосовано штраф в розмірі 1 045 977, 6 грн.

№0001881311, яким за порушення п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до позивача застосовано штраф у розмірі 1 грн.;

рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30.08.2017 №0001861311, яким за порушення аб. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" позивачу донараховано зобов`язання зі збору у розмірі 58 633, 79 грн. та 5863, 38 грн. штрафних санкцій;

вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 30.08.2017 №35, згідно з якою позивачу нараховано 58 633, 79 грн. зобов`язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - вважає вказані рішення протиправними та просить їх скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що контролюючим органом не наведено жодного аргументу на підтвердження висновку про те, що у 2014 р. ним отримано дохід у розмірі 2 991 830, 17 грн., хоча у декларації вказана сума 1 994 189, 09 грн.

Посилання на аналіз банківських виписок не може бути визнане обґрунтованим, оскільки відповідачем не враховано, що кошти у розмірі 1 077 000 грн. отримані як поворотна фінансова допомога, що підтверджується копією договору №2 про надання поворотної фінансової допомоги від 05.07.2013 р. та копіями листів про зміну цільового призначення коштів.

Платежі проводилися у березні, травні, червні 2014 р. рівними частинами, і в подальшому позивач повернув вказані кошти, що підтверджується довідкою ТОВ "Оптимальні логістичні системи".

Оскільки згідно з п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України сума поворотної фінансової допомоги до складу доходу не включається, висновок відповідача щодо заниження податкових зобов`язань з єдиного податку за 2014 р. на суму 49 882, 05 грн. є протиправним.

Також позивач не погоджується з висновком контролюючого органу щодо заниження податку на доходи фізичних осіб за 2016 р. на суму 1 015 641, 11 грн., оскільки вказана сума також розрахована на підставі банківських виписок без аналізу первинних документів.

Зокрема, сума 980 000 грн. є поворотною фінансовою допомогою, отриманою від ТОВ "СВАН ТРАНС", що підтверджується копією договору від 05.01.2016 р. №05/01/16 та копіями листів про зміну цільового призначення.

Станом на день звернення до суду фінансова допомога не була повернута, оскільки строк її повернення не настав, що підтверджується додатковою угодою від 05.02.2016 р.

Сума 283 000 грн. є власними коштами позивача, якими він поповнив рахунок для здійснення безготівкових операцій.

Висновок акту перевірки про те, що згідно з банківськими виписками на розрахунковий рахунок надійшла сума від здійснення розрахункових операцій у розмірі 570 569, 86 грн. (еквайринг - 287 569, 86 грн., торгова виручка - 283 000 грн.), нічим не підтверджені, оскільки зроблені без посилання на конкретну банківську виписку.

Також позивач зазначає, що при складенні податкової декларації за 2016 р. було допущено помилку та невірно включено до складу доходів суми поворотної фінансової допомоги в розмірі 967 183, 23 грн. та власні кошти в розмірі 283 000 грн.

Щодо висновків про несплату військового збору та єдиного внеску в неповному обсязі за 2016 р., то ці рішення є похідними від висновку про заниження податку на доходи фізичних осіб за 2016 р., тобто, також є необґрунтованими.

Щодо порушення п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637, у вигляді внесення на розрахунковий рахунок готівкових коштів без використання РРО у сумі 209 195, 32 грн. та неоприбуткування готівки, то вказані кошти є власними коштами позивача, що вносилися на розрахунковий рахунок через термінали самообслуговування.

Вказані кошти також не відображені як дохід у Книзі обліку доходів і витрат за 2016р., що підтверджує той факт, що вони не є готівковою виручкою.

Позивач також зазначає, що можливість перерахування на розрахунковий рахунок ФОП власних заощаджень без включення таких коштів до доходу підтверджується численними роз`ясненнями контролюючих органів.

Висновок про те, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, протягом останніх 12 календарних місяців до серпня 2016 р., сукупно перевищила 1 000 000 грн. (без урахування ПДВ), у зв`язку з чим позивач мав зареєструватися платником ПДВ, подавати декларації та сплачувати податок, також не обґрунтований, оскільки в акті перевірки не наведено розрахунок по періодах, сумах, контрагентах, первинних документах, а загальна сума доходу позивача становила 825 945, 86 грн.

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до пп.62.1.3 п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України (в редакції станом на час проведення перевірки) податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно п.77.1, 77.2 ст. 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Планова виїзна перевірка Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., дотримання законодавства про укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., про що складено акт перевірки від 09.08.2017 р. №1038/26-15-13-11-3072417910. проведена на підставі плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на ІІІ квартал 2017 року згідно вказаних положень Податкового кодексу України, з передбачених законодавством підстав.

Щодо позовних вимог по суті суд зазначає наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0001841311 (порушення п. 291.4 ст. 291, п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України)

Згідно з п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (в редакції станом на 31.12.2014 р.) суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 3) третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб; обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень.

Згідно з п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку є: 1) для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно з п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг)

Контролюючий орган дійшов висновку про заниження позивачем обсягу доходу за 2014р., порівнявши дані податкової декларації платника єдиного податку за 2014 рік (задекларовано дохід у розмірі 1 994 189, 09 грн.) та рух коштів по розрахункових рахунках позивача (2 991 830, 17 грн.), різниця 997 641, 08 грн.

Позивач з вказаним висновком не погоджується, посилаючись на ту обставину, що сума 1 077 000 грн. отримана ним як поворотна фінансова допомога за договором №2 про надання поворотної фінансової допомоги від 05.07.2013 р., укладеного з ТОВ "Оптимальні логістичні системи", факт повернення вказаних коштів.

Тобто, позивач не заперечує ту обставину, що рух коштів по його рахунку за 2014р. свідчить про отримання ним додатково до задекларованих 1 994 189, 09 грн. ще 1 077 000 грн.

Згідно зі змістом акту перевірки та листа Головного управління ДФС у м. Києві від 23.08.2017 р. №1190/К/26-15-13-11-11 за наслідками розгляду зауваження позивача будь-яка інформація щодо надання договору №2 про надання поворотної фінансової допомоги від 05.07.2013 р., укладеного з ТОВ "Оптимальні логістичні системи", доказів повернення коштів, відсутня.

Також згідно зі змісту заперечень позивача до акту перевірки від 15.08.2017 р. посилання на вказані документи відсутнє.

Відповідно, контролюючий орган робив висновки перевірки та приймав оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001841311 без врахування вказаної інформації

Згідно зі змісту договору №2 про надання поворотної фінансової допомоги від 05.07.2013 р., укладеного з ТОВ "Оптимальні логістичні системи", копію якого позивачем долучено до матеріалів справи, в ньому визначено розмір поворотної фінансової допомоги (1 100 000 грн.), тоді як жодних інших умов, зокрема, в які строки і в якому розмірі надається допомога, не визначено

Згідно з наданими копіями листів ТОВ "Оптимальні логістичні системи" від 30.06.2014 р. №30/06-1, 25.03.2014 р. №25/03-1, від 30.04.2014 р. №30/04-1, від 31.05.2014р. №30/06-2, копії яких позивачем долучено до позову, фактично вказаною юридичною особою кошти з призначенням "поворотна фінансова допомога" на рахунок позивача не зараховувались, тоді як попередньо зараховано кошти з іншим призначенням, яке сторони домовились змінити.

Суд зазначає, що вказані докази не можуть бути належними для визначення перерахованих ТОВ "Оптимальні логістичні системи" коштів як поворотної фінансової допомоги, оскільки сторони не можуть на власний розсуд вільно міняти "заднім числом" призначення попередньо зарахованих коштів.

Якщо ТОВ "Оптимальні логістичні системи" перераховувалися кошти на рахунок позивача, це могло бути лише у зв`язку з виконанням взятих на себе договірних зобов`язань (що підтверджується банківськими виписками, залученими до матеріалів справи), які, у такому випадку, є не виконаними. Проте, позивач з цього приводу жодних пояснень не надає.

Крім того, подібна зміна призначення раніше перерахованих коштів тягне за собою зміни у бухгалтерському обліку позивача та потребує внесення змін до раніше поданої податкової звітності, про що позивач також жодних доказів не надає.

Щодо наданої копії довідки ТОВ "Оптимальні логістичні системи" від 15.05.2015 р. №15/05-1 про погашення боргу в розмірі 1 100 000 грн. за договором №2 від 05.07.2013р., то вказаний документ не може бути доказом повернення коштів, оскільки не є первинним документом, що підтверджує рух коштів.

Належним доказом повернення коштів позивачем можуть бути документи, передбачені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р №637, або Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22.

За таких обставин суд вважає обґрунтованим висновок контролюючого органу про заниження позивачем обсягу доходу за 2014р., що стало підставою для донарахування податкових зобов`язань з єдиного податку за 2014 р. на суму 49 882, 05 грн., а також застосування штрафних санкцій у розмірі 12 470, 51 грн. (25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання) згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Щодо податкових повідомлень-рішень №0001781311 (п. 177.2 ст. 177, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України), №0001791311 (п. 16 прим 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України), рішення №0001861311 (аб. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"), вимоги №35

Згідно з п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Згідно з п. 16 прим 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Згідно з аб. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Висновок контролюючого органу про заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2016 р. ґрунтується на висновку про завищення валових витрат на суму 1 227 762, 02 грн. (447 642, 89 грн. + 780 119, 13 грн.); оскільки їх підтверджена сума дорівнює 992 697, 32 грн., а сума доходу - 2 076 129, 09 грн., сума чистого оподатковуваного доходу становить 1 153 431, 77 грн. (фактично згідно з декларацією за 2016 р. його розмір визначено 137 790, 66 грн.), різниця - 1 015 641, 11 грн., на яку донараховано податкове зобов`язання.

Позивач, натомість, зазначає, що відповідачем не враховано ту обставину, що сума 980 000 грн. є поворотною фінансовою допомогою, отриманою від ТОВ "СВАН ТРАНС" на підставі договору від 05.01.2016 р. №05/01/16, а сума 283 000 грн. є власними коштами позивача, якими він поповнив рахунок для здійснення безготівкових операцій.

Тобто, позивач не заперечує ту обставину, що рух коштів по його рахунку за 2016р. свідчить про отримання ним додатково до задекларованих 2 076 129, 09 грн. (з врахуванням висновку про завищення валового доходу) 1 263 000 грн. (980 000 грн. + 283 000 грн.).

Згідно зі змістом акту перевірки та листа Головного управління ДФС у м. Києві від 23.08.2017 р. №1190/К/26-15-13-11-11 за наслідками розгляду зауваження позивача будь-яка інформація щодо надання договору від 05.01.2016 р. №05/01/16 про надання поворотної фінансової допомоги, укладеного з ТОВ "СВАН ТРАНС", відсутня.

Також згідно зі змісту заперечень позивача до акту перевірки від 15.08.2017 р. посилання на вказані документи відсутнє.

Відповідно, контролюючий орган робив висновки перевірки та приймав оскаржувані рішення без врахування вказаної інформації.

Згідно зі змісту договору від 05.01.2016 р. №05/01/16 про надання поворотної фінансової допомоги, укладеного з ТОВ "СВАН ТРАНС", копію якого позивачем долучено до матеріалів справи, в ньому визначено розмір поворотної фінансової допомоги (950 000 грн.), тоді як жодних інших умов, зокрема, в які строки і в якому розмірі надається допомога, не визначено. Додатковою угодою №1 від 05.02.2016 р. термін повернення поворотної фінансової допомоги визначено у два роки від 05.02.2016 р.

Станом на час прийняття рішення по справі (квітень 2020 р.) суду не надано доказів повернення вказаної суми.

Згідно з наданими копіями листів ТОВ "СВАН ТРАНС" від 23.01.2016 р., 31.03.2016 р., 30.04.2016 р., 30.06.2016 р., 31.07.2016 р., 31.08.2016 р., 30.09.2016 р., 31.10.2016 р., 30.11.2016 р., 31.12.2016 р., копії яких позивачем долучено до позову, фактично вказаною юридичною особою кошти з призначенням "поворотна фінансова допомога" на рахунок позивача не зараховувались, тоді як попередньо зараховано кошти з іншим призначенням, яке сторони домовились змінити.

Суд зазначає, що вказані докази не можуть бути належними для визначення перерахованих ТОВ "СВАН ТРАНС" коштів як поворотної фінансової допомоги, оскільки сторони не можуть на власний розсуд вільно міняти "заднім числом" призначення попередньо зарахованих коштів.

Якщо ТОВ "СВАН ТРАНС" перераховувалися кошти на рахунок позивача (1 374 483, 23 грн. за транспортні послуги (п. 2.1.2 акту перевірки)), це могло бути лише у зв`язку з виконанням взятих на себе договірних зобов`язань (що підтверджується банківськими виписками, залученими до матеріалів справи), які, у такому випадку, є не виконаними. Проте, позивач з цього приводу жодних пояснень не надає.

Крім того, подібна зміна призначення раніше перерахованих коштів тягне за собою зміни у бухгалтерському обліку позивача та потребує внесення змін до раніше поданої податкової звітності, про що позивач також жодних доказів не надає.

Щодо довідки ТОВ "Прайм Груп" від 12.02.2018 р. №1, згідно з якою вказане товариство, що здійснювало бухгалтерське супроводження діяльності позивача, зазначило про помилкове визначення у податковій декларації за 2016 р. 980 000 грн. у складі доходів, то помилки у податкових деклараціях виправляються в порядку ст. 50 Податкового кодексу України, а не шляхом надання довідок.

Щодо суми 283 000 грн. суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, у п. 2.1.2 акту перевірки, вказана сума визначена контролюючим органом як торгова виручка за результатами аналізу руху коштів, тоді як позивач зазначає, що це є власними коштами позивача, якими він поповнив рахунок для здійснення безготівкових операцій.

На підтвердження вказаної обставини позивач посилається на вищевказану довідку ТОВ "Прайм Груп" від 12.02.2018 р. №1, яка не є належним доказом по справі, оскільки не підтверджує внесення змін до податкової декларації, а також на факт відсутності інформації про вказану суму доходів у Книзі обліку доходів і витрат за 2016р.

З вказаного приводу суд зазначає, що відсутність інформації про надходження певної суми коштів у Книзі обліку доходів і витрат сама по собі не свідчить про те, що позивач цю суму коштів у якості доходу не отримував.

На підтвердження тієї обставини, що вказана сума є особистими коштами позивача, якими він поповнив рахунок для здійснення безготівкових операцій, необхідно надати докази, яким чином здійснено надходження вказаної суми на рахунок позивача, оскільки у кожної фінансової операції (зокрема, і щодо поповнення банківського рахунку) є платник та отримувач, а також конкретне призначення платежу згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 р. №2346-III.

Таких доказів, які були б належними в даному випадку, суду не надано.

За таких обставин суд вважає обґрунтованим висновок контролюючого органу про заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2016 р., що стало підставою для донарахування податкових зобов`язань за 2016 р. на суму 182 815, 4 грн., а також застосування штрафних санкцій у розмірі 45 703, 85 грн. (25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання) згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

В свою чергу, податкові зобов`язання з донарахування військового збору та єдиного внеску за 2016 р. з розмірі 19 43, 27 грн. (з них 15 234, 62 грн. основного зобов`язання та 3 808, 65 грн. штрафних санкцій) згідно з податковим повідомленням-рішенням №0001791311, 58 633, 79 грн. та 5863, 38 грн. штрафних санкцій згідно з рішенням №0001861311, вимогою №35 на суму 58 633, 79 грн., мають похідний характер від встановленого факту заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2016 р., тому підстави для їх скасування також відсутні.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0001821311 (п. 181.1 ст. 181, п. 183.2 ст. 183, ст. 187, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України)

Згідно з п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (в редакції станом на 31.12.2016 р.) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно з п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В даному випадку висновок контролюючого органу про невизначення позивачем суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 173 773 грн., а саме, по періодах: серпень 2016 р. - 39 783 грн., вересень 2016 р. - 17 555 грн., жовтень 2016 р. - 21 734 грн., листопад 2016 р. - 33 451 грн., грудень 2016 р. - 61 250 грн., ґрунтується на даних перевірки, згідно з якими валовий дохід від здійснення операцій з постачання товарів/послуг протягом 12 календарних місяців з 01.10.2015 р. по 31.07.2016 р. сукупно перевищує 1 000 000 грн.

Згідно з актом перевірки з 01.10.2015 р. позивач перейшов на загальну систему оподаткування; за період з 01.10.2015 р. по 31.12.2015 р. позивачем задекларовано 36 000 грн. оподатковуваного доходу, і щодо вказаної суми порушень не встановлено (п. 2.1.1 акту).

Щодо суми доходу за 2016 р., то вона визначена у розмірі 2 076 129, 09 грн. (з врахуванням висновку про завищення доходу).

При цьому, згідно зі змістом акту перевірки розрахунок контролюючого органу щодо доходу позивача за період з 01.01.2016 р. по 01.08.2016 р. відсутній.

В акті перевірки відсутній перелік господарських операцій з розбивкою по місяцях, з відповідним розрахунком доходу за вказаний період, що перевищує 1 000 000 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням викладеного у суду наявні підстави для висновку про протиправність вказаного податкового повідомлення-рішення та його скасування.

Щодо податкових повідомлень-рішень №0001871311, 0001881311 (п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637, п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг")

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. №265/95-ВР (в редакції станом на 31.12.2016 р.) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637 (чинне станом на 2016 р.) уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Контролюючий орган дійшов висновку про порушення вказаних положень законодавства, оскільки на розрахунковий рахунок вносились готівкові кошти із призначенням платежу "торгова виручка" від здійснення господарської діяльності без використання РРО у сумі 209 195, 32 грн.

Позивач, натомість, зазначає, що вказані кошти є власними коштами позивача, що вносилися на розрахунковий рахунок через термінали самообслуговування, не є доходом, і їх зарахування на рахунок не потребує використання РРО.

Згідно з наданими позивачами виписками з рахунку позивача за 2016 р. на його рахунок вносилися кошти з призначенням платежу "торгова виручка" (п. 2.8 акту перевірки), без внесення інформації до Книги обліку доходів і витрат за 2016р.

Об`єктом оподаткування фізичної особи підприємця, який перебуває на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме: виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку), виручка в натуральній (негрошовій формі); суми штрафів і пені, отримані від інших суб`єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов`язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Тобто, власні кошти, які фізична особа - підприємець зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.

При чому, питання про те, чи є конкретний факт зарахування коштів на банківський рахунок зарахуванням власних коштів чи виручки (дохід), має з`ясовуватися під час проведення перевірки шляхом встановлення, чи є зараховані кошти результатом здійснення господарської діяльності (реалізації товарів, послуг, тощо).

В даному випадку під час перевірки вказані обставини не встановлювалися; у наданих копіях банківських виписок відсутній платник (контрагент позивача), як це зазначено по інших платежах, здійснених від імені 3-х осіб.

За таких обставин суд вважає недоведеним та не встановленим факт отримання позивачем вказаних коштів як результат господарської діяльності, що викликає необхідність з використанням РРО.

Вказане є підставою для визнання протиправними та скасування вказаних рішень.

З врахуванням викладеного у суду наявні підстави для висновку про протиправність вказаного податкового повідомлення-рішення та його скасування.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням викладеного позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 30.08.2017 р. №0001821311, №0001871311, №0001881311.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, 39439980) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 6 563, 45 грн. судового збору.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 06.04.2020 р.