Ухвала суду № 88625090, 06.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/853

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення

06 квітня 2020 року м. Київ № 640/5329/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали суду про відкриття провадження у справі від 24 березня 2020 року в адміністративній справі №640/5329/20 за позовом

ОСОБА_1

до Міністерства освіти і науки України

про зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Міністерства освіти і науки України (надалі - відповідач), адреса: 01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 10, в якій позивач, з урахуванням позовної заяви в новій редакції, просить суд:

- зобов`язати відповідача врегулювати питання про видачу атестату про повну загальну середню освіту шляхом виконання покладених на нього функцій, вчиненням необхідних для того дій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2020 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та останньому наданий строк для усунення недоліків.

Зокрема, в ухвалі суду від 10 березня 2020 року було зазначено, що позивач в порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства України не обґрунтував, в чому саме полягає протиправна бездіяльність або які саме протиправні дії були вчинені відповідачем, що стало підставою для звернення останнього до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

16 березня 2020 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків разом з позовною заявою в новій редакції, в якій позивачем конкретизовано заявлені ним позовні вимоги, а також зазначено, що (мовою оригіналу) «з приводу атестату я надіслав відповідного листа на скриньку пані Міністр МОН, а також намагався зв`язатися телефоном, зазначеного на сайті mon.gov.ua. Успіху досягнуто не було», а також зазначено, що з боку МОН не надійшла «реакція» на надані позивачу суперечливі роз`яснення ХПТК та ККЗ.

Суд також звертає увагу, що в ухвалі суду від 10 березня 2020 року було зазначено, що у відповідності до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

В позовній заяві в новій редакції позивачем уточнено позовну вимогу, а саме, зазначено, що останній просить суд "зобов`язати відповідача врегулювати питання про видачу атестату про повну загальну середню освіту шляхом виконання покладених на нього функцій, вчиненням необхідних для того дій".

Проте, позивачем не зазначено у прохальній частині позовної вимоги, яка передує вимозі про зобов`язання вчинити дії (визнати протиправною бездіяльність або визнати протиправними дії).

У відповідності до частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Зважаючи на те, що сам зміст позовної заяви містить суперечливий виклад обставин, якими позивач обґрунтовує заявлені ним позовні вимоги, зокрема, в частині того, чи звернувся позивач до суду у зв`язку з неотриманням відповіді від самого відповідача, чи у зв`язку з відсутністю будь-якого реагування на листи ХПТК та ККЗ, з урахуванням положень частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з метою недопущення обмеження права позивача до доступу до правосуддя, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 24 березня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

У пункті 3 резолютивної частини вказаної ухвали суду зазначено: « 3. Повідомити позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.»

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Вказана норма Кодексу адміністративного судочинства України носить імперативний характер та не потребує додаткового тлумачення або роз`яснення.

При цьому, пунктом 7 резолютивної частини ухвали суду від 24 березня 2020 року суд зобов`язав позивача у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали суду подати на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва (01051, місто Київ, вулиця Петра Болбочана, будинок 8, корпус 1) письмові пояснення, в яких зазначити, в чому саме полягає протиправна бездіяльність або які саме протиправні дії були вчинені Міністерством освіти і науки України, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Суд ще раз звертає увагу на те, що вказані вимоги суду були зазначені й в ухвалі суду від 10 березня 2020 року, але не виконані позивачем.

Зважаючи на те, що такі недоліки не є достатніми підставами для повернення позовної заяви, оскільки чинним законодавством передбачено повноваження суду просити від сторін уточнюючих пояснень, тобто, вказані недоліки можуть бути усунуті при розгляді справи по суті, судом було прийнято рішення про відкриття провадження у справі.

Між тим, 31 березня 2020 року позивачем подано заяву про роз`яснення рішення, в якій останній вказав, що йому не є зовсім зрозумілим пункт 3 ухвали від 24 березня 2020 року, оскільки всі наявні докази вже подано, а також позивач просив роз`яснити пункт 7 ухвали в цілому.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

У відповідності до частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З урахуванням того, що ухвала суду про відкриття провадження у адміністративній справі №640/5329/20 від 24 березня 2020 року винесена у письмовому провадженні, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви позивача про роз`яснення рішення також у письмовому провадженні.

Так, у відповідності до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до частини 2 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

При цьому, суд звертає увагу, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення судового рішення незрозумілим стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Вказана стаття Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним судового рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення, можливість неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Суд зазначає, що роз`ясненню підлягають судові рішення у разі, якщо без такого роз`яснення їх тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання рішення в наслідок неясності його резолютивної частини. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні його змісту. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання судового рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст судового рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина судового рішення має відповідати його резолютивній частині.

Також роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто таке судове рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його нерозуміння під час виконання.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому його суть і не торкаючись питань, які не були предметом розгляду.

Так, судом встановлено, що пунктом 3 резолютивної частини ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі №640/5329/20 позивача повідомлено про його обов`язок, встановлений частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а пунктом 7 ухвали суду зобов`язано надати письмові пояснення, в яких зазначити, в чому саме полягає протиправна бездіяльність або які саме протиправні дії були вчинені Міністерством освіти і науки України, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Вказані пункти резолютивної частини ухвали суду від 24 березня 2020 року є зрозумілими, а їх зміст виключає можливість неоднакового тлумачення висновків суду.

За таких підстав та враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2020 року є зрозумілою, чіткою та такою, що не підлягає роз`ясненню, а тому заява позивача про роз`яснення судового рішення задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 241-246, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Клочкова