Рішення № 88625071, 06.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2020 року м. Київ № 640/18236/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метало-Літейний-Ресурс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метало-Літейний-Ресурс» (позивач, ТОВ «Метало-Літейний-Ресурс») звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ «Метало-Літейний-Ресурс» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві виключити ТОВ «Метало-Літейний-Ресурс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Метало-Літейний-Ресурс» зазначає про відсутність підстав для внесення його до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, а також про порушення ГУ ДПС у м. Києві порядку винесення рішення, оскільки позивач про існування такого рішення дізнався із квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних.

У відзиві на позовну заяву ГУ ДПС у м. Києві зазначає про те, що контролюючим органом дотримано порядок внесення до переліку платників податків, з огляду на що, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

На виконання п. 201.10 ст. 201 ПК України, за господарськими операціями з ПДВ ТОВ «Метало-Літейний-Ресурс» направляло податкові накладні на реєстрацію в ЄРПН. Згідно отриманих квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних позивача повідомлено про те, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1,6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» (Критерії № 959).

Для з`ясування обставин, позивач направив запит від 17.09.2018 про надання рішення про внесення ТОВ «Метало-Літейний-Ресурс» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

ГУ ДПС у м. Києві згаданий запит залишено без відповіді. Окрім того, посилань на згадане рішення не міститься також у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 10.12.2019 ГУ ДПС у м. Києві зобов`язано надати суду належним чином засвідчену копію рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Метало-Літейний-Ресурс» внесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Згадана ухвала також залишена відповідачем без уваги, на дату ухвалення даного рішення, витребуваний документ до суду не надійшов.

Позивач не погодився із рішенням відповідача та звернувся з позовом до суду. Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до п. 201.16 статі 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, чинна на час перебігу спірних правовідносин (Порядок № 117), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Слід також зазначити, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959 містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

При чому, якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, нормативно-правовими актами, якими керувався відповідач, зупиняючи реєстрацію податкових накладних, передбачено можливість внесення платника податків до переліку ризикових платників лише за умови проведення засідання Комісії та прийняття відповідного рішення, за його наслідками.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 також затверджено Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (Порядок роботи комісій).

Згідно з п. 4 Порядку роботи комісій, комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення (п. п. 22, 23 Порядку роботи комісій).

Із аналізу наведених норм убачається, що прийняття будь-якого рішення Комісією передбачає проведення засідання відповідно до Порядку роботи комісій зі складанням відповідного протоколу та прийняттям відповідного рішення.

При чому, таке рішення, як і будь-яке рішення суб`єкта владних повноважень, повинно відповідати критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України, а також вимогам Конституції України, Законів України та іншим нормативно-правовим актам, що не суперечать законам.

У той же час, відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За висновком суду, оскільки позивачу невідомо, а відповідач не надав жодних відомостей про оскаржуване рішення, а також копію самого рішення про внесення ТОВ «Метало-Літейний-Ресурс» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиків, наявні підстави вважати, що внесення до такого переліку відбулось із порушенням передбаченого порядку, без прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У той же час, можливість визнання протиправним та скасування такого акта можливе лише за його наявності. Оскільки відповідачем не надано та жодним чином не згадано реквізити оскаржуваного рішення, а суд дійшов висновку про відсутність такого рішення, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення про внесення ТОВ «Метало-Літейний-Ресурс» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості задоволенню не підлягає.

У той же час, оскільки ГУ ДПС у м. Києві порушено порядок внесення ТОВ «Метало-Літейний-Ресурс» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, зокрема, через відсутність рішення та протоколу засідання комісії, яка приймала таке рішення, зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві виключити ТОВ «Метало-Літейний-Ресурс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (ч. 4 ст. 245 КАС України).

Оскільки відсутнє рішення про внесення ТОВ «Метало-Літейний-Ресурс» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що виключає можливість визнати його протиправним та скасувати, визнанню протиправними підлягають саме дії відповідача, з огляду на порушення порядку внесення ТОВ «Метало-Літейний-Ресурс» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зважаючи на те, що відповідачем не доведено правомірність дій, звертаючи увагу на відсутність рішення про внесення до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд дійшов до висновку про задоволення позовної заяви частково із виходом за межі позовних вимог, шляхом визнання протиправними дії ГУ ДПС у м. Києві про внесення ТОВ «Метало-Літейний-Ресурс» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 72- 78, 90, 139, 241, 244, 246, 255, 257, 262, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метало-Літейний-Ресурс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо внесення Товариство з обмеженою відповідальністю «Метало-Літейний-Ресурс» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Метало-Літейний-Ресурс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метало-Літейний-Ресурс» судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві в розмірі 3842,00 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Метало-Літейний-Ресурс» (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 7, код ЄДРПОУ: 37546280).

Відповідач 1: Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 43141267).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко