Ухвала суду № 88625061, 03.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

03 квітня 2020 року м. Київ № 640/15584/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1 до 1. Кабінету Міністрів Украй, 2. Міністерства соціальної політики України, 3. Київського обласного центру зайнятості треті особи:1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, 2. Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

Через систему «Електронний суд» до суду надійшли матеріали від ОСОБА_1 з назвою «Позовна заява про оскарження нормативно-правового акта» до Кабінету Міністрів Украй, Міністерства соціальної політики України, Київського обласного центру зайнятості, у яких останній просив:

« 2. Визнати протиправною (незаконною та такою, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили) та скасувати:

- Постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2014 р. №90 «Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення»

- затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 14.06.2019 р. №945 Положення «Про Державну службу зайнятості» передбачене пунктом 4 вищезазначеної Постанови.

3. Скасувати Наказ Київського обласного центру зайнятості № 384-К «Про звільнення ОСОБА_1 »;

4. Поновити мене, ОСОБА_1 , на посаду директора Яготинського районного центру зайнятості з 03 серпня 2018 року;

5. Стягнути невиплачену заробітну плату, відпускні та середній заробіток за час вимушеного прогулу.».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2019 року позовна заява повернута заявнику.

18.12.2019 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2019 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2020 року визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №640/15584/19 та вказану справу передано на розгляд судді Добрівській Н.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2020 року справу прийнято до провадження судді Добрівської Н.А. та позовну заяву залишено без руху, надано строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

07.02.2020 року на виконання вимог ухвали суду позивач через канцелярію суду надіслав додаткові документи по справі.

Крім того, через канцелярію суду представником Київського обласного центру зайнятості надано клопотання про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 щодо поновлення строку на звернення до суду.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для відкриття провадження в адміністративній справі по даному позову, суд виходить з наступного.

Згідно п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

У ч.1 ст.122 КАС України зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У ч.5 ст.122 КАС України зазначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 оскаржує правомірність постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2014 року №90 та положення, затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 14.06.2019 року №945, а також наказ Київського обласного центру зайнятості № 384-К від 03.08.2018 року.

Судом встановлено, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.08.2018 року у справі №810/4662/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, Державної служби зайнятості, Київського обласного центру зайнятості, треті особи: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Міністерство Юстиції України, про зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.

Крім того, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2018 року у справі №320/5951/18 позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, Державної служби зайнятості, Київського обласного центру зайнятості, треті особи: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Міністерство юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.

Також, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2019 року у справі №320/634/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, Київського обласного центру зайнятості, третя особа Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправною та скасування Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2014 року №90 «Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення» та затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України 15.12.2016 року №1543 Положення «Про Державну службу зайнятості» передбачене п. 4 вищезазначеної постанови, поновлення на роботі на посаді директора Яготинського районного центру зайнятості та стягнення невиплаченої заробітної плати, відпустки та середній заробіток за час вимушеного прогулу - повернуто позивачу.

Отже, про порушення своїх прав свобод та інтересів позивач дізнався ще у вересні 2018 року.

ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що перебував на лікуванні на денному стаціонарі у лікаря невропатолога без оформлення лікарняного листа, перебував на лікуванні у зубного лікаря у зв`язку з набуханням щоки, перебував на обстеженні та лікуванні у лікаря терапевта, а також на даний час знаходиться на постійному лікуванні після загострення хвороби і різких болей на ділянці від нижньої до верхньої частини живота і тому не мав можливості звернутись до суду.

Однак, суд критично ставиться до викладених тверджень позивача, та визнає вказані пояснення не достатніми для обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, зважаючи на тривалий термін такого пропуску, а саме: період з вересня 2018 року по 16.08.2019 року (день звернення до суду), а також відсутність належних доказів на підтвердження викладених доводів.

Крім того, судом також взято до уваги копію витягу з програмного продукту ЄІАС.NЕТ - додаток 1 до персональної картки № 026319012400016 «Відвідування центру зайнятості / філії центу зайнятості», відповідно до якої позивач в період з січня 2019 року по травень 2019 року неодноразово відвідував центр зайнятості.

Дану позовну заяву зареєстровано канцелярією суду 16.08.2019 року.

Таким чином, враховуючи дату звернення позивача до суду з даним позовом 16.08.2019 року (зареєстровано канцелярією суду), позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого ч.5 ст.122 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.

Водночас, суд попереджає позивача про те, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

При цьому, судом також враховано зміст ч.3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у якій зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із продовженням встановленого позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого ч.5 ст.122 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.

Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та керуючись ст.160, ст.161, ч.1 ст.169, ст.243, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків до 27 квітня 2020 року.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська