Ухвала суду № 88624648, 06.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

06 квітня 2020 року м. Київ № 640/7228/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., розглянувши у письмовому порядку заяву позивача про забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: Президент України, Офіс Генерального прокурора, Міністерство юстиції України, Міністерство фінансів України, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерство соціальної політики України, про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява про забезпечення позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: Президент України, Офіс Генерального прокурора, Міністерство юстиції України, Міністерство фінансів України, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерство соціальної політики України, у якій просить до набрання законної сили рішенням по суті:

- зупинити дію постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 175 «Деякі питання реалізації законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури»;

- заборонити будь-яким іншим особам вчиняти дії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 175 «Деякі питання реалізації законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», у тому числі пов`язані із ліквідацією Національної академії прокуратури України та звільненням її працівників.

Також, через канцелярію суду від представника відповідача надійшло заперечення на заяву про забезпечення позову, у якій наголошує на неприпустимості застосування заявлених заходів, у задоволенні заяви просить відмовити.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, а також наявні у матеріалах справи документи суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Слід зауважити, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Статтею 151 КАС України визначено вичерпний перелік заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У заяві про забезпечення позову, ОСОБА_1 просить зупинити нормативно-правовий акт та заборонити іншим особам вчиняти дії.

В обґрунтування поданої заяви позивач наводить доводи очевидної протиправності оскаржуваної постанови, оскільки: (1) у порушення порядку, така постанова не була попередньо внесена до проекту порядку денного чергового засідання Кабміну, (2) існують обґрунтовані сумніви того, що проект постанови розглядався на засіданні відповідного урядового комітету та погоджувався усіма заінтересованими органами, (3) оскаржувана постанова не узгоджена з Фондом державного майна України, стосовно державного майна, яке перебуває на самостійному балансі Національної академії прокуратури України, (4) НАПУ має статус Національної, згода на її ліквідацію Президентом України не надавалась, (5) у додатку 2 до оскаржуваної постанови не визначено розміри посадових окладів викладацьких посад та посад наукових працівників Тренінгового центру прокурорів України.

На підтвердження заявлених доводів, позивач посилається на відповіді третіх осіб стосовно їх участі у процедурі погодження оскаржуваної постанови.

Так, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Необхідно зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

У розумінні КАС України, поняття очевидної протиправності передбачає можливість дійти висновку про невідповідність дій, бездіяльності, нормативно-правового акта або акта індивідуальної дії нормам чинного законодавства, без встановлення усіх або великої кількості обставин, що мають значення для надання оцінки, зокрема, постанові Кабінету Міністрів України щодо її правомірності або протиправності.

Оскільки для можливості вирішення заявленого питання необхідно дослідити велику кількість документів, спеціальних нормативно-правових актів та заслухати пояснення учасників справи, оскаржувана постанова не містить ознак очевидної протиправності.

У той же час, кваліфікувати оскаржувану постанову як правомірну або протиправну суд може лише за наслідками розгляду справи по суті.

За таких обставин, позивач, фактично, просить суд визнати оскаржувану постанову протиправною до вирішення справи по суті, що не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства та метою інституту забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суду не завжди може бути відомо про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, інших осіб, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.

Зважаючи на відсутність належних підстав для забезпечення позову шляхом, заявленим позивачем, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 150- 154, 241, 243, 256, 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко