Рішення № 88623473, 26.03.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20158/19

провадження № 2/753/3646/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"26" березня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецька О.Р.,

при секретарі - Осадчу М.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженняу відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 21.07.2015 року по вул. Дарницьке шосе в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , власник ОСОБА_1 та автомобіля «Daewoo Lacetti», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , наслідок чого був пошкоджений автомобіль «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 . На дату ДТП ОСОБА_2 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 31.08.2015 року, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.Відповідно до звіту № 1045 складеного ФОП ОСОБА_3 вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП власнику автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 складає 227 326 грн. 72 коп. У зв`язку з тим, що зазначена шкода не була відшкодована особисто винуватцем ДТП, МТСБУ виплатило ОСОБА_1 відшкодування в сумі 50 000 грн. Зазначає, що згодом позивачу стало відомо, що постановою Апеляційного суду м. Києва від 01.04.2016 р. було скасовано постанову Дарницького районного суду м. Києва від 31.08.2015 року, та закрито провадження у справі стосовно ОСОБА_2 у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 відсутня, позивач набув права на повернення безпідставно сплачених відповідачу коштів в сумі 50 000 грн., що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08.11.2019 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов просив задовольнити, не заперечуючи проти постановлення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч.ч.7,8 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України за згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.07.2015 року по вул. Дарницьке шосе в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , власник ОСОБА_1 та автомобіля «Daewoo Lacetti», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , наслідок чого був пошкоджений автомобіль «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 .

На дату ДТП ОСОБА_2 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 31.08.2015 року, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. (а.с.9)

Відповідно до звіту № 1045 складеного 31.07.2015 р. ФОП ОСОБА_3 вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП власнику автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 складає 227 326 грн. 72 коп. (а.с.8)

Враховуючи, що на дату ДТП , ОСОБА_2 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСОБА_1 , з метою отримання відшкодування звернувся з відповідною заявою до МТСБУ.

Згідно п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього закону та майну, яке знаходилось в такому транспортному засобі.

Судом встановлено, що у зв`язку з настанням події, передбаченої п.п. «а`п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ здійснило виплату відшкодування ОСОБА_1 в розмірі 50 000 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 9256рв від 28.11.2016 року.(а.с.11)

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 01.04.2016 р. було скасовано постанову Дарницького районного суду м. Києва від 31.08.2015 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП , та закрито провадження у справі стосовно нього у зв`язку із відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення. (а.с.14-15)

Як зазначено в позові, про постанову Апеляційного суду м. Києва від 01.04.2016 р. позивач дізнався після сплати відшкодування ОСОБА_1 , підчас судового розгляду іншої справи.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не настала, у зв`язку із тим, що судом встановлено відсутність в його діяхвини у скоєнні ДТП та складу адміністративного правопорушення.

Згідно частин 1-2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зі змісту статті 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту.

Отже, сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Слід також звернути увагу на вимоги пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України, відповідно до яких положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Отже, зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виникають також у зв`язку з договірними правовідносинами, що існували раніше, як результат їх трансформації.

Вищевказане в повній мірі відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом України в постанові від 04.10.2017 року у справі № 6-1216цс17.

Таким чином, відповідачу безпідставно було сплачено відшкодування в сумі 50 000 грн.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача коштів в розмірі безпідставно сплаченого відшкодування в сумі 50 000 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд вважає, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог, у зв`язку із чим позов слід задовольнити.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1212 ЦК України, ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 12, 76-81, 141, 265, 268, 280-289 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, 8) грошові кошти в сумі понесених витрат в сумі 50 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (р/р НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, 8) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА