Постанова № 886229, 22.08.2007, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "22" серпня 2007 р. Справа №12/5246-А

за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, м. Хмельницький

до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

про стягнення 2460,02 грн.

Суддя Шпак В. О.

при секретарі судового засідання Кобріній О. В.

За участю представників сторін:

від позивача - Стельмах О. В. за довіреністю № 3258/06 від 28.03.2006 р.,

від відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Позивач - управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, м. Хмельницький, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - приватного підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 2460,02 грн. заборгованості по сплаті страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2006 р.

Повноважний представник позивача у судовому засіданні 22.08.2007 р. позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, обґрунтовуючи останні обставинами викладеними у позовній заяві та доданих до неї документах.

Відповідач, незважаючи на належне повідомлення про дату, час та місце засідання суду, (повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендоване) № НОМЕР_2) повноважного представника не направив, причин неявки не повідомив, вимог ухвали суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 18.07.2007 р. не виконав, письмового заперечення проти позовних вимог не надав.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

ОСОБА_1, м. Хмельницький, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа виконавчим комітетом Хмельницької міської Ради 05.10.2004 р., номер запису про державну реєстрацію НОМЕР_3 (свідоцтво серії НОМЕР_4).

Приватний підприємець є страхувальником та платником страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Станом на 27.06.2007 р. заборгованість ПП ОСОБА_1. по сплаті страхового внеску до управління ПФУ у м. Хмельницькому склала 2460,02 грн. (недоїмка). Зокрема, суму страхового внеску у розмірі 2509,02 підприємцем самостійно визначено у поданому до управління Пенсійного фонду України розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2006 р., з них сплачено 49,00 грн.

05.06.2007 р. управління ПФУ у м. Хмельницькому відповідачу було виставлено вимогу про сплату боргу за № НОМЕР_5. (2509,02 - 49,00). Дану вимогу відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендоване) № НОМЕР_6 приватним підприємцем отримано 19.06.2007 р.

Оскільки у добровільному порядку суму заборгованості у розмірі 2460,02 грн. відповідачем погашено не було, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення останньої.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

Відповідно ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі -Закону), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

За п. 6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Нормами ст. 106 зазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Судом приймається до уваги те, що відповідачем у поданому розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування самостійно визначено розмір внесків, вимоги про сплату заборгованості в установленому законом порядку оскаржено та скасовано не було, доказів погашення суми боргу суду не надано.

За таких обставин, позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 14, 69-71, 86, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п. 6,7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -

ПОСТАНОВИВ:

Позов управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, м. Хмельницький до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький про стягнення 2460,02 грн. заборгованості задоволити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (м. Хмельницький, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому (м. Хмельницький, вул. Театральна, 12, код ЄДРПОУ 01526313) заборгованість в розмірі 2460,02 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят гривень 02 копійки).

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи

Суддя В.О. Шпак

Віддрук. 3 прим.:1 -до справи,2 -позивачу,3 -відповідачу.