Ухвала суду № 88621786, 18.03.2020, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/573/17

УХВАЛА

18 березня 2020 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі головуючої судді Керекези Я.І., за участі секретаря судових засідань Ткалі І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про відстрочення виконання постанови суду по цивільній справі № 373/573/17 за позовом ОСОБА_1 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», третя особа: генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» Лукашевич О.М. про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду даним позовом.

Постановою Київського апеляційного суду від 12.02.2020, скасувавши рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01.11.2019, позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано незаконним та скасовано накази про застосування до позивача дисциплінарних стягнень, про звільнення позивача, поновлено його на посаді, стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 708897 грн. 28 коп. та моральну шкоду 5000 грн., допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку.

10.03.2020 генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення в частині стягнення коштів. В заяві посилається на відсутність на рахунках НІЕЗ «Переяслав» (КЕКВ 2800) необхідних для сплати коштів, необхідністю внесення змін до кошторису Заповідника, що здійснюється за погодження з Міністерством культури, молоді та спорту України.

Представник відповідача та третя особа до суду не з`явилися, будучи повідомленими належним чином про день та час розгляду заяви. Будь-яких заяв чи клопотань не направили.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заперечують проти задоволення заяви. Посилаються на те, що доводи генерального директора НІЕЗ «Переяслав» про неможливість виконати рішення суду через відсутність коштів не відповідають дійсності, не підтверджуються належними та допустимими доказами та спростовуються листом Переяслав-Хмельницького УДКС України Київської області. Відповідач умисно не виконує рішення суду.

Судом встановлено наступне.

Постановою Київського апеляційного суду від 12.02.2020, скасувавши рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01.11.2019, позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано незаконним та скасовано накази про застосування до позивача дисциплінарних стягнень, про звільнення позивача, поновлено його на посаді, стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 708897 грн. 28 коп. та моральну шкоду 5000 грн., допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку.

На виконання вищезазначеної постанови 26 лютого 2020 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області видано виконавчі листи.

Як вбачається із повідомлення Переяслав-Хмельницького УДКС України Київської області № 01-10/176 від 02.03.2020, що адресовано генеральному директорові НІЕЗ «Переяслав», безспірне списання боргу на підставі виконавчих листів буде здійснено з відповідного рахунку установи КЕКВ 2111 та КЕКВ 2800 (а.с. 6).

З листа НІЕЗ «Переяслав» № 1210 від 10.03.2020 вбачається, що станом на 10.03.2020 залишок кошторисних призначень по КЕКВ 2800 складає 17376 грн. 13 коп. ( а.с. 9).

Будь-якої інформації що залишку коштів на по КЕКВ 2111 генеральним директором НІЕЗ «Переяслав» суду не надано.

Разом з тим, як вбачається із листа начальника Переяслав-Хмельницького УДКС України Київської області № 03-10/207 від 16.03.2020, згідно листа НІЕЗ «Переяслав» від 10.03.2020 № 115 списання коштів відповідно виконавчого листа, поданого ОСОБА_1 , буде здійснюватися із загального фонду КЕКВ 2111 (залишок станом на 16.03.2020 становить 1078427 грн. 43 коп.) та КЕКВ 2800 (залишок станом на 16.03.2020 становить 139228 грн. 13 коп.) ( а.с. 32).

Таким чином, за інформацією державної установи, яка безпосередньо здійснює обслуговування рахунків відповідача та здійснює безспірне списання коштів за даними виконавчими листами, на рахунках, які безпосередньо були вказані боржником, наявні грошові кошти в розмірі, що перевищує розмір коштів, що повинні бути стягнуті на користь ОСОБА_1 .

Крім того, практика Європейського суду з прав людини (справа «Жовнер проти України», Півень проти України») свідчить про те, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоду одній із сторін. У випадках, коли боржник є державним закладом, поточні витрати якого фінансуються з державного бюджету через Державіне казначейство, рішення по справі залишаються невиконаними з огляду на те, що бюджетне законодавство держави не передбачає такого виду витрат, а також через відсутність відповідної нормативної бази щодо завдань, покладених на міністерства у випадку відсутності бюджетних коштів. Однак державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не сплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. Аргумент, що визначає таку відсутність коштів як «виняткові обставини» не може бути прийнято судом.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Генеральний директор боржника просив відстрочити виконання рішення суду в зв`язку з відсутністю коштів на одному із зазначених ним рахунків (КЕКВ 2800). Будь-яких інших підстав не вказував, доказів наявності інших виняткових обставин, що унеможливлюють виконання судового рішення, не надавав. При цьому не вказав на наявність в достатньому розмірі коштів на рахунку загального фонду (КЕКВ 2111), який було визначено особисто боржником як такий, з якого проводяться списання коштів (лист від 16.03.2020, а.с. 32).

Приймаючи до уваги встановлені обставини наявності на рахунках відповідача коштів в сумі, що перевищує визначену судом суму коштів, належних до сплати ОСОБА_1 , відсутність доказів наявності будь-яких інших виняткових обставин неможливості виконання рішення суду, зважаючи на принцип обов`язковості судових рішень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Складення ухвали в повному обсязі вчинено 06.04.2020 в зв`язку з перебуванням судді з 22.03.2020 по 05.04.2020 у відпустці для можливості дотримання карантинних заходів щодо необхідності перебування осіб в певних випадках на самоізоляції протягом 14 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 18, 435 ЦПК України, суд, —

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви генерального директора НІЕЗ «Переяслав» про відстрочення виконання постанови суду в частині стягнення коштів по цивільній справі № 373/573/17 за позовом ОСОБА_1 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», третя особа: генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» Лукашевич О.М. про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Складення ухвали в повному обсязі вчинено 06.04.2020.

Суддя Я. І. Керекеза