Рішення № 88620898, 06.04.2020, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/279/20

Провадження № 2/288/194/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

за участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області (далі - відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в обґрунтування якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_2 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_1 .

Місцем відкриття спадщини, відповідно до частини 1 статті 1221 ЦК України, є останнє місце проживання спадкодавця.

В зв`язку з необхідністю оформити право на спадщину за законом на належне померлій спадкове майно, виникла потреба отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом, проте, звернувшись 06 березня 2020 року до нотаріуса, позивачу було відмовлено та повідомлено, що відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною 1 статті 1270 вказаного кодексу, для прийняття спадщини встановлюється шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини, який у випадку позивача, закінчився 06 серпня 2019 року.

Так, заяви про прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_2 , позивач не подав своєчасно у шестимісячний строк, передбачений статтею 1270 ЦК України, в зв`язку з тим, що хворів, перебував на стаціонарному лікуванні, та через стан здоров`я не мав можливості звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

На сьогоднішній день, жодних заяв про прийняття спадщини за вказаним спадкодавцем, до нотаріальної контори, подано не було, спадкова справа не відкривалась.

Інші спадкоємці, а саме: діти померлої, тобто рідні брат, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сестра ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину у шестимісячний строк не прийняли та на неї не претендують, до суду за продовженням строку звертатись не будуть, про що свідчать складені ними письмові заяви, справжність підпису на яких посвідчено Ярош С.А. , в. о. старости 25 лютого 2020 року за реєстрами № 11/8 та 11/9.

Мати позивача, на день смерті, у зареєстрованому шлюбі не перебувала, шлюб між нею та ОСОБА_6 , було розірвано 06 червня 2000 року, номер актового запису 74.

Таким чином, немає інших спадкоємців, які прийняли спадщину та за згодою яких позивач міг би подати заяву про прийняття спадщини після спливу строку, встановленого законом, а тому питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини може бути вирішене тільки в судовому порядку.

Позивач просить, визначити йому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці, з дня набрання рішення суду законної сили.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі.

Представник відповідача Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду лист в якому просив справу розглядати без участі їх представника. Проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Згідно частини третьої статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини третьої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 11 лютого 2019 року Попільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 41.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка с. Жадень Дубровицького району Рівненської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала та була зареєстрована до дня її смерті за адресою: АДРЕСА_1 . На момент та протягом шести місяців після її смерті за вищевказаною адресою зареєстрований і проживає: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Наведене підтверджується довідкою виконавчого комітету Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області від 25 лютого 2020 року № 69.

Відповідно до державного акту серії ЖТ №162480, виданого 01 лютого 2005 року, ОСОБА_2 на підставі голови Попільнянської районної державної адміністрації від 16 квітня 2004 року № 136, є власником земельної ділянки площею 4,0976 га, яка розташована в АДРЕСА_2 , цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010521900131.

ОСОБА_2 на день смерті, у зареєстрованому шлюбі не перебувала, так як відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб № 00009419357 від 07 вересня 2011 року, шлюб між нею та ОСОБА_6 , було розірвано 06 червня 2000 року, номер актового запису 74.

Згідно з інформацією зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину, заповіти/спадкові договори) від 10 березня 2020 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , до даного часу не заведена, заповіт померлою не складався.

Діти померлої, ОСОБА_2 : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину у шестимісячний строк не прийняли та на неї не претендують, до суду за продовженням строку звертатись не будуть, про що свідчать складені ними письмові заяви, справжність підпису на яких посвідчено Ярош С.А. , в. о. старости сіл Ходорків, Пустельники, селища Відродження Попільнянського району Житомирської області, 25 лютого 2020 року зареєстровано в реєстрі за № 11/8 та 11/9.

Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області від 07 березня 2020 року № 64/01-16, ОСОБА_1 відмовлено в прийнятті заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки був пропущений встановлений чинним законодавством строк для прийняття спадщини.

Судом досліджено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем в зв`язку з тим, що він хворів, перебував на стаціонарному лікуванні та через стан здоров`я не мав можливості звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 27782 КУ «Обласна клінічна лікарня О.Ф. Гербачевського», а тому продовження йому строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері не суперечить закону та не порушить будь-чиїх інших прав та охоронюваних законом інтересів.

Всі вказані обставини є поважними та вплинули на своєчасність прийняття позивачем спадщини.

Спадкоємці, які протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не подали заяву про прийняття спадщини, вважаються такими що не прийняли її.

Згідно з правилами статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Стаття 1261 ЦК України визначає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно частини п`ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.

За змістом статей 12, 81, 89, 263 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Встановлено, що позивач дійсно пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, тому суд вважає за необхідне визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

За вищенаведених обставин, є достатні підстави для задоволення позовних вимог та надання ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»; статтями 1223, 1265, 1268-1270, 1272 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 206, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці, з дня набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко