Рішення № 88620457, 01.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2020 року м. Київ № 640/1921/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України

третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної

вартості, картки відмови, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби № UA100210/2019/000021/2 від 11.01.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби № UA 100210/2019/00065 від 11.01.2019 року;

- зобов`язати Київську міську митницю Державної фіскальної служби повернути надмірно сплачені платежі за митне оформлення у розмірі 168 824,32 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2019р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем, в порушення вимог статті 57 Митного кодексу України, при прийнятті оскаржуваного рішення, було відмовлено у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного методу визначення митної вартості товарів, оскільки до декларації митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість товару.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позовних вимог, оскільки позивачем не подано повний перелік документів, зазначених в ч.2 ст. 53 Митного кодексу України.

Як зазначив відповідач, під час перевірки наданих до митного оформлення документів встановлено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, відповідно до статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Автомобіль від продавця, до митниці доставлявся на лафеті (евакуаторі), на умовах ЕХW (франко завод). Однак, документи щодо витрат на перевезення автомобіля надано не було.

Крім того, платіжний документ (рахунок №012/1.2/2018) не відповідає вимогам, визначеним в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976), яка передбачає проставляння на платіжних дорученнях дати, підпису та відбитку штампу банку. Також, надана копія митної декларації країни відправлення № 18РЕ30101ОЕ1016303 типу "ЕХА" не містить відміток митних органів країни відправлення. Декларантом не забезпечено переклад документів, поданих до митного оформлення, як того вимагає стаття 254 Митного кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2019р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Третя особа у наданому поясненні зазначила, що у разі скасування рішення митного органу, що зумовило помилкову або надмірну сплату митних платежів, ці платежі повертаються у порядку і на умовах, встановлених ст. 301 Митного кодексу України, ст. 43 Податкового кодексу України та ст. 45 Бюджетного кодексу України.

Дослідивши обставини справи, всебічно та повно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2019 позивачем до відділу митного оформлення митного поста «Спеціалізований» Київської міської митниці ДФС подано митну декларацію №UA 100210/2019/083254 з метою здійснення митного оформлення товару: Автомобіль легковий, після ДТП, що був у використанні - 1 шт., марка - RENAULT, модель - ESPACE , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , тип кузова - універсал, колір - чорний, робочий об`єм циліндрів - 1598 см.куб., потужність -118 кВт, тип двигуна - дизельний, номер двигуна: не визначено, загальна кількість місць - 7, календарний рік виготовлення - 2017, модельний рік виготовлення - 2017, колісна формула - 2x4, призначення: пасажирський, легковий, клас екологічної норми Євро 6, комплектація та пошкодження згідно акту митного огляду від 27.12.2018 p. №UА205010/2018/319080, а саме: спрацьовані подушки безпеки, передній бампер, капот, передня права фара, праві передні двері, задні праві двері, задня права арка, сколи на лобовому склі. Торгівельна марка: RENAULT Виробник: REN AULT s.a.s., Країна виробництва: Франція. Країна відправлення Польща. Покупець - ОСОБА_1 . Продавець - «Patu-Trans LTD Sp. z.o.o.». Умови поставки, які вказані в рахунку №012/12/2018 - EXW (франко завод).

Митна вартість товару позивачем в митній декларації була заявлена за резервним методом (№6) згідно висновку експертного дослідження КНДІСЕ. Відомості про вартість 258056,36грн. (графа 12). Валюта та загальна сума за рахунком EUR 7850, курс валюти 31,714138 (графа 22,23). Код товару 87033290. Ціна товару 7850.0000 (гр.42), коригування 258056,36 (гр.45), нарахування платежів на суму 84858,60 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів, позивачем подано митному органу пакет документів, перелік яких зазначено у графі 44 митної декларації, зокрема: рахунок 012/12/2018; VINFORMER (декларація походження) 26/12/2018, Акт огляду UA205010/2018/319080 від 27/12/2018, реєстраційне посвідчення 2017АТ43808 20/02/17; висновок № 300200/18-54 28/12/18, ідентифікаційний код 14/03/07, квитанція 22/12/18, цінова інформація 03/01/19, довідкова інформація 11/01/19, експортна декларація 18РL301010Е1016303 26/12/18, паспорт НОМЕР_8, паспорт НОМЕР_3 520114 28/04/16.

10 січня 2019 року на електронну адресу декларанта було спрямовано повідомлення митниці про те, що заявлена митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана з наступних причин. Поданні до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактична сплачена або підлягає сплаті за ці товари та містять розбіжності, а саме:

1) платіжний документ не відповідає вимогам, визначеним в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004року №22 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976), яка передбачає проставлення на платіжних дорученнях дати, підпису та відбитку штампу банку. Крім того, відсутня можливість ідентифікувати вказане платіжне доручення з оцінюваним транспортним засобом;

2) надана копія митної декларації країни відправлення № 18РL301010Е1016303 26/12/18 типу «ЕХА» не містить відміток митних органів країни відправлення;

3) не забезпечено, відповідно до ст. 254 Митного кодексу, переклад документів, поданих до митного оформлення;

4) відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме витрати понесенні на транспортування та страхування оцінюваного транспортного засобу. У зв`язку з вищенаведеним, відповідно до статті 53 Митного кодексу України необхідне подання наступних додаткових документів:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з використанням умов договору (угоди, контракту);

- виписки з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс листи) виробника товару копії митної декларації країни відправлення;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- банківські платіжні документи , що стосуються оцінюваного товару висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленні спеціалізованими експертними організаціями, та / або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

На вказане повідомлення декларантом були надано супровідний лист про те, що: «до ЕВМД № UA 100210/2019/08354 від 03.01.2019 року додаткових цінових документів надати можливостей не має. Всі документи були поданні при подачі ВМД, а саме: 1) висновок КНДСЕ від 28.12.2018 року № 300200/18-54 2) цінові документи від продавця на суму 7745,17 Євро, згідно яких видно що автомобіль був куплений на аукціоні ALCOPA AUCTION. 3) Експортна декларація №18PL301010E1016303 від 26.12.2018року.

11.01.2019 року Київською міською митницею ДФС було прийняте рішення про коригування митної вартості товару UA100210/2019/000021/2, щодо заявленого до декларування товару за митною декларацією UA 100210/2019/08354, а саме автомобілю легкового, після ДТП, що був у використанні марка Renault Модель Espace. У відповідності до рішення про коригування ціна товару 7850,0000 Євро (гр.27), розрахункова декларантом митна вартість товару - 8136,9500 Євро (гр.28), коригування 24650, 0000 Євро.(гр.30)

Як зазначено в рішенні, підставою його прийняття стало наступне: «На виконання положень статей 52-55,57,58,335 Митного кодексу України, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме витрати понесені на транспортування та страхування оцінюваного транспортного засобу: 1) платіжний документ не відповідає вимогам, визначеним в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976), яка передбачає проставляння на платіжних дорученнях дати, підпису та відбитку штампу банку. Крім того, відсутня можливість ідентифікувати вказане платіжне доручення з оцінюваним транспортним засобом; 2) не надана копія митної декларації країни відправлення. 3) не забезпечено, відповідно до cт. 254 Митного Кодексу, переклад документів, поданих до митного оформлення. 4) відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме витрати понесені на транспортування та страхування оцінюваного транспортного засобу.

Також 11.01.2019 року Київською міською митницею ДФС було винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобі комерційного призначення № UA100210/2019/00065.

З метою випуску задекларованих товарів у вільний обіг Позивач подав митному органу заяву про митне оформлення товарів під гарантійне зобов`язання, здійснив коригування їх митної вартості згідно з рішенням митного органу, подавши нову митну декларацію, сплатив всі митні платежі згідно з митною вартістю товарів, яка визначена митним органом.

18.01.2019року, враховуючи рішення про коригування митної вартості від 11.01.2019року, було подано ЕМД № UA 100210/2019/085377, щодо декларування автомобіля легкового, після ДТП, що був у використанні - 1 шт., марка Renault Модель: Espace.

У відповідності до квитанції від 22.12.2018 року та 18.01.2019 року Позивач ОСОБА_1 сплатив за митне оформлення транспортного засобу суму в розмірі 254 500 гривень (173000грн.+81500грн.). З яких 85 481,95 грн. (25 995,20 + 57572,32 + 1914,43) сплачено відповідно до заявленої митної вартості позивачем з розрахунку вартості транспортного засобу 8136,95 Євро, а 168 824,32 грн. - в зв`язку з прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості транспортного засобу до 24 650 Євро.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного Кодексу України (далі - МК України) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Отже з аналізу положень Митного кодексу України, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до специфікації торгів № 01 181105 2069 від 05.11.2018 року, номер продажу 389 компанією PATU-TRANS LTD через аукціон Alcopa Auction Beauvais був придбаний транспортний засіб Renault Model: Espace DCI 160 ENERGY TWIN TURBO ZEN EDC кілометраж 74342 km., серійний номер НОМЕР_4 , дата випуску 20/02/2017 за 7 745,17 Євро, стан після ДТП. На вказаній специфікації міститься відмітка «PAYE» про сплату за вказаний транспортний засіб, також в резолютивній частині зазначено про переказ вказаних коштів на рахунок аукціону.

У відповідності до рахунку-фактури (інвойс) № 012/12/2018 від 21.12.2018 року ОСОБА_1 придбав за 7850 Євро у компанії PATU-TRANS LTD Sp.Z о.о. ul.Lindleya 16/305, 02-013 Warszawa, Polska, NIP PL 7010494929 - 7 850 Євро готівкою за транспортний засіб бувший у використанні Renault Model: Espace, реєстраційний номер НОМЕР_9 , серійний номер НОМЕР_4 , країна походження та реєстрації Франція.

Тобто, компанія PATU-TRANS LTD Sp.Z о.о придбавши транспортний засіб Renault Espace через аукціон Alcopa Auction Beauvais за 7745,17 Євро продала цей транспортний засіб Позивачу ОСОБА_1 за 7850 Євро.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товару UA100210/2019/000021/2 від 11.01.2019р. щодо заявленого до декларування товару за митною декларацією UA 100210/2019/08354, а саме автомобілю легкового, після ДТП, що був у використанні марка Renault Модель Espace, митна вартість, що була розрахована відповідачем, становила 24650,00 Євро.(гр.30).

Тобто вартість визначена митними органами є більшою на 16 513,05 Євро, аніж вартість, за яку автомобіль був придбаний та оцінений, в зв`язку з необхідністю проведення його ремонтних робіт.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що придбаний позивачем транспортний засіб був пошкоджений, після ДТП. Це підтверджується наступним:

- документами про придбання компанією PATU-TRANS на аукціоні ALCOPA AUCTION автомобілю Renault Model: Espace DCI 160 ENERGY TWIN TURBO ZEN EDC кілометраж 74342 km., серійний номер НОМЕР_4 , в яких зазначено, що автомобіль після ДТП, вартістю 7745,15 Євро;

- рахунком за яким компанія PATU-TRANS продає ОСОБА_1 вживаний транспортний засіб за 7850 Євро;

- експертним дослідженням № 3000200/18-54 від 28.12.2018року, за яким вартість придбаного та заявленого до декларування транспортного засобу становить 8136,95 Євро.

- актом огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA205010/2018/319080 від 27.12.2018року, складений митними органами.

Зазначені вище документи, узгоджуються з експертним звітом вказаного транспортного засобу, проведеного у Франції після ДТП з зазначеним автомобілем. Відповідно до експертного звіту автомобільного експерту Себастьєна Пті від 15.10.2018року, зафіксовано наступне: пригода зіткнення з транспортним засобом сталась 21.08.2018року. Вартість до ДТП 15 000 без пдв, 18000 Євро з ПДВ. Вартість після ДТП 7103 євро без пдв.

При цьому відповідно до інформації з сайту ALCOPA AUCTION та додатків експертного дослідження, вартість не пошкодженого аналогічного транспортного засобу становить від 17900 до 23990 Євро., тобто менше, аніж вартість яка встановлена митним органом у оскаржувану рішенні про коригування митної вартості № UA100210/2019/000021/2 від 11.01.2019 року.

Отже, встановлюючи вартість у розмірі 24650,00 Євро відповідач не надав оцінку тому факту, що ввезений транспортний засіб був пошкоджений, про що мались відповідні докази. Рішення про коригування вартості транспортного засобу було здійснено, як для автомобілю який не мав таких численних пошкоджень та не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Як встановлено судом, здійснюючи розмитнення товару позивач обрав резервний метод № 6. Відповідач, відмовляючи позивачу в митному оформленні товару також застосував резервний метод № 6, проте послався на те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару.

Судом встановлено, що під час митного оформлення на підтвердження заявленої митної вартості товарів, позивачем подано митному органу пакет документів, перелік яких зазначено у графі 44 митної декларації, зокрема: рахунок 012/12/2018; VINFORMER (декларація походження) 26/12/2018, Акт огляду UA205010/2018/319080 від 27/12/2018, реєстраційне посвідчення 2017АТ43808 20/02/17; висновок № 300200/18-54 28/12/18, ідентифікаційний код 14/03/07, квитанція 22/12/18, цінова інформація 03/01/19, довідкова інформація 11/01/19, експортна декларація 18РL301010Е1016303 26/12/18, паспорт НОМЕР_8, паспорт НМ 520114 28/04/16.

Дослідивши вказані документи, що наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що вони є належними та достатніми для визначення дійсної вартості придбаного позивачем автомобіля.

Зокрема, відповідно до поданого позивачем під час розмитнення висновку № 300200/18-54 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.12.2018 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, вартість нерозмитненого бувшого у використанні автомобіля марки Renault Espace, 2017 року випуску, кузов № НОМЕР_4 , з урахуванням витрат на його відновлення, без врахування ВТВ, відповідно складає 254 162,08 грн., що згідно офіційного курсу НБУ станом на 28.12.2018р. складає 8 136,95 Євро (1 Євро = 31,2355 грн.).

Також суд враховує, що під час розгляду справи до матеріалів справи було долучено інший висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №4232/19-54 від 21.02.2019року, виконаний на замовлення позивача, яким також встановлена вартість ввезеного позивачем автомобіля марки Renault Espace, 2017 року випуску, кузов № НОМЕР_4 , з урахуванням витрат на його відновлення - 254 162,08 грн., що згідно офіційного курсу НБУ станом на 28.12.2018р. складає 8 136,95 Євро.

Під час розгляду справи судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні відповідачем вказано, що «платіжний документ не відповідає вимогам, визначеним в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004року №22 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976), яка передбачає проставлення на платіжних дорученнях дати, підпису та відбитку штампу банку. Крім того, відсутня можливість ідентифікувати вказане платіжне доручення з оцінюваним транспортним засобом».

Водночас, на думку суду, рахунок фактура (інвойс) від 21.12.2018 року № 012/12/2018, відповідно якого ОСОБА_1 повинен сплатити компанії PATU-TRANS LTD Sp.Z о.о. 7 850 Євро готівкою за транспортний засіб бувший у використанні Renault Model: Espace є основним документом який підтверджує митну вартість ввезеного транспортного засобу.

Посилання відповідача на Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004року №22) є необґрунтованим, оскільки відповідно до рахунку-фактури №012/12/2018 від 21.12.2018 розрахунок за транспортний засіб повинен бути проведений готівкою та поза межами України.

Що стосується не можливості «ідентифікувати вказане платіжне доручення з оцінюваним транспортним засобом» вказаний факт спростовується змістом вказаного рахунку, у відповідності до якого в графі «назва товару або послуги» зазначені назва та характеристики товару, який придбається. Вказані характеристики відповідають даним зазначеним у митній декларації від 03.01.2019 року

Окрім іншого, враховуючи, що транспортний засіб був придбаний Продавцем на аукціоні, декларантом були долучені документи про придбання транспортного засобу з аукціону ALCOPA, з метою співставлення ціни, за якою компанія PATU TRANS придбала цей автомобіль та за якою ця ж компанія (PATU TRANS) продала автомобіль Позивачу ОСОБА_1 .

Оскільки транспортний засіб, який декларувався був пошкоджений, що підтверджується Актом огляду UA20500/2018/319080 від 27.12.2018року, ОСОБА_1 замовив проведення експертного дослідження для встановлення митної вартості транспортного засобу.

Таким чином, декларантом були представленні при декларуванні документи, що визначають митну вартість транспортного засобу Renault Espace, а саме:

- документи про придбання компанією PATU-TRANS на аукціоні ALCOPA AUCTION автомобілю Renault Model: Espace DCI 160 ENERGY TWIN TURBO ZEN EDC кілометраж 74342 km., серійний номер НОМЕР_4 , в яких зазначено, що автомобіль після ДТП, вартістю 7745,15 Євро;

- рахунок, за яким компанія PATU-TRANS продає ОСОБА_1 цей же транспортний засіб за 7850,00 Євро.;

- експертне дослідження № 3000200/18-54 від 28.12.2018 року, за яким вартість придбаного та заявленого до декларування транспортного засобу становить 8136,95 Євро.

Вказані документи не містять жодних розбіжностей та ознак підробки.

Щодо посилання відповідача у рішенні про коригування митної вартості товару UA100210/2019/000021/2 на відсутність витрат понесених на транспортування та страхування оцінюваного транспортного засобу, то суд зазначає, що пункт 8 частини 1 статті 53 Митного кодексу України встановлює, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є якщо здійснювалось страхування - страхові документи, що містять відомості про вартість страхування.

Водночас судом встановлено, що страхування транспортного засобу Renault Espace позивачем не здійснювалось, вказана дія (страхування) не є обов`язковою при ввезені пошкодженого транспортного засобу на територію України. За таких умов витрати на страхування не включались та не могли бути включенні до митної вартості.

Що витрат на транспортування, то відповідно до рахунку № 012/12/2018 від 21.12.2018 року визнані умови поставки товару EXW, за якими на покупця покладаються витрати на транспортування товару.

Як зазначив позивач в позовній заяві, транспортний засіб поставлявся з Варшави (Польща) до Волинської митниці (Україна). Транспортування здійснювалось особисто позивачем власними силами та за власний рахунок, без залучення третіх осіб. Вартість транспортування транспортного засобу становила близько 35 Євро, що становили лише витрати на паливо (розрахунок долучений до матеріалів справи). Вартість транспортного засобу становила 7850 Євро, позивач задекларував транспортний засіб у розмірі 8136,95 Євро (258056,36грн.), враховуючи витрати на транспортування.

Отже, відповідачем не було враховано, що транспортування автомобіля позивачем здійснювалося власними силами без залучення третіх осіб, а задекларована ціна 8136,95 Євро включає в себе витрати на транспортування.

В свою чергу, зазначаючи про відсутність та розбіжності у складових митної вартості, а саме витрат на транспортування транспортного засобу, відповідач не обґрунтовує, чому саме ним не було витребувано в повідомленні митного органу (повідомлення декларанту 206844, спрямоване 10.01.2019) документи або пояснення, які підтверджують факт транспортування транспортного засобу, адже, в пункті 6 повідомлення (вимоги) митного органу були витребуванні страхові документи, а не документи на транспортування.

Стосовно посилання відповідача на відсутність відмітки митних органів країни відправлення на експортній декларації, судом встановлено, що в рішенні про коригування митної вартості товару UA100210/2019/000021/2 відповідачем вказано, що декларантом «не надана копія митної декларації країни відправлення», а не про відсутність відмітки митних органів країни відправлення. Таким чином, у своїх запереченнях відповідач посилається на інші підстави прийняття рішення про коригування митної вартості, не зазначені в такому рішенні.

Крім того, відповідно до митної декларації №UA100210/2019/083254, графа 44 «Додаткова інформація», зазначено доповнення: « 9610 №18PL301010E1016303 26/12/18», що свідчить про те, що митна декларація країни відправлення надавалась при декларуванні товару.

Так, митна декларація країни відправлення надавалась при декларуванні товару, це підтверджується даними митної декларації №UA100210/2019/083254, графа 44 «Додаткова інформація», доповнення: « 9610 №18PL301010E1016303 26/12/18».

Що стосується відмітки митних органів країни відправленні, за номером МІШ митний орган мав можливість перевірити такі дані.

Отже, враховуючи той факт, що для митного оформлення товару позивач надав Митниці належні та допустимі докази на підтвердження митної вартості, а документи не містять розбіжностей суд приходить до висновку про те, що Митниця прийняла рішення та оформила картку відмови за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів. Тому відповідач під час здійснення контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100210/2019/000021/2 від 11.01.2019 року та Картки відмови в прийнятті митної декларації № UA 100210/2019/00065 від 11.01.2019 року.

Водночас, що стосується позовних вимог в частині зобов`язання Київську міську митницю Державної фіскальної служби повернути надмірно сплачені платежі за митне оформлення у розмірі 168 824,32 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України. На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником головним бухгалтером суб`єкта господарської діяльності або фізичною особою та відповідний перелік документів.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справляння яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби, Державного казначейства України від 20.07.2007 року №611/147, який був чинний на момент звернення позивача до суду, відповідний орган Державного казначейства України на підставі отриманого Висновку митного органу про повернення готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п`яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Аналогічні положення містяться і в Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженому наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року № 882/1188.

Отже, законодавством регламентовано чіткий порядок повернення суб`єктам господарювання надмірно сплачених митних платежів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме: звернення суб`єкта господарювання до митних органів із відповідною заявою; проведення відповідними структурними підрозділами митного органу перевірки наведених в заяві обставин та підстав; встановлення митними органами наявності факту переплати; складання ними відповідного висновку та його надіслання органам Державної казначейської служби України для повернення суб`єкту господарювання надміру сплачених митних платежів або прийняття обґрунтованої відмови у задоволенні заяви.

В той же час, судом, під час розгляду справи встановлено, що позивач не звертався до митниці з відповідною заявою про повернення надмірно сплачених грошових коштів, а тому митницею не приймалось рішення з цього питання.

Тобто позивачем не дотримано встановлений законодавством порядок для повернення надмірно сплачених митних платежів і такі обставини не встановлені, а відтак вимога про повернення надмірно сплачених платежів за митне оформлення у розмірі 168 824,32 грн. є неправомірною.

Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 08.08.2019р. у справі № 826/10946/13-а.

Оскільки рішення суду про скасування рішень митниці ще не набрало законної сили, а відповідний орган ДФС не розглядав (за зверненням особи) питання про повернення з бюджету надміру сплачених платежів, а тому суд приходить до висновку про відмову позивачу у задоволенні вимоги про повернення надмірно сплачених платежів за митне оформлення, позаяк такі є передчасними.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Згідно з ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В позовні заяві позивач просить стягнути з відповідача 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Представником відповідача клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не подавалось.

Представництво інтересів в суді Леонова Павла Євгенійовича здійснював адвокат Бражник Є.В. відповідно до договору про надання адвокатських послуг від 22.01.2018 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 463 від 09.10.2009р. та ордеру про надання правової допомоги КС № 469858 від 04.12.2019р.

Виконання робіт та їх оплата підтверджується Додатком №1 до договору та квитанцією № 406240 від 22.01.2019р.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 000,00 грн. понесених судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги при розгляді справи в суді, пропорційно до розміру задоволених вимог.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Таким чином суд також стягує на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 536,8?0 грн. пропорційно до розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби № UA100210/2019/000021/2 від 11.01.2019 року.

3. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби № UA 100210/2019/00065 від 11.01.2019 року.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_7 ) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (03124, м. Київ, вул. Гавела Вацлава, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 39422888) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1 536,8?0 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 коп. та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій