Ухвала суду № 88620420, 07.04.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 квітня 2020 року справа № 580/1134/20

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та відмови і зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

02.04.2020 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі – відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді відповідно до ст.ст.3, 14, 19, 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» на запит позивача від 06.01.2020, а саме інформації про номер документа, за яким Пенсійний фонд України направив відповідачу зобов`язання та відповідне роз`яснення про порядок виконання постанови КМУ від 24.12.2019 №1088;

зобов`язання відповідача відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» надати позивачу інформацію на запит від 06.01.2020;

визнання протиправною відмови відповідача щодо скасування власного рішення про виплату позивачу донарахованої за 2016-2017 роки частини пенсії, враховуючи постанову КМУ від 22.08.2018 №649, та зміни порядку нарахування і виплати йому різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 01.01.2016, та місячним розміром пенсії, отриманим з 01.01.2016 до 31.12.2017, на такий, що визначений підп.2 п.1 постанови КМУ від 24.12.2019 №1088;

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання підп.2 п.1 постанови КМУ від 24.12.2019 №1088, якою зобов`язано відповідача провести позивачу, як пенсіонеру правоохоронних органів, виплату 100% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 01.01.2016, та місячним розміром пенсії, отриманим з 01.01.2016 до 31.12.2017, до забезпечення повної виплати розрахованої суми;

зобов`язання відповідача змінити порядок нарахування і виплати йому різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 01.01.2016, та місячним розміром пенсії, отриманим з 01.01.2016 до 31.12.2017, на такий, що визначений підп.2 п.1 постанови КМУ від 24.12.2019 №1088, а також виконати вказану норму, проводивши йому разом з виплатою щомісячного розміру пенсії нарахування і щомісячну виплату 100% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 01.01.2016, та місячним розміром пенсії, отриманим з 01.01.2016 до 31.12.2017, до забезпечення повної виплати розрахованої суми;

зобов`язання відповідача виплатити 2320,00грн. компенсації моральної шкоди.

Ознайомившись із матеріалами позову виявлено недоліки, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви позивач додав клопотання звільнити його від сплати судового збору (далі – Клопотання), яке мотивоване тим, що сума судового збору, що позивач має сплатити за 5 заявлених позовних вимог (4204,00грн.), становить більше 5% його річного доходу за попередній рік. Також зазначає, що в разі сплати вищевказаної суми дохід позивача буде меншим мінімального прожиткового мінімуму. В обґрунтування Клопотання надав суду копії довідки відповідача від 05.12.2019 №103069/02-26 про отриману за 2019 рік пенсію, відомості звітності з 1-ДФ за 1-3 квартали 2019 року про відсутність доходів, довідки про реєстрацію місця проживання, листів Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 07.11.2019 №11432-2 про призначення субсидії та від 20.08.2019 №7947-2 про неперебування на обліку, як отримувача соціальної допомоги, листа ДФС від 15.07.2019 про неперебування на обліку як ФОП, інформацію банку про залишок коштів на картковому рахунку.

Вказані доводи Клопотання не є обґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Вказана норма передбачає саме відповідне право, а не обов`язок суду.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI “Про судовий збір” (далі – Закон №3674-VI) враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 12.11.2019 у справі №640/21330/18, що обов`язкові для врахування судами нижчих інстанцій відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, системний аналіз ч.1 ст.6 Закону України "Про судовий збір", ч.2 ст.245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності, як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо), як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності, є однією вимогою.

Додані до матеріалів позову засвідчені копії документів свідчать, що позивач звертався до відповідача запитом на отримання публічної інформації від 06.01.2020. Отже, оскарження стверджуваної ним бездіяльності та зобов`язання її усунути з огляду на вказаний вище висновок Верховного Суду є однією вимогою.

Крім того, позивач звертався до відповідача заявою (вх.відповідача №24/Л-10 від 08.01.2020), якою просив усунути порушення підп.2 п.1 постанови КМУ від 24.12.2019 №1088, виконати її вимоги шляхом щомісячної виплати позивачу відповідних різниць між місячним розміром підвищеної пенсії та отриманої ним. Отже, звернення до суду про таке зобов`язання відповідача стосується однієї підстави та фактично є однією позовною вимогою (задовольнити його звернення у формі заяви).

Тому суд дійшов висновку, що позивач заявив у позовній заяві 2 вимоги немайнового характеру (щодо надання відповіді на запит на інформацію та щодо виплати йому пенсії) та 1 вимогу майнового характеру (щодо виплати моральної шкоди).

Пунктом 3 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік” встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року розміром 2102 грн.

Оцінюючи твердження позивача, що розмір судового збору, що він має сплатити за подання позову становить більше 5% його річного доходу за попередній рік, суд врахував, що відповідно до довідки відповідача від 05.12.2019 №103069/02-26 позивач за 2019 рік отримав пенсію на загальну суму 74512,44грн. Вказаними вище доказами підтверджено, що інших доходів у позивача не було. Отже, 5% його річного доходу становить 3725,62грн.

З огляду на викладене вище ставкою судового збору за подання згаданого позову є 2522,40 грн., що є меншим 5% річного доходу позивача.

Наявності інших, визначених ст.8 Закону №3674-VI, умов для звільнення позивача від сплату судового збору не доведено. Позивач не обґрунтував необхідності саме звільнення, а не відстрочення чи розстрочення такої сплати.

Тому Клопотання позивача щодо звільнення його від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Тому для усунення недоліків позову позивач має надати суду доказ сплати судового збору у вищевказаному розмірі на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду.

Згідно з частинами 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вищевказані недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення її без руху.

З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати йому строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали з урахуванням часу введеного в Україні карантину.

Керуючись ст. ст.2, 5, 46, 160, 169, 171, 243, 248, 287 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та відмови і зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

3. Позивачу надати строк до 04 травня 2020 року, але не менше 10 днів з дати отримання ним ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

6. Копію ухвали направити позивачу.

Суддя А.М. Бабич