Рішення № 88620326, 06.04.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 р. м. Чернівці справа № 824/335/20-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням позовної заяви у новій редакції, просить визнати протиправною та скасувати постанову від 24.05.2019 р. ВП № 54826980, винесену старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби м. Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Чумаченко А.О. (правонаступником якого є Перший відділ державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про стягнення виконавчого збору у розмірі 101600,25 грн за ВП № 54826980.

В обґрунтування адміністративного позову позивач вказував, що під час примусового виконання виконавчих документів з нього не було стягнуто суму боргу, відповідно не може стягуватися виконавчий збір. За наведених обставин, позивач вважає, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору від 24.05.2019 р. ВП № 54826980 є протиправною і такою, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2020 р. відкрито провадження у адміністративній справі 824/335/20-а та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених ст. 287 КАС України.

Пунктом 7 вказаної ухвали, з метою повного та всебічного розгляду справи, витребувано з Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) наступні докази: копію заяви від 20.02.2020 р. про ознайомлення з ВП№59202414, з відміткою про отримання ДВС 20.02.2020 р. та відміткою про дату ознайомлення з ВП 25.02.2020 р, а оригінал для огляду; копію заяви від 20.02.2020 р. про ознайомлення з ВП№54826980, з відміткою про отримання ДВС 20.02.2020 р. та відміткою про дату ознайомлення з ВП 28.02.2020 р., а оригінал для огляду; копії матеріалів виконавчого провадження ВП№54826980, а оригінал для огляду; копії матеріалів виконавчого провадження ВП№59202414, а оригінал для огляду; копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2017 р. ВП №54826980; копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.03.2018 р. ВП №54826980; копію постанови про стягнення виконавчого збору від 24.05.2019 р. ВП № 54826980; копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.05.2019 р. ВП №59202414.

Перший відділ державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - відповідач) подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що позов є необ`єктивним та необґрунтованим, оскільки позивач не сплатив виконавчий збір у строки передбачені законом, а тому постанова про стягнення виконавчого збору є законною та підлягає примусовому виконанню.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21.08.2017 р. у справі № 727/7947/17 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг за договором позики у розмірі в сумі 1008002,46 грн та судові витрати судового по сплаті судового збору у розмірі 8000,00 грн.

21.09.2017 р. Шевченківським районним судом м. Чернівці видано виконавчий лист у справі №727/7947/17 про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ОСОБА_2 за договором позики у сумі 1008002,46 грн та судові витрати судового по сплаті судового збору у розмірі 8000,00 грн.

04.10.2017 р. старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Чорною М.С., за результатами розгляду заяви стягувача про примусове виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21.09.2017 р. у справі № 727/7947/17, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54826980 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 1016002,46 грн.

29.12.2017 р. стягувач ОСОБА_2 направила до Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області заяву щодо повернення виконавчого документу без виконання.

29.03.2018 р. Першим відділом державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 54826980, у зв`язку з тим, що до відділу надійшла заява стягувана про повернення виконавчого документа без виконання.

24.05.2019 р. старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Чумаченко А.О. винесено постанову ВП № 54826980 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 101600,25 грн.

24.05.2019 р. старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Осух В.О. відкрито виконавче провадження ВП № 59202414 з примусового виконання постанови ВП № 54826980 від 24.05.2019 р. про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_3 у розмірі 101600,25 грн.

Доказів надіслання позивачу оскаржуваної постанови від 24.05.2019 р. ВП № 54826980 про стягнення виконавчого збору та постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №59202414. від 24.05.2019 р. рекомендованими поштовими відправленням відповідач до суду не надав, причини неможливості не вказав.

В позовній заяві позивач зазначає, що про оскаржувану постанову від 24.05.2019 р. ВП № 54826980 дізнався лише 25.02.2020 р. після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП №59202414.

Вважаючи постанову про стягнення виконавчого збору протиправною, 04.03.2020 р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Під час розгляду справи по суті, відповідач не надав до суду належні та допустимі докази вручення позивачу оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору від 24.05.2019 р. ВП № 54826980 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.05.2019 р. ВП №59202414 рекомендованими поштовими відправленнями з відміткою про вручення.

В ході розгляду справи по суті відповідач не заперечував щодо поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з вказаним позовом.

За наведених обставин, суд вважає, що причини пропуску позивачем строки звернення до суду є поважними.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що всі судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ, в редакції, який діяв на час винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору).

Згідно з ч.1 ст. 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та

Частиною 1 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Положеннями ч. 1 ст. 27 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом (ч. 2 ст. 27 Закону № 1404-VІІІ, яка діяла до 28.08.2018 р.).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Частиною 3 ст. 40 Закону № 1404-VІІІ унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

З аналізу вищенаведених норм Закону № 1404-VІІІ, які діяли до 28.08.2018 р. видно, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

Необхідно зазначити, що законодавець чітко визначив, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми, при цьому розмір виконавчого збору вираховується саме з фактично стягнутої суми.

За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Відповідно до п. 21 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5, в редакції чинній на час винесення постанови про стягнення виконавчого збору 19.07.2019 р. ВП № 53545493), у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця. Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Отже, при поверненні виконавчого документу стягувачу, виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми.

Таким чином, виконавчий збір стягується лише за реального стягнення суми боргу з боржника, оскільки в протилежному випадку будуть створюватись умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

З матеріалів справи видно, що на виконанні у Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (правонаступником якого є Перший відділ державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21.09.2017 р. по справі № 727/7947/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 1016002,46 грн.

На підставі письмової заяви стягувача про повернення виконавчого документу, без виконання, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", 29.03.2018 р. відповідачем у виконавчому провадженні ВП № 54826980 при примусовому виконанні виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21.09.2017 р. по справі № 727/7947/17, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

24.05.2019 р. відповідачем винесено постанову ВП № 54826980 про стягнення виконавчого збору з позивача у розмірі 101600,25 грн.

24.05.2019 р. відповідачем відкрито виконавче провадження ВП № 59202414 з примусового виконання постанови ВП № 54826980 від 24.05.2019 р. про стягнення виконавчого збору з позивача у розмірі 101600,25 грн.

Дослідженням матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження ВП № 54826980 встановлено, що під час примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21.09.2017 р. по справі № 727/7947/17, рішення суду не виконано.

Аналіз наведених правових норм та обставин справи дає підстави для висновку, що державним виконавцем не було здійснено дій з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21.09.2017 р. по справі № 727/7947/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 1016002,46 грн.

Враховуючи викладене, на думку суду, у відповідача не було правових підстав для стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 101600,25 грн та винесення постанови у виконавчому провадженні від 24.05.2019 р. у ВП № 54826980 про стягнення виконавчого збору з боржника.

Доводи відповідача щодо наявність підстав для стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягала стягненню, суд відхиляє, виходячи з наступного

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 р. № 2475-VIII, який набрав чинності 28.08.2018 р., тобто після закінчення виконавчого провадження ВП № 54826980, у ст. 27 Закону № 1404-VІІІ у частині другій слова "фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом" замінено словами "підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів".

Отже, з 28.08.2018 р. розмір виконавчого збору розраховується не від суми фактичного стягнення, а від суми яка підлягає стягненню.

Враховуючи наведене, суд вважає, що на час закінчення виконавчого провадження ВП № 54826980, а саме 29.03.2018 р., підлягали застосуванню норми ст. 27 Закону № 1404-VІІІ, які діяли до 28.08.2018 р., відтак відповідач мав право стягнути виконавчий збір у розмірі 10 відсотків, що фактична стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Розглядом справи по суті встановлено, що відповідачем не було здійснено дій з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом, виданим Шевченківським районним судом м. Чернівці від 21.09.2017 р. по справі № 727/7947/17.

Під час прийняття оскаржуваної постанови, відповідач не врахував наведені обставини справи та положення ч. 2 ст. ст. 27 Закону № 1404-VІІІ, які діяли до 28.08.2018 р. Тому, суд вважає, що відповідач протиправно, не на підставі, не у межах повноважень, та не у спосіб, визначений Закон № 1404-VІІІ, прийняв оскаржувану постанову, якою стягнув з позивача виконавчий збір.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону № 1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи по суті відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору від 24.05.2019 р. ВП № 54826980, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем понесено судові витрати у розмірі 1017,00 грн, що підтверджується квитанціями № 64 від 03.02.2019 р., № 90 від 03.02.2020 р.

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1017,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 125, 129, 140, 143 Конституції України, ст. ст. 9, 77, 79, 80, 139, 243, 245, 246 та 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Першого відділу державної виконавчої служби м. Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про стягнення виконавчого збору від 24.05.2019 р. ВП № 54826980.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в сумі 1017,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Згідно ст. 272 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

У відповідності до ст. ст. 287, 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Перший відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (вул. Руська, 183, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 41659926).

Суддя В.К. Левицький