Рішення № 88620302, 06.04.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/298/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо переведення ОСОБА_1 , з одного виду пенсії на інший та застосування при визначенні розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник 2014, 2015, 2016 роки;

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 241670019434 від 23.01.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування " з моменту звернення - 03.01.2020 року, з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року зверненню за призначенням пенсії;

- стягнути з відповідача судові витрати.

І. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що він отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". В подальшому, позивачем в січні 2020 року подано заяву про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При розрахунку пенсії відповідачем застосовано середню заробітну плату 2014-2016 роки. Проте позивач вважає, що в даному випадку підлягає застосуванню розмір середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року зверненню за призначенням пенсії, оскільки має місце призначення пенсії, а не перехід з одного виду пенсії на інший.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.

Твердження позивача про те, що ним не подавалася заява про переведення із одного виду пенсії на інший не відповідають дійсності, оскільки в поданій ним заяві від 03.01.2020 в графі "Вид перерахунку" чітко вказано "Перехід на пенсію за іншим Законом", окрім цього у своїй власноруч написаній заяві позивач просив при переході на пенсію за віком на загальних підставах застосувати нову середню заробітну плату за 2020 рік.

Чинним законодавством передбачено застосування показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року звернення за пенсією, лише в одному випадку, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії (абзац третій ч.3 ст.45 Закону № 1058).

Інших умов для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року звернення за пенсією, при переведенні з одного виду пенсії на інший законодавством не передбачено.

Враховуючи те, що позивачеві була призначена довічна пенсія за вислугу років, то при виповнені пенсійного віку можливий розгляд питання тільки про переведення з одного виду пенсії на інший вид із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, в даному випадку за вислугу років.

Вважає, що при переведені позивача із пенсії за вислугу років на пенсію за віком орган Пенсійного фонду діяв правомірно та виключно в межах чинного законодавства.

3. Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому наведені переважно аналогічні аргументи, які викладенні в адміністративному позові.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. 28.02.2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01.10.2002 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, як одержувач пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". (а.с.7)

2. 03.01.2020 року позивач звернувся до Головного управління із заявою про призначення/перерахування пенсії. (а.с.8)

3. Зі змісту заяви позивача від 03.01.2020 року до Вижницького відділу обслуговування обслуговування громадян ГУ ПФУ в Чернівецькій області встановлено, що останній просив при переході на пенсію за віком на загальних підставах застосувати нову середню заробітну плату за 2020 року. (а.с.9)

4. 15.01.2020 року відповідач повідомив позивача (лист № 191/02-01 від 15.01.2020), що при розрахунку розміру пенсії за віком, при переведені із пенсії за вислугу років, застосовано показник середньої заробітної плати в сумі 4404,35 грн, як того вимагає частина 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зазначено, що чинним законодавством передбачено застосування показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року звернення за пенсією, лише в одному випадку, а саме: якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною 2 статті 40 зазначено вище Закону.

Інших умов для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року звернення за пенсією, при переведені з одного виду пенсії на інший законодавством не передбачено. (а.с.16)

5. Судом також досліджене рішення Головного управління Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії ОСОБА_1 № 24167001934 від 23.01.2020 року та відповідний розрахунок. (а.с.13, 14-16)

ІV. ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

3. Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

4. Звертаючись до суду аргументи позивача фактично зводились до того, що відповідачем всупереч вимогам законодавства України незаконно переведено останнього з одного виду пенсії на інший, а не призначено позивачеві пенсію за віком. Надаючи, оцінку доводам позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Судом встановлено, що на момент звернення із заявою до органу Пенсійного фонду (03.01.2020 року) позивач досягнув передбаченого Законом пенсійного віку та мав необхідний страховий стаж, а отже мав право на призначення пенсії за віком.

До часу звернення із відповідною заявою позивач отримував пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тобто раніше не отримував жодного виду пенсії, передбаченого Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Отже, позивач звернувся за призначенням пенсії за даним Законом вперше.

Відповідно до статей 9, 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", предметом регулювання цього Закону є три види пенсії: за віком, по інвалідності та у зв`язку з втратою годувальника. Правовідносини щодо переведення з одного виду пенсії на інший регулюються частиною 3 статті 45 цього Закону.

Аналіз статті 45 зазначеного вище Закону дозволяє дійти висновку, що переведення з одного виду пенсії на інший можливий лише в межах трьох видів пенсії, передбачених статтею 9 та частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зокрема: за віком, по інвалідності та у зв`язку з втратою годувальника. Разом з тим, позивач раніше отримував пенсію за вислугу років за іншим законом, відтак останнього не може бути переведено на пенсію за віком, оскільки цей вид пенсії може бути лише призначений, як за первинним зверненням.

Зазначене вище свідчить, про протиправність дій відповідача, що полягає у переведенні позивача з одного виду пенсії на інший замість призначення пенсії за віком, та протиправність оскаржуваного рішення.

5. Крім того, слід зазначити й те, що принципова різниця між призначенням пенсії та переведенням з одного виду пенсії на інший полягає в особливостях розрахунку розміру пенсії.

Так, відповідно до частити 1 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де Зп - заробітна плата, визначена відповідно до статті 40 цього Закону.

Частиною 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою, Зп - Зс х (Ск : К), де Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, у випадку призначення позивачеві пенсії враховується заробітна плата за 2017-2019 роки, оскільки із заявою про призначення пенсії позивач звернувся у 2020 році.

В той же час, відповідно до частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Отже частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.

Водночас суд зазначає, що позивачеві було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в січні 2020 року позивач звернувся вперше.

Суд відхиляє доводи відповідача, про те що позивачем подавалася заява про переведення із одного виду пенсії на інший, а не призначення іншого виду пенсії, оскільки зміст та суть спірних правовідносин полягає саме в призначенні пенсії за віком вперше відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", незважаючи на письмове викладення заяви позивачем та з огляду на вимоги наведених вище норм. Відповідач же в свою чергу, як суб`єкт владних повноважень мав діяти з урахуванням вимог наведених вище норм, та інтересів позивача.

Враховуючи, що відповідачем було здійснено не призначення пенсії з використанням середньої зарплати за 2017-2019 роки, а переведення з одного виду пенсії на інший з використанням середньої зарплати за 2014-2016 роки, наявні підстави вважати про неправильність розрахунку розміру пенсії останнього, що призвело до протиправного заниження її розміру, і є окремою підставою протиправності дій відповідача та протиправності оскаржуваного рішення.

6. 11 жовтня 2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким внесені зміни до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до положень пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Згідно з абзацом 2 пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Отже, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, згідно з положеннями пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року.

7. В ході розгляду справи судом встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що відповідачем застосовано п.4-3 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якого пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

Проте, відповідачем протиправно застосовано дану норму матеріального права, оскільки вона не поширюється на спірні правовідносини.

Системний аналіз наведеного вище дає підстави вважати, що зазначена норма пенсійного законодавства застосовується у випадку призначення пенсії до 01.10.2017 року, в той час як позивач вперше звернувся із заявою про призначення пенсії за віком 03.01.2020 року та раніше не отримував жодного виду пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Врахувавши фактичні обставини справи в призмі норм чинного законодавства, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачеві в перерахунку/призначенні пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

З огляду на те, що позивач звернувся з заявою про призначення пенсії за віком 03 січня 2020 року, то відповідно до приписів зазначеного вище Закону, пенсію позивачеві слід нараховувати із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018, 2019 роки - з 03 січня 2020 року.

Позиція суду узгоджується з правовим висновком викладеним Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 30.04.2015р. у справі №К/800/13363/15 де судом викладено правовий висновок, що переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", можливе лише у тому разі, якщо особі відповідно до даного Закону був призначений один з видів пенсії, визначених приписами ч. 1 ст. 10 даного Закону - пенсія за віком, пенсія по інвалідності чи пенсія у зв`язку з втратою годувальника. В частині третій статті 45 Закону мова йде про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсій за матеріалами пенсійної справи, що в даному випадку відсутнє, так як мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону.

Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 05.07.2018р. (справа №565/645/17), від 11.07.2019р. (справа №264/6292/16-а), від 15.08.2019р. (справа №521/9597/17), від 11.09.2019р. (справа №363/1493/17), від 06.12.2019р. (справа №679/1000/17) та від 13.02.2020р. (справа №263/3478/17), що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, суд застосовує до спірних правовідносин.

7. Отже суд погоджується з обґрунтуваннями позивача, оскільки такі обґрунтування є беззаперечними і такими, що не підлягають доведенню або ж спростуванню.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Окремо суд звертає увагу на те, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази і довести певні обставини, які свідчать про правомірність його дій/бездіяльності, законність прийнятих рішень. Однак, відповідач у згаданих правовідносинах, жодним доказом або ж нормою законодавства не спростував доводів позивача.

Беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню повністю.

IV. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1.Частиною 1 статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 5 та 6 статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про повернення судового збору.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд (окрім іншого) враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Звертаючись до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1681,60 грн, як за дві позовні вимоги (квитанція 30158613-2 від 27.02.2020 року). Разом з тим, по своїй суті заявлені дві позовні вимоги позивача випливають одна з іншої, і стосуються одних і тих же правовідносин щодо призначення пенсії.

2. Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач звертаючись до суду сплатив судовий збір у більшому розмірі ніж того вимагає стаття 4 Закону України "Про судовий збір", а тому надміру сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн. підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України (з розрахунку 1681,60 грн. : 2 = 840,80грн.).

3. Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати - судовий збір в сумі 840,80 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо переведення ОСОБА_1 , з одного виду пенсій на інший та застосування при визначенні розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник 2014, 2015, 2016 роки;

3. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 241670019434 від 23.01.2020 року;

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування " з моменту звернення - 03.01.2020 року, з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року зверненню за призначенням пенсії;

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн;

6. Повернути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл. Центральна, 3,м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ:40329345).

Суддя О.В. Боднарюк