Рішення № 88620283, 06.04.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/916/20

РІШЕННЯ

іменем України

06 квітня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо поновлення пенсії, визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у поновленні пенсії, викладене у листі від 07.11.2019, зобов`язати відповідача поновити виплату пенсії за вислугу років з 07.10.2009 відповідно до норм закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що є громадянином України, який проживає в Державі Ізраїль, має право на поновлення та виплату пенсії за вислугу років, яка йому виплачувалася до виїзду за кордон, відповідно до закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009. Вважає, що факт його проживання за кордоном за умови наявності громадянства України не може слугувати підставою для відмови у виплаті належних йому пенсійних виплат. Вважає, що відповідач повинен виплатити йому пенсію із нарахуванням індексації та компенсації втрати частини доходів. Просив позов задовольнити.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та пенсію не отримує. Вказав, що при зверненні з заявою про поновлення пенсії не надав документи, які свідчать про місце проживання на території Хмельницької області. Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009 поширюється на осіб, які виїхали на постійне місце проживання за кордон після 07.10.2009 . Позивач виїхав на постійне місце проживання до Держави Ізраїль 01.08.2002 . Також зазначив, що позивач не звертався із заявою щодо поновлення виплати пенсії з документами, що засвідчують місце проживання особи відповідно до вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1. Вважає, що підстави для нарахування індексації та компенсації втрати частини доходів відсутні. Просив у задоволенні позову відмовити.

У відзиві на позов відповідач просив розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін у зв`язку зі складністю справи, та з метою з`ясування всіх обставин справи.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Ухвалою від 17.02.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 .

Ухвалою від 04.03.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

Позивачу - ОСОБА_1 з 01.08.2002 припинена виплата пенсії на території України у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання до Держави Ізраїль.

08.08.2019 представник позивача надіслав до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нотаріально посвідчену та апостильовану заяву від 24.06.2019 про поновлення виплати пенсії відповідно до закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Листом від 07.11.2019 №36422/03 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило представника позивача про те, що постійним місцем проживання ОСОБА_1 є Держава Ізраїль, тому права на відновлення раніше призначеної пенсії у позивача не має.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо поновлення пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом статті 62 закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії звільненим зі служби особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, не призначаються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Пенсії, призначені зазначеним особам в Україні до виїзду на постійне місце проживання за кордон, виплачуються в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з статтею 51 закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Разом з тим, рішенням від 07.10.2009 №25-рп/2009 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини 1 статті 49, другого речення статті 51 закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У цьому рішенні Конституційний Суд України зазначив, що положення закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У рішенні від 07.10.2009 №25-рп/2009 Конституційний Суд України також зазначив, що оспорюваними нормами закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" конституційне право на соціальний захист поставлене в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

У пункті 51 рішення у справі "Пічкур проти України" Європейського суду з прав людини зазначив, що право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника, що призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України. Дійсно, заявник, який був економічно активним в Україні з 1956 до 1996 року, мав право на отримання пенсії після закінчення трудової діяльності та, як це передбачалося національним законодавством на час події, він знову отримував би свою пенсію після повернення в Україну. Тому заявник перебував у відносно схожій ситуації із пенсіонерами, які проживали в Україні, щодо самого права на отримання пенсії.

Відповідно до пункту 54 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов до висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачене право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, ОСОБА_1 , як громадянин України, має право на виплату призначеної йому пенсії.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18.09.2018 у справі №522/535/17.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення та виплати пенсій деяким категоріям громадян" затверджений Порядок передачі органам Пенсійного фонду України функції з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян (далі по тексту - Порядок №1522).

У пункті 3 Порядку №1522 зазначено, що іншим органам, що здійснюють призначення пенсій відповідно до закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", забезпечити проведення інвентаризації пенсійних справ, виплатних та інших документів, необхідних для виконання функцій з призначення і виплати пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію відповідно до закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", передачу їх до 01.01.2007 органам Пенсійного фонду України згідно з актами, складеними за формою, що затверджується органами, зазначеними у цьому пункті, за погодженням з Пенсійним фондом України, та виплату пенсій до визначеного строку.

Відповідно до пункту 2 частини 2 Порядку №1522 органи Пенсійного фонду України приймають згідно із затвердженими графіками від органів, що здійснюють призначення пенсії відповідно до закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсійні справи, виплатні та інші документи, необхідні для виконання функцій з призначення і виплати пенсій.

Тобто, до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перейшли повноваження із виплати пенсії відповідній категорії пенсіонерів (особам, звільненим з військової служби).

Частиною 3 статті 44 закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 затверджене Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі по тексту - Положення №28-2)

Згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення №28-2 Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення №28-2 Головне управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань.

Таким чином, законодавець поклав на відповідача обов`язок витребовувати в установленому законодавством порядку відомості, необхідні для здійснення покладених на Головне управління Фонду завдань.

З 12.06.1980 ОСОБА_1 перебував на обліку в Кам`янець-Подільському об`єднаному міському військовому комісаріаті Хмельницької області.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, отримавши заяву позивача та виявивши, що його пенсійна справа фактично не передана, повинно було витребувати у Кам`янець-Подільського об`єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області пенсійну справу ОСОБА_1 , однак, відповідач свого обов`язку не виконав.

Разом з тим, пунктом 6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, визначено, що днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.

Оскільки представник позивача 08.08.2019 подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нотаріально посвідчену та апостильовану заяву ОСОБА_1 від 24.06.2019 про поновлення пенсії, тому відповідач зобов`язаний поновити позивачу пенсію з 08.08.2019.

Таким чином, необхідно визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у неприйняття рішення про відновлення раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 , та зобов`язати відповідача поновити позивачу виплату пенсії відповідно до закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 08.08.2019.

Безпідставним є посилання відповідача про те, що позивач особисто не звертався з заявою про поновлення виплати пенсії, оскільки до пенсійного органу звертався представник позивача на підставі нотаріально завіреної довіреності з проставленим апостилем.

Суд враховує, що за наслідками розгляду заяви позивача відповідач не прийняв рішення про поновлення виплати пенсії чи про відмову в поновленні її виплати, оформлене розпорядженням, а надав відповідь листом від 07.11.2019 №36422/03

Тому у задоволенні позовної вимоги щодо скасування рішення відповідача про відмову у поновленні пенсії, викладеного у листі від 07.11.2019, необхідно відмовити, оскільки таке рішення відсутнє.

Крім цього, за змістом статті 1 закону України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація грошового забезпечення є державною гарантією, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України.

Частиною 2 статті 42 закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4-5 Прикінцевих положень закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною 2 статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.

Оскільки пенсійні виплати не призначені, тому вимога щодо проведення індексації пенсійних виплат є передчасною.

Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Статтею 2 закону України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Таким чином, обов`язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає у випадку порушення встановлених строків виплати доходів, які були нараховані, але своєчасно не виплачені з вини відповідного органу.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №487/6923/16-а.

Пенсія позивачу не виплачувалась, відповідно, відсутні затримки виплати ненарахованих доходів. Тому позовна вимога про зобов`язання відповідача провести компенсацію втрати частини доходів є також передчасною.

Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що полягає у неприйняття рішення про відновлення раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії відповідно до закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 08.08.2019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя О.Л. Польовий