Рішення № 88620161, 06.04.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року справа № 580/766/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" (вул. Надпільна, 226/1, м. Черкаси, 18001, далі - позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (вул. Народного ополчення, 5а, м. Київ, 03151, далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.12.2019 №0004113201, №0004123201.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що акт перевірки складений з грубим з порушенням вимог законодавства, а тому висновки викладені в ньому є необ`єктивними та не відповідають фактичним обставинам, оскільки перевіряючих було недопущено до проведення фактичної перевірки в наслідок недотримання вимог Закону, що полягає в обов`язковості пред`явлення документів (згідно ст. 81 ПК України). Позивач наголошує, що перевірка фактично не проводилась, а прийняті ГУ ДПС у Київській області оскаржувані ППР від 09.12.2019 № 0004113201 та № 0004123201 є незаконним і підлягають скасуванню.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що працівниками ГУ ДПС у Київській області на підставі наказу від 31.10.2019 №514 та направлень на перевірку від 11.11.2019 №249, № 250 здійснена фактична перевірка АЗС за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, вул. Інститутська, 4, що належить суб`єкту господарювання ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ», за результатами якої складено акт від 12.11.2019 № 106/10-36-32-00-10/38305367. При чому, перед початком перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Київській області пред`явлені документи, визначені п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, особі, яка здійснювала розрахункові операції. Разом з тим, оскільки зазначена особа відмовилась розписатися у направленнях на перевірку, посадовими особами контролюючого органу складено відповідний акт. Посадові особи були допущені до проведення перевірки, про що свідчать дані, надалі касиром торговельного залу, запис у журналі реєстрації перевірок контролюючих органів від 11.11.2019 за №3, фіскальний чек, акт перевірки та фотофіксація. Окрім того, ГУ ДПС у Київській області звернуло увагу суду, що позивачем в позовній заяві жодним чином не спростовано факту правопорушення, лише зазначено, що посадових осіб ГУ ДПС у Київській області не допущено до проведення перевірки. Однак таке твердження позивача не відповідає дійсності, а тому в задоволенні позовної заяви необхідно відмовити.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум", як суб`єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 38305367, зареєстроване 19.07.2012. основний вид діяльності «Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами».

31.10.2019 ГУ ДПС у Київській області видано наказ № 514 «Про проведення фактичних перевірок» у листопаді 2019 року, зокрема і ТОВ "Сокар Петролеум" в період з 11.11.2019 протягом 10 діб (додаток №1).

На підставі наказу № 514 ГУ ДПС у Київській області видано направлення від 11.11.2019 № 249 (Іванов Д.О.) та №250 ( Атабєгов І.М. ).

11.11.2019 перевіряючими: Івановим Д.О. та Атабєговим І.М. складено акти про відмову від підпису у направленнях, від підпису акта перевірки, від отримання акта перевірки.

При чому, працівниками ГУ ДПС у Київській області у відповідності до матеріалів фотофіксації, представнику ТОВ "Сокар Петролеум" надавався наказ, направлення на перевірку та пред`явлено службове посвідчення з отриманням журналу перевірок, а також здійснено фіксацію купівлі алкогольного напою і отримання фіскального чеку.

За наслідками даної перевірки складено акт № 106/10-36-32-00-10/38305367 від 12.11.2019 про результати перевірки ТОВ "Сокар Петролеум", яким встановлено, що на АЗС ТОВ «Сокар Петролеум» за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, вул. Інститутська, 4, здійснено реалізацію пляшки вина айвового білого напівсухого «ТОVUZ», 0.75 л. 12% об., дата розливу 17.08.2018 по ціні 216 грн. (фіскальний чек №371454764 від 11.11.2019), яка маркована маркою акцизного податку ААЛЮ 52726202/19 із зазначенням сплати акцизного податку в розмірі 0,008 гривень, що не відповідає ставці акцизного податку станом на дату виробництва марки. Також встановлено факт зберігання алкогольного напою іноземного виробництва з маркою акцизного податку, на якій зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції місткості тари та розміру ставки акцизного податку, діючої на момент виробництва марки, чим порушено вимоги ст. 11 Закону №481.

Також, зазначено, що під час перевірки здійснювалася фотофіксація.

Суд звернув увагу, що акт підписаний касиром торгівельного залу.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 09.12.2019 № 0004113201, відповідно до якого, до ТОВ «Сокар Петролеум» застосовано штрафну санкцію за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 17000грн.;

- від 09.12.2019 № 0004123201, відповідно до якого, до ТОВ «Сокар Петролеум» застосовано штрафну санкцію за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 17000грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 ПК України.

Згідно із пунктом 80.1 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. (п. 80.5 ст. 80 ПК України).

Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: -направлення на проведення такої перевірки; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

При чому, п. 80.7 ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно матеріалів фотофіксації здійсненої 11.11.2019 перевірки АЗС за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, вул. Інститутська, 4, що належить суб`єкту господарювання ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ», суд встановив, що особі, яка фактично здійснює розрахункові операції надавався наказ, направлення на перевірку та було пред`явлено службове посвідчення.

Тобто, перед початком перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Київській області пред`явлені документи, визначені п. 81.1 ст. 81 ПК України, особі, яка здійснювала розрахункові операції ОСОБА_1 .

Разом з тим, оскільки зазначена особа відмовилась розписатися у направленнях на перевірку, посадовими особами контролюючого органу складено відповідний акт.

Також, посадові особи були допущені до проведення перевірки, про що свідчать дані, запису у журналі реєстрації перевірок контролюючих органів від 11.11.2019 за № 3, фіскальний чек, акт перевірки та фотофіксація.

Таким чином, твердження представника позивача щодо недотриманням перевіряючими вимог ПК України та не проведення фактичної перевірки, спростовуються матеріалами справи.

Суд звертає увагу позивача, що п. 86.5 ст. 86 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови.

Щодо встановлених порушень та прийнятих на їх підставі ППР, суд зазначає.

Актом перевірки встановлено факт реалізації алкогольного напою іноземного виробництва з маркою акцизного податку, на якій зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, що не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставки акцизного податку, діючої на момент виробництва марки, чим порушено вимоги ст. 11 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі - Закон №481).

Так, пляшка вина айвового білого напівсухого «ТОVUZ», 0.75 л. 12% об., дата розливу 17.08.2018 по ціні 216 грн. (фіскальний чек №371454764 від 11.11.2019), маркована маркою акцизного податку ААЛЮ 527262 02/19 із зазначенням сплати акцизного податку в розмірі 0,008 гривень.

При цьому, відповідно до вимог п.п. 215.3.1. п.215.3 ст. 215 ПК України (в редакції станом на 01.01.2019) ставка податку на інші зброджені напої (код УКТ ЗЕД 2206) визначена в розмірі 126,96 грн. за літр, тобто, з урахуванням місткості тари (0,75 л) сума акцизного податку повинна складати 11,426 гривень.

Також встановлено факт зберігання алкогольного напою іноземного виробництва з маркою акцизного податку, на якій зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, що не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції місткості тари та розміру ставки акцизного податку, діючої на момент виробництва марші, чим порушено вимоги ст. 11 Закону №481.

Зокрема, пляшка вина айвового білого напівсухого «ТОVUZ», 0.75 л. 12% об., дата розливу 17.08.2018, маркована маркою акцизного податку ААЛЮ 527226 02/19 із зазначенням сплата акцизного податку в розмірі 0,008 гривень.

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів регулюється ПК України, Законом №481 та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (далі - Положення № 1251).

Відповідно до ст. 11 Закону № 481, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п. 20 Положення №1251, для алкогольних напоїв імпортного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки, вважаються такими, що немарковані (п. 226.9 ст. 226 ПК України).

Пунктом 228.9 ст. 228 ПК України визначено, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Так ст. 17 Закону № 481 встановлено, що за порушення норм цього Закону (зберігання, реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка) суб`єкти господарювання притягуються до відповідальності у вигляді застосування фінансових санкцій.

Абзацом дев`ятнадцятим частини другої ст. 17 Закону України №481/95-ВР визначено, що за виробництво, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, до суб`єктів господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Таким чином, ГУ ДПС у Київській області, приймаючи податкові повідомлення-рішення від 09.12.2019 № 0004113201, № 0004123201, якими до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкцій (штраф), діяв в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку відповідач довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України, оскільки адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар