Рішення № 88619786, 06.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

06 квітня 2020 р. № 520/1190/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 9951 (Харківський прикордонний загін, 4 прикордонний загін) про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини 9951 (Харківський прикордонний загін), код ЄДРПОУ 14321742, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) грошової компенсації за неотримане речове майно за період з 26 травня 1995 року по 29 червня 2004 року;

- визнати протиправними дії військової частини 9951 (Харківський прикордонний загін), код ЄДРПОУ 14321742, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01 січня 2019 року;

- зобов`язати військову частину 9951 (Харківський прикордонний загін), код ЄДРОПОУ 14321742, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за неотримане речове майно за період з 26 травня 1995 року по 01 серпня 2019 року, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2019 року, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем при здійсненні нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно було порушено приписи чинного законодавства. Так, позивачем вказано, що при його звільненні відповідач здійснив нарахування та виплату компенсації вартості неотриманого речового майна, однак нарахування та виплату такої компенсації було здійснено за цінами минулих років, протягом яких ОСОБА_1 проходив військову службу на офіцерських посадах та починаючи лише з 2004 року, проте таке нарахування мало бути здійснено виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Адміністрацією Держприкордонслужби станом на 01 січня 2019 року, оскільки 2019 рік є роком звільнення позивача з військової служби. Також позивачем вказано, що з наданих відповідачем довідки-розрахунку №137 від 01.08.2019 та довідки закупівельних цін яких років застосовувались для нарахування грошової компенсації вбачається, що відповідачем не було здійснено нарахування та виплату грошової компенсації за період проходження військової служби за контрактом не на офіцерських посадах: з 26 травня 1995 року (початок військової служби за контрактом) по 29 червня 2004 року (присвоєння первинного офіцерського звання - лейтенант). Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 04.02.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з огляду на його необґрунтованість та недоведеність. Також представником відповідача вказано, що на виконання норм постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно" було видано наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 11.02.2017 року №33 «Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився», яким затверджено додаток №1 - Вартість належних до видачі предметів речового майна, в якому зазначені ціни на предмети речового майна до року видання відповідного наказу а саме до 2017 року включно. В подальшому, було прийнято накази від 06.02.2018 року №30 та від 30.01.2019 року №21, відповідно до яких вказана вартість належних до видачі предметів речового майна виникнення права на отримання яких виникало у військовослужбовця з 01.01.2018 року та з 01.01.2019 року. Отже, відповідачем з огляду на зазначене позивачу відповідно до довідки розрахунку №137 від 01 серпня 2019 року на виплату грошової компенсації за неотримане речове майно було нараховано компенсацію у розмірі 34818,69 грн, з урахуванням сплати всіх передбачених законом податків та зборів, яка і була в подальшому виплачена ОСОБА_1 отже позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Також позивачем через канцелярію суду було подано відповідь на відзив із викладенням власної правової позиції.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 по серпень 2019 року перебував на військовій службі в органах Державної прикордонної служби України. Останнє місце військової служби - Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1470).

Наказом начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 27.06.2019 року №359-ОС позивача було звільнено з військової служби за підпунктом а пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із закінченням строку контракту.

Наказом начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 01 серпня 2019 року №429-ос позивача було знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків військової частини 1470 з 01 серпня 2019 року.

У період проходження служби, ОСОБА_1 перебував на речовому забезпеченні у Харківському прикордонному загоні.

Як встановлено судом, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за не отримане речове майно» на підставі заяви ОСОБА_1 з урахуванням розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 11 лютого 2017 року №33 «Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчувався», розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06 січня 2018 року №30 «Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчувався» та розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 січня 2019 року №21 «Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчувався» відповідачем було здійснено розрахунок коштів, що підлягають до виплати замість належного до видачі речового майна за період проходження служби.

Відповідно до довідки-розрахунку №137 на виплату грошової компенсації замість належного до видачі речового майна за період проходження служби підполковником юстиції ОСОБА_1 визначена сума 34818,69 грн.

В подальшому, наказом начальника Харківського прикордонного загону від 27 вересня 2019 року №444-ос було наказано виплатити позивачу відповідну грошову компенсацію.

Як вказано учасниками справи, на виконання зазначеного наказу відповідачем було здійснено нарахування та виплата позивачу зазначеної суми.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що у зв`язку з неотриманням позивачем під час звільнення довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, на підставі якої повинна нараховуватись та виплачуватись компенсація за неотримане речове майно, останній з метою з`ясування обставин того за якими цінами було здійснено нарахування та виплата грошової компенсації, зокрема, чи застосовувались при нарахуванні компенсації закупівельна вартість речового майна станом на 01.01.2019, звернувся 26.11.2019 року із запитом до Харківського прикордонного загону.

Відповідачем листом від 29.11.2019 за №705/14628/М-18 було надано відповідь із долученням до неї довідки-розрахунку №137 на виплату грошової компенсації замість належного до видачі речового майна.

Як вказано позивачем у позовній заяві, у зв`язку з не наданням відповідачем запитуваної інформації стосовно цін, які застосовувалися при розрахунку та виплаті йому компенсації, останнім 18.12.2019 року повторно було направлено запит до Харківського прикордонного загону для отримання інформації про те, ціни яких років застосовувались при нарахуванні та виплаті грошової компенсації за неотримане речове майно, яке зазначено у пунктах 1 - 73 довідки №137 від 01.08.2019 року.

Як вказано позивачем, зі змісту наданих відповідачем на його запити відповідей від 23.12.2019 №705/М-27/15601, від 29.11.2019 №705/14628/М-18 та доданих до них документів, йому стало відомо, що при здійсненні нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно, відповідачем було порушено приписи чинного законодавства, а саме здійснено нарахування та виплату компенсації вартості неотриманого речового майна за цінами минулих років, протягом яких позивач проходив військову службу на офіцерських посадах та починаючи лише з 2004 року, виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Адміністрацією Держприкордонслужби за цінами минулих років, що свідчить про допущення останнім протиправної бездіяльності стосовно нарахування та виплати компенсації, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01 січня 2019 року, а також за період проходження військової служби за контрактом не на офіцерських посадах: з 26 травня 1995 року (початок військової служби за контрактом) по 29 червня 2004 року (присвоєння первинного офіцерського звання - лейтенант).

Вважаючи зазначену бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року (далі Закон № 2011-XII), було передбачено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Згідно із положеннями ст.2 Закону України від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" дію частини другої статті 9 Закону № 2011-XII зупинено у частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації за неодержане речове майно.

Законом України від 03 листопада 2006 року № 328-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" статтю 9 Закону № 2011-ХІІ викладено в новій редакції, а також цей Закон доповнено статтею 9-1 (у редакції, чинній до 1 січня 2008 року), якою було передбачено, зокрема, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.

При цьому, положення ч.2 ст.9-1 Закону № 2011-ХІІ регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, і не поширюються на військовослужбовців, звільнених з військової служби.

Пунктом 28 Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.1998 р. №1135 (далі - Положення № 1135) передбачалось, що військовослужбовці, звільнені з військової служби у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за своїм бажанням можуть одержати речове майно, належне їм до одержання в місяці звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання у військовій частині наказу про звільнення.

Особам, які звільняються з військової служби в запас або відставку без права носіння військової форми одягу, виплачується грошова компенсація за належне їм до одержання у місяці звільнення речове майно.

Зазначене Положення № 1135 втратило чинність 28.10.2004 року.

Пункт 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444 (далі - Положення № 1444) передбачав, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно, виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Зазначене Положення № 1444 втратило чинність 04 березня 2016 року.

Відповідно до приписів ст. 9-1 Закону № 2011-XII в редакції, чинній на момент звільнення позивача з військової служби, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом, відповідно до наведеної норми Кабінет Міністрів України постановою від 16 березня 2016 року №178 затвердив Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок № 178).

Пунктами 2, 3 Порядку № 178 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема, й звільнення з військової служби.

Згідно з пунктами 4 та 5 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Відповідно до положень п.292 та п.293 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009, в редакції чинній на момент звільнення позивача з військової служби (далі - Положення № 1115/2009), після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу начальника органу Держприкордонслужби вищого рівня або письмового повідомлення зазначеного органу про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходить військову службу, про його звільнення військовослужбовець здає в установлені строки посаду, з ним проводиться розрахунок, військовослужбовець виключається із списків особового складу органу Держприкордонслужби і направляється на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за обраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням.

У разі спору про розмір сум, належних військовослужбовцю при звільненні, йому в день виключення із списків особового складу виплачується сума, не оспорювана керівництвом органу Держприкордонслужби, у якому проходив службу цей військовослужбовець.

Як встановлено судом під час розгляду справи, наказом начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 27.06.2019 року №359-ОС позивача було звільнено з військової служби за підпунктом а пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із закінченням строку контракту та наказом начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 01 серпня 2019 року №429-ос позивача було знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків військової частини 1470 з 01 серпня 2019 року.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що відповідачем було складено довідку-розрахунок №137 від 01.08.2019 року на виплату грошової компенсації замість належного до видачі речового майна за період проходження служби підполковником юстиції ОСОБА_1 , відповідно до якої визначено суму 34818,69 грн.

В подальшому, наказом начальника Харківського прикордонного загону від 27 вересня 2019 року №444-ос було наказано виплатити позивачу відповідну грошову компенсацію відповідно до довідки про вартість речового майна, що належить до видачі №137 в сумі 34818,69 грн.

При цьому, зі змісту наданого представником відповідача відзиву на позов встановлено, що нарахування зазначеної вартості речового майна, що належить до видачі позивачу, відповідно до довідки-розрахунку №137 від 01.08.2019 року було здійснено відповідно до положень постанови КМУ від 16.03.2016 року №178, на виконання якої Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 11.02.2017 року №33 «Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився». Даним наказом затверджується додаток №1 - Вартість належних до видачі предметів речового майна. В даних табличках ціни на майно зазначається у графі Виникнення права на отримання речового майна, яка в свою чергу розділена на декілька підрозділів з позначення різних років і відповідно під кожним з цих розділів зазначена ціна з врахування предмету майна. Як вказано відповідачем, в подальшому, щорічно, з метою розрахунку та впорядкування цін Адміністрацією Державної прикордонної служби України видавались накази з метою зазначення цін у 2018 та 2019 роках, а саме відповідно до наказу від 06.02.2018 року №30 вказана вартість належних до видачі предметів речового майна виникнення права на отримання яких виникало у військовослужбовця з 01.01.2018 року та наказом від 30.01.2019 року №21 вказана вартість належних до видачі предметів речового майна виникнення права на отримання яких виникало у військовослужбовця з 01.01.2019 року.

Суд, зазначає, що в даних спірних правовідносинах необхідно враховувати п.5 Постанови з прив`язкою до п. 3 вказаної Постанови.

При нарахуванні грошової компенсації за окремим видами речового майна, необхідно обов`язково враховувати такі складові як момент виникнення права на отримання майна, норму належності, термін експлуатації, ціна на час набуття права, кількість предметів належних до видачі та термін який минув з останнього моменту отримання предмети речового майна.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що при визначенні суми, яка підлягає виплаті, слід враховувати момент виникнення у військовослужбовця права на отримання відповідного речового майна та ціну на майно (в момент виникнення права) відповідно до вищевказаного розрахунку, що затверджений наказом АДПСУ від 11.02.2017 року №33.

Як встановлено судом, вказані вимоги дотримані відповідачем при здійсненні розрахунку, суми для виплати позивачу відповідної компенсації замість належного до видачі речового майна, які відображені у довідці-розрахунку №137 від 01.08.2019 року.

Вказані обставини свідчать про необґрунтованість доводів позивача стосовно здійснення відповідачем невірного розрахунку зазначеної компенсації та, як наслідок, відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними дій військової частини 9951 (Харківський прикордонний загін), які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01 січня 2019 року та про зобов`язання військової частини 9951 (Харківський прикордонний загін) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно за період з 30 червня 2004 року по 01 серпня 2019 року, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2019 року, з урахуванням проведених виплат.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності військової частини 9951 (Харківський прикордонний загін), код ЄДРПОУ 14321742, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) грошової компенсації за неотримане речове майно за період з 26 травня 1995 року по 29 червня 2004 року суд зазначає наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що у період з 26 травня 1995 року по 29 червня 2004 року позивач не був військовослужбовцем строкової військової служби, не був курсантом вищого військового навчального закладу, а також вищого навчального закладу, який має у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки, а у період з 25 серпня 1999 по 29 червня 2004 позивач був слухачем військово-юридичного факультету Національної юридичної академії ім. Я. Мудрого, що не є тотожним статусу «курсанта». Отже, на думку позивача, за змістом пункту 2 Порядку №178 право на компенсацію за нестримане речове майно він має за весь період проходження військової служби за контрактом, починаючи з 26 травня 1995 по 01 серпня 2019, нарахування якої повинно здійснюватися за цінами виходячи із закупівельної вартості такого майна, станом на 1 січня 2019 року.

Відповідно до приписів п. 2 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Матеріали справи не містять доказів того, що у період з 26 травня 1995 року по 29 червня 2004 року позивач належав до осіб, які відповідно до приписів п. 2 Порядку №178 мають право на виплату грошової компенсації, а наведені позивачем у позові доводи не підтверджені жодними доказами.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог позивача в цій частині.

Оскільки позовні вимоги позивача про зобов`язання військової частини 9951 (Харківський прикордонний загін) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно за період з 26 травня 1995 року по 01 серпня 2019 року, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2019 року, з урахуванням проведених виплат є похідними від первинних позовних вимог, то вони задоволенню також не підлягають.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини 9951 (Харківський прикордонний загін, 4 прикордонний загін) (вул. Клочківська, буд. 228, м. Харків, 61045) про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.