Рішення № 88619626, 07.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2020 р. № 520/1501/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Севастьяненко К.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (ЄДРПО:37764460, вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, 61057) у поверненні ОСОБА_1 паспорта громадянина РФ для виїзду за кордон на його ім`я;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (ЄДРПО:37764460, вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, 61057) повернути ОСОБА_1 паспорт громадянина РФ для виїзду за кордон на його ім`я;

- у разі задоволення позову повернути сплачений судовий збір.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відмова Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області у поверненні ОСОБА_1 паспорту громадянина РФ для виїзду за кордон на його ім`я є незаконною та такою, що порушує його права та законні інтереси, у зв`язку з чим просить суд зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області повернути паспорту громадянина РФ для виїзду за кордон.

Ухвалою суду від 12.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що позивачу було роз`яснено, що до завершення розгляду заяви про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, національний паспорт та інші документи перебувають на зберіганні у відповідному підрозділі ДМС та є згідно з описом документів, що знаходяться в особовій справі заявника - складовою частиною цієї особової справи, а отже відповідач діяв в межах чинного законодавства України.

Позивач надав до суду відповідь на відзив в якій підтримав свою правову позицію, викладену в позовній заяві, вимоги якої просив задовольнити.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що позивач - громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , 16 квітня 2019 року звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області із заявою про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту та в день звернення отримав довідку про звернення за захистом в Україні.

До заяви про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту позивачем було надано уповноваженій посадовій особі Державної міграційної служби України в Харківській області національний паспорт громадяна РФ, паспорт громадяна РФ для виїзду за кордон, водійське посвідчення.

01 серпня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області із заявою, в якій просив відповідача повернути посвідчення водія, та паспорт громадяна РФ для виїзду за кордон на своє ім`я.

Також судом під час розгляду справи встановлено, що 06.08.2019 року відповідачем було повернуто позивачу посвідчення водія.

23 серпня 2019 року позивач отримав відповідь Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області якою було відмовлено позивачу в задоволенні заяви та зазначено, що на підставі наказу МВС №649 та статті 11 Закону України 3671-VI «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, національний паспорт та інші документи перебувають на зберіганні у відповідному органі ДМС та можуть бути повернені лише у випадках: надання заявнику письмового повідомлення про прийняття рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; припиненням за відповідним клопотанням заявника розгляду його заяви, про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Крім того судом під час розгляду справи встановлено, що 03 січня 2020 року позивачем було отримано повідомлення із Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області, яким проінформовано, що прийнятим рішенням Державною міграційною службою України № 416-19 від 05.12.2019 року, за заявою про визнання біженцем або собою, яка потребує додаткового захисту, у визнанні біженцем або собою, яка потребує додаткового захисту - відмовлено.

Також, з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що 08.01.2020 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України, третя особа Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив суд: визнати неправомірним та скасувати рішення Державної міграційної служби України (код ЄДРПОУ 37508470, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 9) від 05 грудня 2019 року №416-19 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 ; зобов`язати Державну міграційну службу України (код ЄДРПОУ 37508470, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 9) повторно розглянути заяву про визнання громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до вимог чинного законодавства; зобов`язати Державну міграційну службу України прийняти рішення про надання громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 статусу визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2020 року адміністративну справу № 520/153/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії передано до Львівського окружного адміністративного суду.

Згідно супровідного листа від 24.02.2020 року адміністративну справу № 520/153/20 було надіслано до Другого апеляційного адміністративного суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу ХОАС від 07.02.2020 року.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2020 по справі № 520/153/20 - залишено без змін.

Позивач, вбачаючи в відмові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 23.08.2019 року у поверненні паспорту громадянина РФ для виїзду за кордон, порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, проводиться на підставі заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Така заява особисто подається іноземцем чи особою без громадянства або її законним представником до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового захисту або тимчасового захисту, за місцем тимчасового перебування заявника.

Частиною 7 ст. 7 Закону встановлено, що до заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, додаються документи, що посвідчують особу заявника (у разі їх наявності), а також документи та матеріали, що можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Відповідно до підпункту "д" пункту 3.1 розділу ІІІ Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених Наказом МВС України від 07.09.2011 № 649 у разі відсутності підстав для відмови в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, уповноважена посадова особа територіального органу ДМС приймає у заявника на зберігання документи: національний або інший документ, який посвідчує особу заявника, а також документи, що можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, що оформлюється розпискою (додаток 9 до наказу № 649) та на підставі підпункту "е" пункту 3.1. розділу ІІІ оформлює особову справу згідно з описом документів, що знаходяться в особовій справі заявника (додаток 10 до наказу № 649).

Розділ 4 Правил № 649 регулює питання попереднього розгляду заяв відповідних осіб.

У разі прийняття рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття територіальний орган ДМС надсилає або видає під підпис заявнику або його законному представнику письмове повідомлення про відмову особі в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (додаток 15), з викладенням причини відмови і роз`ясненням порядку оскарження такого рішення, про що робить відповідний запис в журналі реєстрації видачі повідомлень (додаток 16) (пункт 4.6 цих Правил № 649).

Пунктом 4.7 розділу 4 Правил № 649 встановлено, що у разі використання особою права на оскарження уповноважена посадова особа територіального органу ДМС до прийняття рішення за скаргою залишає на зберігання документи, що посвідчують особу заявника, та інші надані заявником документи, про що робиться відмітка в розписці про зберігання документів.

Строк дії довідки про звернення за захистом в Україні продовжується територіальним органом ДМС на три місяці. Підставою для продовження строку дії зазначеної довідки є копія скарги на рішення територіального органу ДМС з підтверджуючими документами її відправлення або у випадку оскарження в судовому порядку - копія позовної заяви з відміткою (штампом) суду про її прийняття або копія ухвали суду про відкриття провадження у справі або належним чином оформленої судової повістки. Подані документи належним чином долучаються до особової справи.

У випадку оскарження рішення в судовому порядку подальше тримісячне продовження строку дії довідки про звернення за захистом в Україні здійснюється після отримання письмової інформації про стан розгляду справи в суді від юридичної служби територіального органу ДМС.

Про продовження строку дії зазначеної довідки уповноважена посадова особа територіального органу ДМС заносить відповідні відомості до журналу реєстрації видачі довідки про звернення за захистом в Україні.

У разі невикористання особою права на оскарження протягом п`яти робочих днів з дня її письмового повідомлення про прийняття рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, вилучає у такої особи довідку про звернення за захистом в Україні та повертає особі національний паспорт та інші документи (якщо такі є в особовій справі заявника), що перебувають на зберіганні.

Тобто, до завершення розгляду заяви про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, національний паспорт та інші документи перебувають на зберіганні у відповідному підрозділі ДМС та є згідно з описом документів, що знаходяться в особовій справі заявника - складовою частиною цієї особової справи.

У разі визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, її національний паспорт та інші документи залишаються в особовій справі заявника.

Зазначені документи можуть бути вилучені з особової справи заявника та повернуті заявникові лише у випадках: надання заявнику письмового повідомлення про прийняття рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; припинення за відповідним клопотанням заявника розгляду його заяви; про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Суд також звертає увагу, що саме під час розгляду звернення позивача про визнання його особою, що потребує додаткового захисту, останній 01 серпня 2019 року звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області із заявою в якій просив відповідача повернути посвідчення водія, та паспорт громадяна РФ для виїзду за кордон на своє ім`я.

За результатом розгляду звернення від 01.08.2019 позивач отримав відповідь Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 23 серпня 2019 року, якою було відмовлено позивачу в задоволенні заяви та зазначено, що на підставі наказу МВС №649 та статті 11 Закону України 3671-VI «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, національний паспорт та інші документи перебувають на зберіганні у відповідному органі ДМС та можуть бути повернені лише у випадках: надання заявнику письмового повідомлення про прийняття рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; припиненням за відповідним клопотанням заявника розгляду його заяви, про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Аналізуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини станом на дату прийняття спірного рішення, суд приходить до висновку, що відповідач відмовляючи в поверненні паспорту громадяна РФ для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Щодо посилання позивача про неможливість відкритття банківських рахунків в установах банків, неможливість працевлаштування, оформлення нотаріальних довіреностей, неможливість оздоровлення, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» від 08 липня 2011 року № 3671-VI, довідка про звернення за захистом в Україні - документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов`язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України.

Оскільки позивач скористався правом на оскарження рішення ДМС України про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та 10.01.2020 року представник позивача звернувся до ГУ ДМС України в Харківській області із заявою про продовження терміну дії довідки про звернення за захистом позивачу з тієї підстави, що заявник оскаржив рішення ДМС України від 05.12.2019 року №416-19 до Харківського окружного адміністративного суду, позивачу на підставі вказаної заяви та доданих до неї документів було продовжено термін дії довідки про звернення за захистом.

Отже довідка про звернення за захистом в Україні є дійсною, а тому на теперішній позивач не позбавлений права на реалізацію прав і виконання обов`язків, передбачених законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки на час звернення позивача з заявою про повернення паспорта громадянина РФ для виїзду за кордон, а саме на 01.08.2019 року рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту прийнято не було, а отже відповідач відмовляючи позивачу в поверненні паспорту громадянина РФ для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 , діяв в межах чинного законодавства України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07 квітня 2020 року.

Суддя Севастьяненко К.О.