Рішення № 88619435, 06.04.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2020 р. Справа №480/688/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 58-ої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського (в/ч А1376 пп В0425) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського (військова частина А 1376, польова пошта В0425) (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського (військова частина А 1376, пп В0425) щодо невиплати ОСОБА_1 в день виключення із особового скалу військової частини та виключення із всіх видів забезпечення індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2016 по 01.03.2018;

- поновити ОСОБА_1 порушені права шляхом зобов`язання 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського (військова частина А 1376, пп В0425) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 по 01.03.2018;

- зобов`язати 58-у окрему мотопіхотну бригаду імені гетьмана Івана Виговського (військова частина А 1376, пп В0425) провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені (невиплата індексації грошового забезпечення) за період з 23.05.2019 по день фактичного розрахунку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у 58-й окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського (військова частина А 1376, польова пошта В0425). Під час проходження військової служби в період з 01.08.2016 по 01.03.2018 йому не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що суперечить вимогам законодавства. Також, позивач вважає, що на підставі ст. 117 КЗпП України має право на виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2020 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 у задоволенні клопотання 58-ої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського (в/ч А1376 пп В0425) про залишення позовної заяви без розгляду - відмовлено.

Відповідач подав до суду письмовий відзив, в якому з позовними вимогами не погодився, зазначив, що джерелом коштів для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та проведення індексації грошових доходів є Державний бюджет України, яким у період з 01.08.2016 по 01.03.2018 не закладено асигнувань на індексацію грошового забезпечення. Грошове забезпечення, в тому числі індексація, виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. За спірний період кошти на нарахування та виплату індексації не передбачено, тому позивачу правомірно не було нараховано індексацію. Просить відмовити в задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що викладені у відзиві доводи не можуть бути підставою для відмови в позові.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що до 23.05.2019 ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині А1376.

Наказом командира військової частини А1376 від 23.05.2019 № 33 припинено (розірвано) контракт з ОСОБА_1 та виключено його зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 24.05.2019 (а.с. 8).

З 01.08.2016 по 01.03.2018 позивачу не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що не заперечувалось представником відповідача у письмовому відзиві.

04.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до військової частини А1376 із заявою, в якій просив поновити його порушені права шляхом виплати індексації заробітної плати за період з 27 квітня 2016 року по 23 травня 2019 року (а.с. 45).

Листом від 11.01.2020 № 15 військова частина А1376 повідомила позивача, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міноборони не було. Таким чином, індексація нараховувалась і виплачувалась позивачу з березня 2018 року (а.с. 9-10).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст. 2,4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Тобто, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Приписами частини другої статті 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-ХІІ).

Згідно пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотків. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2013 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищував поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Отже, індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Відповідачем не надано суду доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується відповідач, відсутні кошти на індексацію грошового забезпечення. Крім того, відповідачем не надано доказів того, що ним у період з січня 2016 року по лютий 2018 року надсилались до відповідного органу потреби на виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення. Таким чином, відповідач протиправно не нараховував та не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 по 01.03.2018.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2016 по 01.03.2018 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відносно вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що підставою для виплати передбаченого статтею 117 КЗпП України відшкодування відповідно до частини 1 цієї статті є: нарахування сум належних працівникові при звільнені; відсутність спору щодо їх розміру; невиплата нарахованих сум в день звільнення.

Підставою для виплати передбаченого статтею 117 КЗпП України відшкодування відповідно до частини 2 цієї статті є: нарахування сум належних працівникові при звільнені; незгода працівника з нарахованими/ненарахованими сумами, що стало підставою для виникнення трудового спору, який вирішився на користь працівника.

Незгода працівника з розміром належних до виплати при звільненні сум повинна мати активні прояви шляхом звернення до роботодавця або безпосередньо до суду. Це звернення повинно бути здійснене відразу після виплати цих сум чи ознайомленні з їхнім розміром або принаймні у достатньо стислі строки. Такі дії будуть свідчити про наявність спору щодо розміру належних йому сум при звільненні.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач був звільнений у травні 2019 року.

11.06.2019 з ним був здійснений розрахунок і проведена виплата належних позивачу сум, що підтверджується довідкою військової частини А1376 від 02.04.2020 № 376 (а.с. 44). При цьому, на час звільнення зі служби спору щодо виплати індексації грошового забезпечення не було.

Питання щодо розміру виплаченої позивачу індексації виникло у позивача у січні 2020 року. Із заявою щодо виплати індексації грошового забезпечення позивач до відповідача звернувся 04 січня 2020 року (а.с. 45).

Викладені обставини свідчать, що спір щодо невиплаченої індексації виник не під час звільнення, а більш ніж через 6 місяців після звільнення позивача. Отже, оскільки при нарахуванні і виплаті позивачу належних при звільненні суми був відсутній спір щодо їх розміру, підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 117 КЗпП України відсутні.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №825/742/16. При застосуванні норми права до спірних правовідносин на підставі ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує вказані висновки.

За таких обставин, відсутні підстави для зобов`язання відповідача провести нарахування та виплату позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а тому в цій частині вимог позовна заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до 58-ої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського (в/ч А1376 пп В0425) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського (військова частина А 1376, пп В0425) щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2016 по 01.03.2018.

Зобов`язати 58-му окрему мотопіхотну бригаду імені гетьмана Івана Виговського (військова частина А 1376, пп В0425) (41601, Сумська область, м. Конотоп, вул. Деповська, буд. 101, ідентифікаційний код 26614840) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 по 01.03.2018.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко