Ухвала суду № 88619412, 06.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

06 квітня 2020 р. Справа № 520/2781/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Супрун Ю.О. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини 9938 Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321736, просп. Перемоги, буд. 58, м. Лисичанськ, Луганська область, 93120) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати дії Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України протиправними, які полягають у не застосуванні п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2018 по 05.07.2018 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 року №2246-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2018 рік" на 01.01.2018;

- зобов`язати Луганський прикордонний загін (військова частина 9938) Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2018 по 05.07.2018 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 року №2246-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2018 рік" на 01.01.2018, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;

- зобов`язати Луганський прикордонний загін (військова частина 9938) Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України сплатити ОСОБА_1 , недоплачені протягом 2018 року суми грошового забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30,08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" 50-ти відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 1 січня календарного року, а саме Законом України від 07.12.2017 року №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" на 01.01.2018 рік.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження у відповідності до ст. 257 КАС України.

27 березня 2020 адміністративну справу №520/2781/2020 за наслідками повторного автоматизованого розподілу справ за розпорядженням керівника апарату Харківського окружного адміністративного суду від № 03-05/24 від 27.03.2020 передано до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Супруна Ю.О..

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 9938 Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - прийнято до розгляду.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надійшли наступні клопотання, а саме:

від представника відповідача, Військової частини 9938 Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України надійшло клопотання 23.03.2020 за вх.№01-26/23217/2020 про залишення позовної заяви без руху.

від представника відповідача, Військової частини 9938 Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України надійшло клопотання 23.03.2020 за вх.№01/26/23220/2020 про залишення позовної заяви без розгляду.

від позивача надійшло клопотання 30.03.2020 за вх.№01-26/25002/2020 щодо вирішення справи за наявними матеріалами без врахування направленого відповідачем відзиву на позовну заяву.

Суддя, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності зазначає наступне.

Відносно клопотання представника відповідача від 23.03.2020 за вх.№01-26/23217/2020 про залишення позовної заяви буз руху, в обґрунтування якого відповідачем зазначено, що позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання даного позову, оскільки відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільняються від сплати судового збору учасники бойових дій, Герої України в усіх судових інстанціях тільки у разі порушення їх прав, у зв`язку з чим просить суд залишити позовну заяву без руху.

Так, судом встановлено, що позивач при звернені з означеним позовом просить суд зокрема визнати протиправними дії відповідача які полягають у не застосуванні п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2018 по 05.07.2018 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017 року №2246-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2018 рік" на 01.01.2018 та зобов`язати відповідача здійснити відповідний перерахунок та сплатити відповідні кошти позивачу.

Суддею встановлено, що згідно вкладки до посвідчення серії НОМЕР_2 виданої 16.05.2019 року ОСОБА_1 , є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та ІІ груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Отже, в розумінні наведеної норми Закону України "Про судовий збір" позивач відноситься до категорії осіб, звільнених від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що підстави для залишення позовної заяви без руху відсутні, так як позивач є особою з інвалідністю ІІ групи відповідно вкладки до посвідчення серії НОМЕР_2 від 16.05.2019.

Відносно клопотання представника відповідача від 23.03.2020 за вх.№01/26/23220/2020 про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якого зазначив, що у зв`язку з тим, що з моменту звільнення позивача до моменту звернення останнім до суду пройшло більше трьох місяці, а отже позивач звернувся до суду з пропуском встановленого процесуальним законодавством місячного строку.

Приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

Суд зазначає, що вирішальним моментом щодо визначення строків звернення до суду є встановлення обставин, яких обставин позивач зміг вчинити дії, направлені на відновлення своїх порушених прав, а також вагомість права, про захист якого позивач звернувся до суду.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Так, відповідно ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Разом з тим, Конституційний суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013 по справі №1-18/2013 дійшов висновку про те, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже, у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.

При вирішенні питання щодо залишення позовної заяви без розгляду, суд дослідив позицію Верховного суду України, викладену в постанові від 26.10.2016р. №6-1395цс16. В зазначеній постанові ВС України суд дійшов висновку про те, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, звернення працівників до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усі виплати, на які працівник має право згідно умов трудового договору та відповідно державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком.

Суд також не приймає посилання представника відповідача на необхідність застосування спеціального закону до відносин з приводу звернення до суду військовослужбовцями, оскільки ані Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу", ані Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не врегульовано питання строку звернення до суду з позовом.

З урахуванням викладеного, суддя вважає, що не підлягають застосуванню норми статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України щодо шестимісячного строку звернення до суду. Суд враховує положення ст. 233 КЗпП України, якими передбачено право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати без обмеження будь-яким строком, отже, позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Серед іншого, використовуючи правові висновки Європейського суду з прав людини у рішенні по справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, де вказано, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Golder v.the United Kingdom» від 21.02.1975 p.), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати закону мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями ( рішення «Guerin v. France» від 29.07.1998 p.) Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розрахувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час, такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення «Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28.10.1998 року).

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Іліан проти Туреччини" вказав, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Європейська Конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод" (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

У відповідності до ч.1 ст.6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно висновків, викладених у п.п.23, 25 Рішення ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а також давати обґрунтування своїх рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду таким, що не підлягає задоволенню.

Відносно клопотання позивача від 30.03.2020 року за вх.№01-26/25002/2020 щодо вирішення справи за наявними матеріалами без врахування направленого відповідачем відзиву на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив що відповідачем порушено строк подачі відзиву на позовну заяву, який ухвалою суду встановлено 15 днів з дня отримання ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 1,2 ст. 261 КАС України встановлено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи (ч. 8 ст. 262 КАС України).

Так, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження у відповідності до ст. 257 КАС України. Запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі від 03.03.2020 відповідачем отримано 11.03.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідачем 25.03.2020 було складено та направлено засобами електронного поштового зв`язку на адресу суду відзив на позовну заяву, а також засобами поштового зв`язку направлено 26.03.2020, про що свідчить відбиток штемпелю АК "Укрпошта" на конверті.

Також судом враховано прийняті Кабінетом Міністрів України постанови від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», від 16.03.2020 №215 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211» та рішення Ради суддів України від 17.03.2020 №19 з рекомендаціями щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, продовження Кабінетом Міністрів України карантину до 24.04.2020.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку що відповідачем дотримано строки подання відзиву на позовну заяву, у зв`язку з чим клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 122, 123, 162, 240, 242, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача, Військової частини 9938 Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про залишення позовної заяви без руху від 23.03.2020 за вх.№01-26/23217/2020 - відмовити.

У задоволенні клопотання представника відповідача, Військової частини 9938 Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про залишення позовної заяви без розгляду від 23.03.2020 за вх.№01/26/23220/2020 - відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо вирішення справи за наявними матеріалами без врахування направленого відповідачем відзиву на позовну заяву від 30.03.2020 за вх.№01-26/25002/2020 - відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. О. Супрун