Рішення № 88619378, 06.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

06.04.2020р. справа №520/2813/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденко А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом

ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації проскасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Матеріали позову одержані судом 02.03.2020 р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 03.03.2020 р. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 03.04.2020 р.

Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправною та скасування відмови Управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації у наданні соціальної допомоги, оформленої повідомленням №21 від 22.01.2020р., 2) визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації з приводу припинення виплати соціальної допомоги з 01.10.2019 р.; 3) зобов`язання перерахувати та виплатити соціальну допомогу з 01.10.2019 р.

Аргументуючи ці вимогу зазначив, що незважаючи на відсутність підстав для припинення соціальної допомоги, адміністративний орган припинив відповідні виплати.

Відповідач, Управління праці та соціального зхисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області (далі за текстом - владний суб`єкт, адміністративний орган, УПтаСЗН, Управління), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення зазначив, що перевірка відомостей особової справи громадянина показала на існування інших доходів І кварталу 2019 р., котрі не були задекларовані під час звернення за призначенням соціальної допомоги, а саме: 48.354,23грн. від ТОВ «ВІП-Єксперт» та 5.000,00грн. від ТОВ «Транс-Ком Плюс». Виявлення цього факту позбавляє особу на отримання соціальної допомоги.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

За зверненням заявника від 22.07.2019 р. (зареєстрованим за обліком вхідної кореспонденції УПтаСЗН - 24.07.2019р.) адміністративним органом було призначено державну соціальну допомогу у розмірі 11.916,81грн. за період 01.07.2019р.-21.11.2019р. та у розмірі 12.166,81грн. за період 22.11.2019р.-31.12.2019р.

При призначенні указаних виплат адміністративним органом були взяті до уваги та обчислення задекларовані заявником відомості про те, що за період 01.01.2019р.-30.06.2019р. загальний сукупний дохід багатодітної родини заявника склав 61.202,22грн., а саме: 15.300,00грн. - допомога на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях; 13.290,00грн. - допомога при народженні дитини; 25.038,00грн. - заробітна плата чоловіка; 5.124,22грн. - дохід від оренди земельної ділянки; 2.450,00грн. - стипендія сина ОСОБА_2 .

У подальшому УПтаСЗН відносно заявника була проведена вибіркова перевірка з питання цільового використання бюджетних коштів шляхом виявлення фактів недостовірно або неповно наданої інформації про доходи, результати якої оформлені актом №1328 від 28.10.2019р.

У тексті означеного акту викладені судження УПтаСЗН про те, що за отриманими від ДФС України відомостями виявлено факт одержання чоловіком заявника у І кварталі 2019р. 48.354,23грн. доходу від ТОВ «Віп-Експерт» та 5.000,00грн. доходу від ТОВ «Транс-Ком Плюс», а тому заявником було приховано дохід чоловіка від продажу автомобіля.

На реалізацію висновків названого акту УПтаСЗН 12.11.2019р. за №07-29/6673 було складено повідомлення про необхідність повернення до 20.12.2019р. 38.593,92грн. надміру виплачених бюджетних коштів і сповіщено заявника про те, що у разі неповернення коштів у добровільному порядку Управління залишає за собою право звернення до суду.

Окрім того, на підставі цього ж акту УПтаСЗН було з 01.10.2019р. припинено виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та позбавлено родину права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям строком на 6 місяців.

05.12.2019р. заявник подав до УПтаСЗН звернення, де фактично визнав факт надання адміністративному органу завідомо недостовірних відомостей, адже зазначив, що кошти від продажу автомобіля у розмірі 48 тис. грн. були використані для лікування дітей.

22.01.2020 р. заявник подав до УПтаСЗН письмове звернення від 14.01.2020р. з приводу призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Розпорядженням УПтаСЗН від 22.01.2020р. №21 за цим зверненням було відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям на підставі п.12 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (затверджено постановою КМУ від 24.02.2003р. №250).

Про факт прийняття такого рішення заявник був сповіщений повідомленням від 22.01.2020р. №21.

Не погодившись із правомірністю згаданої відмови у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, а також із правомірністю діяння з припинення виплат за вже призначеною державною соціальною допомогою малозабезпеченим сім`ям, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Реалізація конституційних гарантій права громадян з числа членів малозабезпечених сімей на соціальний захист регламентована нормами Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям".

Так, згідно з ст.4 цього закону заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім`ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації.

У заяві дається згода сім`ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, що необхідна для мети цього Закону.

До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються: документ, що посвідчує особу; довідка про склад сім`ї. До складу сім`ї включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої і вищої освіти до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II груп або особами з інвалідністю I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи і здійснює догляд за нею; жінка та чоловік, які проживають однією сім`єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім`ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої і вищої освіти до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. До складу сім`ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні; декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім`ї (в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до цього Закону; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім`ї аліменти, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, на час її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на час здійснення зазначених заходів); довідка про наявність та розмір земельної частки (паю); довідка встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Форми заяви, довідки про склад сім`ї, декларації про доходи та майно встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Місцеві державні адміністрації для мети цього Закону мають право користуватися всіма офіційними джерелами інформації, в тому числі й інформацією податкових органів.

Державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.

Рішення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається місцевою державною адміністрацією протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім`ї.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги має бути вмотивованим і містити роз`яснення порядку його оскарження.

Порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" указано, що державна соціальна допомога (далі за текстом - Допомога) не призначається у випадках, коли: працездатні члени малозабезпеченої сім`ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої і вищої освіти протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, за особами з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку; фізичних осіб, які надають соціальні послуги); з`ясовано, що малозабезпечена сім`я має додаткові джерела для існування, а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім`ї; у власності чи володінні малозабезпеченої сім`ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім`ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім`ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).

За наявності обставин, передбачених у частині першій цієї статті, державна соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад у разі, якщо: у складі сім`ї є особа з інвалідністю; у малозабезпеченій багатодітній сім`ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої і вищої освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років); неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов`язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім`ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.

Призначена державна соціальна допомога може бути зменшена до 50 відсотків її розміру у разі невикористання сім`єю можливостей знаходження додаткових джерел для існування.

Якщо сім`єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям визначено постановою КМУ від 24.02.2003р. №250 (далі за текстом - Порядок №250).

Пунктом 10 Порядку №250 передбачено, що соціальна допомога не призначається у разі, коли:

працездатні члени малозабезпеченої сім`ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, за особами з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку; фізичних осіб, які надають соціальні послуги);

під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім`ї з`ясовано, що малозабезпечена сім`я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здача у найм або оренду житлового приміщення (будинку) або його частини; один чи кілька членів сім`ї працюють без оформлення трудових відносин у встановленому порядку; можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажної машини, мікроавтобуса тощо);

особи, які входять до складу малозабезпеченої сім`ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо або оплатили послуги з навчання, будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв`язку тощо (крім житлово-комунальних послуг, у межах норм споживання та медичних послуг, пов`язаних із забезпеченням життєдіяльності) в сумі, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім`ї;

у власності чи володінні малозабезпеченої сім`ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім`ї та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).

За наявності обставин, передбачених в абзацах другому - шостому цього пункту, державна соціальна допомога може бути призначена органом соціального захисту населення на підставі рішень районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад або утворених ними комісій у разі, коли: у складі сім`ї є особа з інвалідністю; у малозабезпеченій багатодітній сім`ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років); неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов`язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім`ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.

За приписами п.12 Порядку №250 у разі коли особами, які входять до складу сім`ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

За правилом п.14 Порядку №250 розмір соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім`ї. Середньомісячний сукупний дохід сім`ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги, що затверджується Мінсоцполітики, Мінекономіки, Мінфіном, Держстатом, МОНмолодьспортом.

Відповідно до п.25 Порядку №250 виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється: якщо сім`єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, - з місяця, в якому виявлено порушення; у разі переїзду сім`ї в іншу місцевість та настання обставин, що унеможливлюють виплату соціальної допомоги (зокрема, смерть одинокої особи), - з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися зміни; за заявою уповноваженого представника сім`ї - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою; у разі припинення реєстрації як безробітної особи, яка включена до складу сім`ї, з причин, передбачених абзацами шістнадцятим (крім припинення реєстрації у разі працевлаштування самостійно), вісімнадцятим - двадцять першим підпункту 1, підпунктами 2 і 3 пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. N 792 (Офіційний вісник України, 2018 р., N 80, ст. 2662), - з місяця, наступного за місяцем, у якому припинено реєстрацію безробітного, за інформацією центрів зайнятості.

У силу п.27 Порядку №250 контроль за правильністю призначення і виплати соціальної допомоги здійснює орган соціального захисту населення безпосередньо та через соціальних інспекторів.

Органи соціального захисту населення мають право робити запити та у строк до п`яти календарних днів з дня надходження відповідного запиту безоплатно отримувати від ДФС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, органів Пенсійного фонду України інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Для підтвердження даних про доходи (відсутність доходів) використовуються відомості ДФС з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном.

Для підтвердження даних про отримання (неотримання) пенсії використовується інформація з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З приписів наведених норм права слідує, що при виявленні у результаті контролю факту надання ініціатором-громадянином недостовірних відомостей про розмір та склад доходу адміністративний орган попередньо вчиненню управлінського волевиявлення з приводу призначення чи виплати Допомоги повинен визначитись із існуванням та наслідками таких факторів як: 1) зміст особи діяння з приводу недостовірності подання відомостей чи приховування достовірних відомостей; 2) ознаки навмисності вчиненого діяння; 3) показник середньомісячного сукупного доходу сім`ї; 4) безпосередній причинно наслідковий зв`язок між поданими особою відомостями та розміром призначеної допомоги.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15.11.2001р. №486/202/524/455/3370, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.02.2002р. за №112/6400, було затверджено Методику обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги (далі - Методика).

Підпункт 5.19 означеної Методики містить виключення, за яким доходи від продажу об`єктів нерухомого майна та транспортних засобів, які були використані на лікування не включаються до показника середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

За твердженням заявника дохід від продажу автомобіля був використаний на лікування дітей.

Проте ці доводи залишились не перевіреними адміністративним органом.

Окрім того, складені адміністративним органом у спірних правовідносинах і подані до суду документи взагалі не містять будь-яких розрахунків з приводу обчислення юридично значимих обставин для призначення Допомоги, зокрема, таких як: середньомісячний сукупний дохід родини заявника за період 01.01.2019р.-30.06.2019р. та прожитковий мінімум для сім`ї заявника.

Продовжуючи розгляд справи, суд зважає, що за ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» у 2019 році було установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року - 1853 гривні, з 1 липня - 1936 гривень, з 1 грудня - 2027 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень;

працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня - 2102 гривні;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року - 1497 гривень, з 1 липня - 1564 гривні, з 1 грудня - 1638 гривень.

Заповнена заявником копія декларації про доходи і майновий стан членів родини від 22.07.2019р. взагалі не містить жодних показників доходу.

Суд вважає, що відсутність даних про конкретний розмір доходу і прийняття адміністративним органом заповненого таким чином документа без зауважень виключає правомірність кваліфікації діяння заявника як навмисного введення в оману.

Водночас із цим, у листі від 31.01.2020р. адміністративний орган стверджує, що задекларований у зверненні (поданому для призначення Допомоги) дохід родини заявника за шість місяців 2019р. (січень-червень) склав - 61.202,22грн.

Цей показник сукупного доходу у розрахунку на місяць складає - 10.200,37грн.

Станом на 01.01.2019р. до родини заявника входило 13 осіб, з яких: вік у понад 18 років станом на початкову календарну дату перебігу базового розрахункового періоду - 01.01.2019р. мали 3 особи, вік до 6 років мали 3 дитини, а 7 дітей перебувало у віці від 6 до 18 років.

Таким чином, показник прожиткового мінімуму родини заявника станом на 01.01.2019р. дорівнював - 24.870,00грн. (як добуток арифметичної дії з додавання 1.626,00грн. * 3 = 4.878,00грн. + 2.027,00грн. * 7 = 14.189,00грн. + 1.921,00грн. * 3 = 5.763,00грн.).

Граничний максимум Допомоги у такому випадку складає - 18.622,50грн. (24.870,00грн. * 75%).

Урахування ж в обчисленні показника сукупного доходу родини заявника за період 01.01.2019р.-30.06.2019р. додаткової величини у розмірі 53.354,23грн. може означати, що показник сукупного доходу збільшиться до величини 106.708,49грн. і у розрахунку на місяць складатиме 17.784,74грн.

Станом на 01.07.2019р. до родини заявника входило 13 осіб, з яких: вік у понад 18 років станом на календарну дату призначення Допомоги - 01.07.2019р. мали 3 особи, вік до 6 років мали 2 дитини, а 8 дітей перебувало у віці від 6 до 18 років.

Станом на 01.07.2019р. показник прожиткового мінімуму родини заявника станом дорівнював - 26.363,00грн. (як добуток арифметичної дії з додавання 1.699,00грн. * 2 = 3.398,00грн. + 2.118,00грн. * 8 = 16.944,00грн. + 2.007,00грн. * 3 = 6.021,00грн.).

Граничний максимум Допомоги у такому випадку складає - 19.772,25грн. (26.363,00грн. * 75%).

Розмір призначеної заявнику Допомоги не перевищував цих граничних величин.

Однак, з огляду на самостійне визнання заявником факту приховування від УПтаСЗН інформації про одержання членом родини (чоловіком заявника) 48тис. грн. у І кварталі 2019р. від продажу автомобіля проведення остаточних розрахунків може бути здійснено лише після підтвердження або навпаки спростування факту використання частини цих коштів на лікування дітей - членів родини заявника.

У спірних правовідносинах учасниками справи взагалі будь-яких письмових доказів на підтвердження або спростування обставин вартості лікування не подано.

Критерії законності рішення (діяння, тобто управлінського волевиявлення як такого) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, суд відзначає, що у спірних правовідносинах адміністративний орган не подав належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів правомірності вчиненої відмови та діяння з припинення виплат.

Водночас із цим, і громадянином не було надано належних письмових доказів на підтвердження обставин вартості лікування дітей.

Подані з цього приводу письмові пояснення заявника на увагу суду не заслуговують, позаяк об`єктивно не здатні підтвердити вартості послуг з лікування.

З наведеного суд робить висновок, що під час звернення до адміністративного органу з приводу призначення Допомоги заявником не було забезпечено подання повної та достовірної інформації про реальний стан сукупного доходу родини (і ця обставина визнана письмово самим заявником), але й адміністративним органом після виявлення факту недостовірності задекларованих заявником показників доходу не було забезпечено проведення повного, достовірного та вичерпного контролю.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) порушення вимог закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк обставини події з`ясував неповно, скоєне діяння кваліфікував передчасно.

Згідно зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, у рішенні Європейського суду з прав людини від 29.06.2006р. по справі "Пантелеєнко проти України" зазначено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Зміст категорії «ефективність» розкрито, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003р. по справі "Дорани проти Ірландії", де указано, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Також зміст цієї ж категорії розкрито і у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", у якому зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.07.2008р. по справі "Каіч та інші проти Хорватії" для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту має бути ефективним та повинен забезпечити реальне відновлення порушеного суб`єктивного права чи захист ущемленого інтересу.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 20.10.2011р. по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine; заява № 29979/04) принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Виявлені у ході розгляді справи факти одночасної невідповідності закону діянь як заявника, так і адміністративного органу змушують суд до задоволення позову виключно в частині обтяження владного суб`єкта обов`язком повторно розглянути питання з приводу припинення виплат Допомоги з 01.10.2019р. та призначення Допомоги з 01.01.2020р. в залежності від результатів перевірки достовірності тверджень заявника про використання на лікування дітей частини коштів у розмірі 48тис. грн. доходу, одержаного чоловіком заявника від продажу автомобіля.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області повторно вирішити питання з приводу припинення з 01.10.2019 р. ОСОБА_1 виплати державної соціальної допомоги у порядку Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" за зверненням від 22.07.2019р. та з приводу призначення державної соціальної допомоги у порядку Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" за зверненням від 22.01.2020 р. у залежності від результатів перевірки достовірності тверджень ОСОБА_1 про використання на лікування дітей - членів родини частини коштів у розмірі 48.354,23 грн. доходу, одержаного ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - відсутній; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 ) від продажу у І кварталі 2019 р. автомобіля.

Позов у решті вимог - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

Суддя А.В. Сліденко