Ухвала суду № 88619175, 03.04.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 квітня 2020 року м. Рівне№460/2552/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудар О.М., перевіривши виконання вимог статті 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1

до Служби безпеки України

про стягнення заборгованості грошової компенсації відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Служби безпеки України, за змістом якого просить:

- стягнути із Служби безпеки України суму заборгованості грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період 2015-2016 років у кількості 28 календарних днів, що складає 12443,47грн;

- стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.10.2016 по 27.11.2019 у сумі 360575,95грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160-161 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулює Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №3674-VI, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

У позовній заяві ОСОБА_1 стверджує про те, що він на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI, від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Аналіз цієї норми вказує на те, що зазначене положення застосовується у справах, пов`язаних з порушенням прав осіб, що стосуються їх статусу саме як учасників бойових дій та Героїв України, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі - Закон №3551-ХІІ).

Статтею 22 Закону №3551-ХІІ передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу що питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також вони звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені статтею 12 Закону №3551-ХІІ.

Таким чином, лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 09.10.2019 в адміністративній справі №9901/311/19 (провадження №11795заі19).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням від 12.11.2015 серії НОМЕР_1 .

Поданий ОСОБА_1 позов фактично містить дві вимоги майнового характеру, одна з яких (щодо стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку) пов`язана із соціальним захистом учасника бойових дій, а друга (щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні) - не стосується статусу учасника бойових дій.

Відтак, друга позовна вимога (щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні) підлягає оплаті судовим збором.

При цьому, суд зазначає, що з врахуванням правової позиції, викладеної у постанові Великої палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону №3674-VI, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Частиною 1 статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 №294-IX, з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2102,00грн.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI, за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі, що становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, за подання позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (майнова вимога) позивачу слід сплатити судовий збір у сумі 3605,76грн (360575,95 * 1%).

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позов слід залишити без руху.

Керуючись статтями 169, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Служби безпеки України про стягнення заборгованості грошової компенсації відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху.

Запропонувати ОСОБА_1 у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду:

- документа про сплату судового збору у сумі 3605,76грн за наступними реквізитами: "Отримувач коштів - УК у м.Рiвному/м.Рiвне/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38012714; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) - 899998; Рахунок отримувача - UA688999980313111206084017002; Код класифікації доходів бюджету – 22030101; Призначення платежу - *; 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)".

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Відповідно, при обрахунку процесуальних строків дні карантину не враховуються.

Отже, у випадку неможливості подання заяв по суті справи (відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення) та інших процесуальних заяв та документів у встановлені судом строки, які не можуть бути меншими, ніж строк дії карантину, такі строки вважаються продовженими на час дії карантину.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Дудар О.М.