Рішення № 88619087, 07.04.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1412/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Семенівського районного відділу державної виконавчої служби Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі – позивач, ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Семенівського районного відділу Державної виконавчої служби Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) /далі – відповідач, Семенівський РВ ДВС Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми)/ про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 12 лютого 2020 року ВП № 61247791 /а.с.26-28/.

Позов обґрунтований тим, що постанова про стягнення виконавчого збору від 12 лютого 2020 року ВП № 61247791 є неправомірною та підлягає скасуванню, адже позивач добровільно і в повному обсязі виконувала рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 20 квітня 2017 року у справі №547/1131/16-ц та примусове виконання цього рішення в межах виконавчого провадження №61247791 фактично не здійснювалось. Відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26 грудня 2003 року, а також у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2018 року у справі №910/1587/13 та ухвалі Верховного Суду від 05 січня 2017 року у справі №761/11524/15-ц виконавчий збір стягується за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконано примусово.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач позов не визнав та у запереченнях на позовну заяву /а.с. 52-54/ зазначив, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження № 61247791 з примусового виконання виконавчого листа №547/1131/16-ц, виданого 08 серпня 2017 року Семенівським районним судом Полтавської області про визначення способу участі ОСОБА_2 у вихованні дитини – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З метою забезпечення примусового виконання рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 20 квітня 2017 року у справі №547/1131/16-ц на користь стягувача державним виконавцем вчинено такі дії: 12 лютого 2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та її копії надіслано сторонам виконавчого провадження; 12 лютого 2020 року винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі двох мінімальних заробітних плат, копію якої направлено боржнику за вих№3789; 12 лютого 2020 року винесено постанову про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження та її копію надіслано боржнику для виконання; 12 лютого 2020 року підготовлено та направлено сторонам виконавчого провадження виклики про явку сторін 24 лютого 2020 року до Семенівського районного ВДВС Полтавської області для вирішення питання щодо встановлення часу та місця побачення батька з дитиною. Постанова про стягнення виконавчого збору від 12 лютого 2020 року ВП № 61247791 винесена відповідачем відповідно до положень статті 26 та частин третьої та четвертої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", а тому відсутні підстави для визнання такої постанови протиправною та її скасування.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12, частини другої статті 257, статті 262 та частини четвертої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

12 лютого 2020 року начальником відділу Семенівського районного відділу державної виконавчої служби Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) ОСОБА_4 постановою /а.с. 55-57/ відкрито виконавче провадження ВП №61247791 з примусового виконання виконавчого листа №547/1131/16-ц, виданого Семенівським районним судом Полтавської області 08 серпня 2017 року про визначення способу участі ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вихованні дитини - сина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , та який проживає із матір`ю ОСОБА_1 , у такий спосіб: у період наданих ОСОБА_2 календарних та/або додаткових відпусток: 1) у дошкільний період - побачення та спільне проведення часу без обмежень у часі і просторі; 2) у шкільний період, в період канікул та вихідних від занять у школі днів - побачення та спільне проведення часу без обмежень у часі і просторі за умови завчасного інформування ОСОБА_2 ОСОБА_1 про період наданих ОСОБА_2 календарних та/або додаткових відпусток.

У цій же постанові про відкриття виконавчого провадження від 12 лютого 2020 року ВП №61247791 визначено суму виконавчого збору - 9446,00 грн, яка підлягає стягненню з боржника.

Також 12 лютого 2020 року начальником відділу Семенівського районного відділу державної виконавчої служби Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) ОСОБА_4 винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №61247791, відповідно до якої стягненню з боржника, ОСОБА_1 , підлягає виконавчий збір у розмірі 9446,00 грн /а.с. 58/. Копію вказаної постанови надіслано ОСОБА_1 супровідним листом за вих №3789 від 12 лютого 2020 року /а.с.59-60/

Не погодившись із постановою про стягнення виконавчого збору від 12 лютого 2020 року ВП №61247791, позивач звернулася до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, викладеним у заявах по суті, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ від 02 червня 2016 року /далі – Закон № 1404-VІІІ /.

Статтею 1 цього Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішення третейського суду, рішення міжнародного комерційного арбітражу, рішення іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою вказаної статті визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з частинами першою, третьою - п`ятою статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

З аналізу наведених норм вбачається, що винесення постанови про стягнення виконавчого збору є обов`язком державного виконавця у випадку, якщо примусове виконання рішення передбачає справляння виконавчого збору, а перелік виконавчих документів (рішень), за якими не передбачається справляння виконавчого збору, наведений у частині п`ятій статті 27 Закону № 1404-VІІІ та є виключним.

Матеріалами справи підтверджується, що Семенівським районним судом Полтавської області виданий виконавчий лист № 547/1131/16-ц від 08 серпня 2017 року /а.с. 62/ про визначення способу участі ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вихованні дитини - сина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , та який проживає із матір`ю ОСОБА_1 , у такий спосіб: у період наданих ОСОБА_2 календарних та/або додаткових відпусток: 1) у дошкільний період - побачення та спільне проведення часу без обмежень у часі і просторі; 2) у шкільний період, в період канікул та вихідних від занять у школі днів - побачення та спільне проведення часу без обмежень у часі і просторі за умови завчасного інформування ОСОБА_2 ОСОБА_1 про період наданих ОСОБА_2 календарних та/або додаткових відпусток.

Отже, вказаний виконавчий лист не підпадає під перелік виконавчих документів, за якими виконавчий збір не стягується відповідно до частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-VІІІ, а відтак суд доходить висновку про наявність у відповідача підстав для винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 12 лютого 2020 року ВП №61247791.

Оскаржувана постанова винесена державним виконавцем одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 12 лютого 2020 року ВП №61247791 та визначена державним виконавцем сума виконавчого збору (9 446,00 грн) відповідає двом мінімальним розмірам заробітної плати (4723 грн х2). Так, статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №924-ІХ від 14 листопада 2019 року установлено у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4723 гривні.

Таким чином, постанова про стягнення виконавчого збору ВП №61247791 від 12 лютого 2020 року прийнята відповідачем у строк та в порядку, що встановлені статтями 13, 26 та 27 Закону України "Про виконавче провадження".

Аргумент позивача про те, що вона добровільно виконувала рішення суду та виконавчий лист №547/1131/16-ц, виданий Семенівським районним судом Полтавської області 08 серпня 2017 року, а тому примусового виконання цього рішення (виконавчого листа) фактично не було та за таких обставин відсутні підстави для стягнення з неї виконавчого збору, суд відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до статті 641 Закону України "Про виконавче провадження" виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом. У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.

З аналізу наведених положень слідує, що виконання судового рішення (виконавчого документа) про встановлення побачення з дитиною не вичерпується настанням певного строку та події для його повного виконання боржником, а передбачає неодноразове виконання цього рішення (виконавчого документа), яке полягає у постійному забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною у встановленому порядку.

А відтак, добровільне виконання боржником виконавчого листа №547/1131/16-ц, виданого Семенівським районним судом Полтавської області 08 серпня 2017 року, у період з 08 серпня 2017 року до моменту звернення стягувача до державного виконавця з заявою про примусове виконання судового рішення, не є підставою для звільнення позивача від сплати виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №61247791.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позову про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору ВП №61247791 від 12 лютого 2020 року слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Семенівського районного відділу державної виконавчої служби Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (вул. Шевченка, буд. 31, смт. Семенівка, Семенівський район, Полтавська область, 38200, ідентифікаційний код 34675284) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 12 лютого 2020 року ВП № 61247791.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його складення.

Суддя Н.І. Слободянюк