Ухвала суду № 88618686, 06.04.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5345/18

У Х В А Л А

06 квітня 2020 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тарасишиною О.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про поновлення провадження у справі за заявою Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 420/5345/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дії щодо обчислення та перерахунку пенсії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного надійшла заява Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 420/5345/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дії щодо обчислення та перерахунку пенсії та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 20.03.2020 року Одеським окружним адміністративним судом прийнято до свого провадження вказану заяву.

Ухвалою від 25.03.2020 року Одеським окружним адміністративним судом зупинити провадження по справі № 420/5345/18 за заявою Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 420/5345/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дії щодо обчислення та перерахунку пенсії та зобов`язання вчинити певні дії до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

27.03.2020 року (вх. № ЕП/3953/20) позивачем до канцелярії суду подано заяву про поновлення провадження у справі у зв`язку з тим, що розгляд вказаної заяви не передбачає обов`язкової присутності сторін, при цьому заявником було заявлено клопотання про розгляд заяви без його участі.

Розглянувши зазначену заяву, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у його задоволенні виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до одужання.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, вирішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.

Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов`язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.

При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов`язковим є дотримання таких умов: аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов`язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.

Отже у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Зважаючи на вищевикладене, суд в ухвалі від 25.03.2020 року застосував аналогію положення закону п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України, що є найбільш приближеним за змістом до ситуації, що склалася на території України та Одеської області, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, задля захисту життя та здоров`я учасників справи, зупинив провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Відповідно до ч.1 ст. 237 КАС України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено (ч.ч. 2, 3 ст. 237 КАС України).

Беручи до уваги, що ухвалою суду від 25.03.2020 року у справі № 420/5345/18 було зупинено провадження саме до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів, у суду відсутні підстави для поновлення провадження у справі, оскільки обставини, що викликали зупинення провадження у справі на теперішній час не усунуті.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника, при цьому від Кабінету Міністрів України, клопотань про розгляд вказаної заяви без його участі до суду не надходило.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви про поновлення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 237, 243, 205, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання заявника про поновлення провадження у справі – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Тарасишина