Ухвала суду № 88618644, 06.04.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2746/20

У Х В А Л А

06 квітня 2020 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправними та скасування Розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 27.01.2020р. №032930 на суму 173,2 євро, Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №191129 від 16.03.2020р.,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати Розрахунок Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 27.01.2020р. №032930 на суму 173,2 євро, Постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №191129 від 16.03.2020р.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п.п.18, 19 ч.1 ст.4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є правильність рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Акт державного чи іншого органу – це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших публічно-правових відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

При цьому, залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативно-правові і такі, що не мають нормативно-правового характеру, тобто індивідуальні.

Правовий акт індивідуальної дії – це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків, чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований. До того ж, обов`язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії, є юридичний характер, тобто обов`язковість його приписів для відповідного суб`єкта (суб`єктів), дотримання якого забезпечується правовими механізмами.

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акту чи акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені лише рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з матеріалів позовної заяви, 27.01.2020року фахівцями Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці а/д М-14 Одеса – Мелітополь – Новоазовськ 232км. + 800м., здійснено перевірку вантажного транспортного засобу марки DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом LAG, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

За результатами проведення зважування вищеозначеного транспортного засобу марки DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом LAG, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , інспекторами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №032930 від 27.01.2020р., у якому встановлено, що у транспортному засобі допущено перевищення вагових параметрів.

З матеріалів справи вбачається, що фахівцями Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки також складено Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 27.01.2020р. №032930, яким визначено суму плати за проїзд у розмірі 173,20євро.

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007року №879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки (пункти 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007року №879).

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що вищевказаними правовими нормами визначено повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю. При цьому, повноваження відповідача щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати, що здійснюється у формі розрахунку.

У межах спірних правовідносин відповідач, відповідно до наданих йому повноважень, та за умови встановлення, під час проведення габаритно-вагового контролю, перевищення автомобілем перевізника вагових або габаритних показників, параметри яких перевищують нормативні, за встановленою формулою здійснює лише нарахування плати за проїзд, що оформлюється розрахунком.

Отже, у даному випадку, повноваження відповідача обмежуються лише нарахуванням плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Водночас, сама плата за проїзд є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування, та у разі недобровільної сплати стягується шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний ОСОБА_1 Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 27.01.2020р. №032930 не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав та обов`язків для позивача, у зв`язку з чим не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. При цьому, поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 05.12.2019р. по справі №240/4809/18.

Згідно з п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування Розрахунку Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 27.01.2020р. №032930 на суму 173,2 євро, відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.170 КАС України, з вищенаведених підстав.

Керуючись п.п.18, 19 ч.1 ст.4, п.1 ч.1 ст.19, п.1 ч.1 ст.170, п.6 ч.1 ст.171, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування Розрахунку Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 27.01.2020р. №032930 на суму 173,2 євро.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду у строки визначені статтею 295 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.